Рішення № 11795425, 05.10.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" жовтня 2010 р. Справа № 12/1125

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Іноземцева Є. С. довіреність від 30.11.2009р.

від відповідача не з'явився

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг" (м. Миколаїв)

до Приватного підприємства "Одін-Т" (м.Житомир)

про стягнення 2 899 538, 83 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2899538,83грн. боргу по договору фінансового лізингу, з яких 2088242,18грн. - сума основного боргу, 213679,42грн. - пеня, 413970,00грн. - штраф, 138758,25грн. інфляційні та 44888,98грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 05.10.2010р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 2899042,33грн., з яких: 2088242,18грн. - основна заборгованість, 213219,86грн. - пеня, 413970,00грн. - штраф, 138758,25грн. - інфляційні, 44852,04грн. - 3% річних (а.с.49-50).

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, тому приймається господарським судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням заяви від 28.09.2010р. про уточнення позовних вимог і просить стягнути з відповідача 2899042,33грн.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, що вбачається з поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.47).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.07.2009р. між Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг" (далі - Позивач)та Приватним підприємством "Одіон - Т" (далі - відповідач) було укладено договір фінансового лізингу №302 (а.с.11-19), відповідно до умов якого позивач (лізингодавець) зобов'язаний набути у власність та передати у користування відповідачу (лізингоодержувачу) на визначений в договорі строк за умови сплати авансового лізингового платежу майно, а саме: три Комбайни КЗС-812-02 з рапсовим столом ПР-7 загальною вартістю 2759800,00грн., а відповідач зобов'язаний прийняти вищезазначене майно і сплатити за нього авансовий платіж та лізингові платежі.

Згідно зі ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" та п.2.6 договору фінансового лізингу №302 від 23.07.2009р., лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати передбачені цим договором лізингові платежі.

Згідно з п.2.1.1-2.1.3, 2.1.10 даного договору, розмір, склад та графік сплати лізингових платежів визначені у підписаному сторонами додатку №1 до договору (а.с.20). Відповідно до п.2.11 лізингові платежі сплачуються в безготівковій формі шляхом переказу на рахунок лізингодавця.

На виконання умов даного договору позивач передав відповідачеві майно, а саме: три Комбайни КЗС-812-02 з рапсовим столом ПР-7 вартістю 919933,33грн кожен на загальну суму 2759800,00грн., про що свідчить акт №301-1 прийому-передачі у фінансовий лізинг від 04.09.2009р. (а.с.21), акт №302-2 прийому-передачі у фінансовий лізинг від 04.09.2009р. (а.с.22), акт №302-3 прийому-передачі у фінансовий лізинг від 04.09.2009р. (а.с.23).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів виконував частково, сплативши замість передбачених Додатком №1 до Договору фінансового лізингу №302 від 23.07.2009р. (а.с.11-20), наступні платежі: згідно банківської виписки від 11.09.2009р. - 100000,00 грн., згідно банківської виписки від 17.09.2009р. - 100000,00 грн., згідно банківської виписки від 25.09.2009р. - 100000,00 грн., згідно банківської виписки від 07.10.2009р. - 24345,00 грн., згідно банківської виписки від 26.10.2009р. - 25130,00 грн. (а.с.28-35).

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2009р. між відповідачем та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги (а.с. 36-37). Відповідно до п.1.1 відповідач передав позивачу право вимоги за договором №1/146 на виконання робіт від 12.07.2009р. укладеного між відповідачем та ТОВ "Новофастівське".

Зобов'язання, що складаються із права вимоги сплатити ТОВ "Новофастівське" заборгованість за договором на виконання робіт в сумі 226210,00 грн. було віднесено позивачем та відповідачем в рахунок погашення заборгованості зі сплати лізингових платежів за Договором фінансового лізингу №302 від 23.07.2009р.

01.07.2010р. між позивачем і відповідачем було укладено Додаткову угоду №1В (а.с.24) з якої вбачається, що сторони керуючись ч.1 ст.651 ЦК України та п.9 договору фінансового лізингу №302 від 23.07.2009р. дійшли згоди щодо розірвання договору фінансового лізингу №302 від 23.07.2009р.

Відповідно до актів приймання передачі №302-В1 від 01.07.2010р. (а.с.25), №302-В2 від 01.07.2010р. (а.с.26), №302-В3 від 01.07.2010р. (а.с.27) сільськогосподарську техніку, що була предметом договору фінансового лізингу, повернуто позивачу.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів виконав частково на суму 575685,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 2088242,18грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно п.10.4 договору, за порушення лізингоодержувачем зобов'язань зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів, передбачених цим договором, останній сплачує лізингодавцю пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

За порушення строків проведення розрахунків відповідачу, в порядку ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", нараховано пеню на суму заборгованості за період з 17.09.09 по 30.06.10 в сумі 213219,86 грн.

Відповідно до п. 10.5 договору, за порушення строків виконання своїх грошових зобов"язань більш ніж на 7 календарних днів, лізингоодержувач додатково до пені, передбаченої п. 10.4 договору, сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 15% від вартості предмету лізингу, згідно п. 1.2 договору.

На підставі п. 10.5 договору відповідачу нараховано штраф у сумі 413970,00грн., тобто 15% від суми 2759800,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно уточненого розрахунку позивача, правильність якого перевірена судом, на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано 138758,25грн. інфляційних за період з вересня 2009 року по травень 2010 року та 44852,04грн. 3% річних за період з 11 вересня 2009р. по 30 червня 2010р.

Розрахунки позивача в частині стягнення пені, штрафу, інфляційних та 3% річних є правильними і такими, що здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства та договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статей 526 та 527 Цивільного кодексу України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Відповідно до ст.193 ГК України та 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 2899042,33грн. боргу, з яких: 2088242,18грн. - основна заборгованість, 213219,86грн. - пеня, 413970,00грн. - штраф, 138758,25грн. - інфляційні, 44852,04грн. - 3% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Одін-Т", м. Житомир, вул.Щорса,139, код 33020123

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг - Лізинг", м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграда, 113/1, код 34234628

- 2088242,18грн. - основна заборгованість;

- 213219,86грн. - пеня;

- 413970,00грн. - штраф;

- 138758,25грн. - інфляційні нарахування;

- 44852,04грн. - 3% річних;

- 25500,00 грн. - державного мита

- 236,00грн. - витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено:11 жовтня 2010 року.

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рек. із зв. повід).