Рішення № 11795077, 19.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.10 р.                     Справа № 40/210                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи за позовом закритого акціонерного товариства „ТСБ-ІНВЕСТ” м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНИЙ КРЕАТИВ” м. Макіївка

про стягнення 102 828 грн.11 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Бобровська М.М. – юрисконсульт

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ: закрите акціонерне товариство „ТСБ-ІНВЕСТ” звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНИЙ КРЕАТИВ” про стягнення основного боргу з орендної плати в сумі 35885 грн., боргу по компенсаційним платежам за комунальні послуги в сумі 21878 грн. 09 коп., ста процентів річних в сумі 39254 грн. 48коп. за прострочення грошового зобов’язання, пені за прострочення внесення орендних платежів в сумі 5810 грн. 54 коп. згідно договору оренди нежитлових приміщень №17/12 від 05.08.09р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „за закінченням терміну зберігання”.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 05.08.09р. між закритим акціонерним товариством „ТСБ-ІНВЕСТ”, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНИЙ КРЕАТИВ”, далі Орендар, було укладено договір оренди №17/12 нежилих приміщень загальною площею 1311 кв.м., які знаходяться за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Генерала Данилова, б. 73.

Факт передачі майна підтверджується актом №1 приймання-передачі приміщення від 01.09.09р., згідно п.1.1. договору.

Строк договору встановлено сторонами в пункті 3.2. договору, і він діє з 01.09.09р. до 01.09.10р.

25 листопада 2009 року Орендар надав Орендодавцю листа №02/11 від 02.11.09р. з проханням розірвати договір оренди нежитлових приміщень №17/12 від 05.08.09р. та гарантійний лист №21/12 від 21.12.09р., яким підтверджує заборгованість за договором та зазначає графік її погашення.

31 грудня 2009 року договір нежитлових приміщень №17/12 від 05.08.09р. було розірвано, згідно угоді про розірвання підписаною обома сторонами.

Згідно пункту 5.1. договору розмір орендної плати дорівнює 45885 грн. за місяць.

Відповідно до п.5.4. договору орендна плата сплачується Орендарем кожного щомісячно, не пізніше 10-го числа кожного місяця за кожний поточний місяць.

В пунктах 5.6. та 5.7. договору встановлено, що Орендар зобов’язаний компенсувати витрати Орендодавця за комунальні послуги щомісячно до 10-го числа наступного за розрахунковим на підставі виставлених рахунків згідно показника приборів обліку.

Згідно рахунку-фактурі від 31.12.09р. нарахована сума за комунальні послуги в розмірі 21 878 грн. 09 коп. з урахуванням ПДВ, яка складається із наступного, зокрема:

·          електроенергія –6 122 грн. 20 коп.;

·          вода та стоки – 71 грн. 60 коп.;

·          опалення – 11 977 грн. 21 коп.;

·          технічне обслуговування – 60 грн. 73 коп.

Докази у справі свідчать про те, що свої зобов’язання за договором Орендар не виконав і під час використання спірного нежитлового приміщення за ним виник основний борг з орендних платежів в сумі 35 885 грн. за грудень 2009 року та борг за вартість комунальних послуг в сумі 21878 грн. 09 коп. за грудень 2009 року, який намагається стягнути позивач.

Відповідач не виконав свої зобов’язання у повному обсязі, а тому позивач відповідно до вимог п.10.2. договору, намагається стягнути з нього пеню в сумі 5 810 грн. 54 коп. за період прострочення з 11.12.09р. по 12.06.10р.

Оскільки мале місце прострочення виконання грошового зобов’язання, позивач додатково намагається стягнути з відповідача: ста процента річних в сумі 39254 грн. 48 коп. за період з 11.12.09р. по 19.08.10р. згідно п.10.2. договору.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов’язань за договором оренди у частині своєчасного внесення орендних платежів за користування майном та комунальних послуг. Відповідач доказів виконання обов’язків за договором, а саме перерахування орендних платежів та комунальних послуг суду не надав. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з нього боргу з орендних платежів в сумі 35 885 грн. за грудень 2009 року та за комунальні послуги в сумі 21878 грн. 09 коп. за грудень 2009 року, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендних платежів, підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст.55 ГК України є суб’єкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення додаткових позовних вимог потрібно застосовувати вимоги ст.230 та частина 6 ст.232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування припиняється через шість місяців, коли зобов’язання мало бути виконано.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, у вигляді несвоєчасного внесення орендних платежів за договором, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період прострочення з 11.12.09р. по 12.06.10р. в сумі 5 810 грн. 54 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів був встановлений п.10.2. договору, а саме сто процентів річних, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ста процентів річних сумі 39 254 грн. 48 коп. за період з 11.12.09р. по 19.08.10р., також вважаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача у справі згідно статей 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.10.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, 230, ч.6 ст. 232, ст. 283 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги закритого акціонерного товариства „ТСБ-ІНВЕСТ” до товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНИЙ КРЕАТИВ” – задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНИЙ КРЕАТИВ”, 86156, Донецька область, м. Макіївка, Гірницький район, проспект Генерала Данилова, б.73, ід.код. 36551855, на користь:

- закритого акціонерного товариства „ТСБ-ІНВЕСТ”, 83003, м. Донецьк, вул. Капітана Ратникова, 1, ід. код 31843054, основний борг з орендної плати в сумі 35 885 грн., вартість комунальних послуг в сумі 21878 грн. 09 коп., пеню в сумі 5 810 грн. 54 коп., сто процентів річних в сумі 39 254 грн. 48 коп., витрати по державному мита в сумі 1 028 грн. 28 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               

Повний текст рішення складено – 21.10.10р.