Рішення № 11795307, 05.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.10.10 р.                     Справа № 9/159                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод електротехніки”, м.Донецьк

до відповідача Комунального підприємства Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськсвітло”, м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 436459грн.94коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

З 05.10.2010р. о 14год.20хв. по 05.10.2010р. о 16год.50хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецький завод електротехніки”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськсвітло”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 436459грн.94коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 358358грн.71коп., пені в розмірі 51845грн.06коп., 3% річних в розмірі 7864грн.02коп. та інфляційних витрат в розмірі 18392грн.15коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу товарів №8/02-09 від 10.02.2009р., видаткові накладні №РН-0000019 від 07.10.2009р., №РН-0000021 від 13.10.2009р., №РН-0000031 від 30.10.2009р., №РН-0000034 від 06.11.2009р., №РН-0000050 від 16.11.2009р., №РН-0000058 від 23.11.2009р., №РН-0000062 від 26.11.2009р., №РН-0000065 від 02.12.2009р., №РН-0000069 від 08.12.2009р., №РН-0000077 від 15.12.2009р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПТ №522811 від 07.10.2009р., ЯПТ №522814/271 від 12.10.2009р., ЯПТ №522837/294 від 30.10.2009р., ЯПТ №522848/305 від 06.11.2009р., №7 від 16.11.2009р., №16 від 23.11.2009р., №23 від 26.11.2009р., №34 від 02.12.2009р., №46 від 08.12.2009р., №58 від 15.12.2009р., рахунки-фактури №СФ-0000034 від 07.10.2009р., №СФ-0000037 від 12.10.2009р., №СФ-0000058 від 27.10.2009р., №СФ-0000064 від 06.11.2009р., №СФ-0000079 від 16.11.2009р., №СФ-0000071 від 23.11.2009р., №СФ-0000088 від 26.11.2009р., №СФ-0000100 від 02.12.2009р., №СФ-0000105 від 08.12.2009р., №СФ-0000111 від 15.12.2009р., претензію вих.№439 від 20.07.2010р., банківські виписки за 29.12.2009р., 26.07.2010р., 28.07.2010р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 17.08.2010р. та 06.09.2010р. заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6769899 Комунальне підприємство Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськсвітло”, м.Донецьк станом на 25.08.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано як юридична особа.

04.10.2010р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання вих.№577 від 04.10.2010р., відповідно до якого останній зазначає, що відповідачем частково погашена сума основного боргу та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 186414грн.16коп., пені в розмірі 51845грн.06коп., 3% річних в розмірі 7864грн.02коп. та інфляційних витрат в розмірі 18392грн.15коп.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

10.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецький завод електротехніки”, м.Донецьк та Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськсвітло”, м.Донецьк укладений договір купівлі-продажу товарів №8/02-09, відповідно з п.1.1 якого продавець (позивач) в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов’язується передати у власність покупцю (відповідачу), а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов’язується прийняти та оплатити наступний товар: світильники, лампи ДНаТ, кабельно-проводникову продукцію, низьковольтну апаратуру тощо. Номенклатура та ціни вказуються у накладних.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо купівлі-продажу товару за договором купівлі-продажу товарів №8/02-09 від 10.02.2009р.

Відповідно до п.2.1 договору, подавець зобов’язаний: у строки, визначені сторонами, передати покупцю товар; забезпечити покупця всією необхідною документацією стосовно товару, та видати покупцеві сертифікат якості товару.

За твердженням позивача, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 463358грн.71коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000019 від 07.10.2009р., №РН-0000021 від 13.10.2009р., №РН-0000031 від 30.10.2009р., №РН-0000034 від 06.11.2009р., №РН-0000050 від 16.11.2009р., №РН-0000058 від 23.11.2009р., №РН-0000062 від 26.11.2009р., №РН-0000065 від 02.12.2009р., №РН-0000069 від 08.12.2009р., №РН-0000077 від 15.12.2009р., копії яких наявні у матеріалах справи.

Наразі, наведені накладні не містять безпосереднього посилання на договір купівлі-продажу товарів №8/02-09 від 10.02.2009р., проте суд вважає, що підставою здійснення вказаних вище поставок є саме договір купівлі-продажу товарів №8/02-09 від 10.02.2009р., оскільки у зазначених накладних та довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПТ №522811 від 07.10.2009р., ЯПТ №522814/271 від 12.10.2009р., ЯПТ №522837/294 від 30.10.2009р., ЯПТ №522848/305 від 06.11.2009р., №7 від 16.11.2009р., №16 від 23.11.2009р., №23 від 26.11.2009р., №34 від 02.12.2009р., №46 від 08.12.2009р., №58 від 15.12.2009р. містяться посилання на рахунки-фактури №СФ-0000034 від 07.10.2009р., №СФ-0000037 від 12.10.2009р., №СФ-0000058 від 27.10.2009р., №СФ-0000064 від 06.11.2009р., №СФ-0000079 від 16.11.2009р., №СФ-0000071 від 23.11.2009р., №СФ-0000088 від 26.11.2009р., №СФ-0000100 від 02.12.2009р., №СФ-0000105 від 08.12.2009р., №СФ-0000111 від 15.12.2009р., які, в свою чергу, містять посилання на договір купівлі-продажу товарів №8/02-09 від 10.02.2009р.

Також позивачем надані письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначає, що за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. між сторонами був укладений лише один договір купівлі-продажу товарів №8/02-09 від 10.02.2009р. та інших господарських правовідносин не було, доказів зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем спірного товару на підставі договору купівлі-продажу товарів №8/02-09 від 10.02.2009р. підтверджується підписами уповноваженого представника відповідача на зазначених накладних та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПТ №522811 від 07.10.2009р., ЯПТ №522814/271 від 12.10.2009р., ЯПТ №522837/294 від 30.10.2009р., ЯПТ №522848/305 від 06.11.2009р., №7 від 16.11.2009р., №16 від 23.11.2009р., №23 від 26.11.2009р., №34 від 02.12.2009р., №46 від 08.12.2009р., №58 від 15.12.2009р., а отже прийнятий відповідачем без заперечень.

На сплату отриманої за видатковими накладними №РН-0000019 від 07.10.2009р., №РН-0000021 від 13.10.2009р., №РН-0000031 від 30.10.2009р., №РН-0000034 від 06.11.2009р., №РН-0000050 від 16.11.2009р., №РН-0000058 від 23.11.2009р., №РН-0000062 від 26.11.2009р., №РН-0000065 від 02.12.2009р., №РН-0000069 від 08.12.2009р., №РН-0000077 від 15.12.2009р. продукції позивачем на адресу відповідача виставлені рахунки-фактури №СФ-0000034 від 07.10.2009р., №СФ-0000037 від 12.10.2009р., №СФ-0000058 від 27.10.2009р., №СФ-0000064 від 06.11.2009р., №СФ-0000079 від 16.11.2009р., №СФ-0000071 від 23.11.2009р., №СФ-0000088 від 26.11.2009р., №СФ-0000100 від 02.12.2009р., №СФ-0000105 від 08.12.2009р., №СФ-0000111 від 15.12.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Докази направлення вказаних рахунків на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні, проте суд вважає, що зазначені рахунки-фактури надані відповідачу разом із товаром, отриманим відповідно до спірних видаткових накладних, оскільки зазначені видаткові накладні містять посилання на відповідні рахунки-фактури та вони підписані уповноваженим представником відповідача без заперечень.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що оплата товару здійснюється покупцем за визначеною п.1.1 цього договору ціною та у визначений п.2.2 цього договору строк шляхом зарахування грошових коштів через установу банку на рахунок продавця згідно накладної.

Згідно п.2.2. договору, покупець зобов’язаний прийняти товар і розрахуватися за нього не пізніше 30 банківських днів з моменту одержання товару.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком оплати товару за кожною окремою накладною є:

–          за видатковою накладною №РН-0000019 від 07.10.2009р. – 18.11.2009р.;

–          за видатковою накладною №РН-0000021 від 13.10.2009р. – 24.11.2009р.;

–          за видатковою накладною №РН-0000031 від 30.10.2009р. – 11.12.2009р.;

–          за видатковою накладною №РН-0000034 від 06.11.2009р. – 18.12.2009р.;

–          за видатковою накладною №РН-0000050 від 16.11.2009р. – 28.12.2009р.;

–          за видатковою накладною №РН-0000058 від 23.11.2009р. – 05.01.2009р.;

–          за видатковою накладною №РН-0000062 від 26.11.2009р. – 11.01.2009р.;

–          за видатковою накладною №РН-0000065 від 02.12.2009р. – 15.01.2009р.;

–          за видатковою накладною №РН-0000069 від 08.12.2009р. – 21.01.2009р.;

–          за видатковою накладною №РН-0000077 від 15.12.2009р. – 28.01.2009р.;

У зв’язку з виниклою заборгованістю, 20.07.2010р. позивач направив на адресу відповідача претензію вих.№439 від 20.07.2010р. з вимогою сплатити виниклу заборгованість.

За твердженням позивача, відповідач частково оплатив вартість отриманої продукції, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 358358грн.71коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 358358грн.71коп.

Одночасно, як зазначено вище, 04.10.2010р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання вих.№577 від 04.10.2010р., відповідно до якого останній зазначає, що відповідачем частково погашена сума основного боргу та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 186414грн.16коп., пені в розмірі 51845грн.06коп., 3% річних в розмірі 7864грн.02коп. та інфляційних витрат в розмірі 18392грн.15коп.

До наведеного клопотання позивачем надані лист №01/719 від 01.09.2010р., банківські виписки за 01.09.2010р. та за 27.09.2010р., відповідно до яких відповідач сплатив позивачу грошові кошти в розмірі 171944грн.55коп. згідно договору №8/02-09 від 10.02.2009р.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищенаведеного, з огляду на погашення відповідачем частини основного боргу, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 171944грн.55коп. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Також, позивачем наданий акт звіряння між сторонами станом на 04.10.2010р., відповідно до якого відповідач визнає суму заборгованості в розмірі 186414грн.16коп., яка виникла за видатковими накладними №РН-0000019 від 07.10.2009р., №РН-0000021 від 13.10.2009р., №РН-0000031 від 30.10.2009р., №РН-0000034 від 06.11.2009р., №РН-0000050 від 16.11.2009р., №РН-0000058 від 23.11.2009р., №РН-0000062 від 26.11.2009р., №РН-0000065 від 02.12.2009р., №РН-0000069 від 08.12.2009р., №РН-0000077 від 15.12.2009р. на підставі договору купівлі-продажу товарів №8/02-09 від 10.02.2009р.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 186414грн.16коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод електротехніки”, м.Донецьк в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 186414грн.16коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 51845грн.06коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи зі змісту п.3.3 договору сторони передбачили, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар або за прострочення у такому розрахунку покупець зобов’язаний за вимогою продавця виплатити останньому штраф у розмірі 2-ї облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 51845грн.06коп. (з урахуванням часткових оплат) за період прострочення з 19.11.2009р. по 12.08.2010р.

За приписом п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, належний до стягнення розмір пені за кожною окремою накладною (з урахуванням часткових оплат) становить 43937грн.44коп., у зв’язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 51845грн.06коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 43937грн.44коп.

Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 7864грн.02коп. та інфляційних витрат в розмірі 18392грн.15коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, 3% річних становлять суму в розмірі 7864грн.02коп. та розмір інфляційних витрат становить 18392грн.15коп. за період прострочення з 19.11.2009р. по 12.08.2010р.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача суми інфляційних витрат, суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 18392грн.15коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 18158грн.15коп.

Одночасно розглянувши представлений розрахунок суми 3% річних, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 7864грн.02коп. не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Виходячи з наведеного вище та оскільки заборгованість в розмірі 171944грн.55коп., відповідно до банківських виписок за 01.09.2010р. та за 27.09.2010р. перерахована відповідачем після подання позовної заяви, яка, згідно зі штампом канцелярії господарського суду Донецької області, отримана судом 17.08.2010р., судові витрати підлягають пропорційному розподілу між сторонами в порядку, передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 78, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод електротехніки”, м.Донецьк до відповідача, Комунального підприємства Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськсвітло”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 436459грн.94коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 358358грн.71коп., пені в розмірі 51845грн.06коп., 3% річних в розмірі 7864грн.02коп. та інфляційних витрат в розмірі 18392грн.15коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськсвітло” (за адресою: вул.Горького, 50, м.Донецьк, 83086, код ЄДРПОУ 03343410) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод електротехніки” (за адресою: вул.Куйбишева, 107, м.Донецьк, 83096, вул.Рибалко, б.16, м.Макіївка, Донецька область, 86118, р/р 26003054557000 у відділенні №950 АКІБ „Укрсиббанк” м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34533724) суму основного боргу в розмірі 186414грн.16коп., пені в розмірі 43937грн.44коп., 3% річних в розмірі 7864грн.02коп. та інфляційні витрати в розмірі 18158грн.15коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4283грн.18коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231грн.60коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В частині стягнення суми заборгованості в розмірі 171944грн.55коп. припинити провадження у справі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 05.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повне рішення складено 11.10.2010р.