Рішення № 11794189, 29.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.09.10 р. Справа № 29/3

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Тума О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталі-Сервіс”, м.Донецьк

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 17092,00 грн., 3% річних у сумі 1281,20 грн., інфляційних витрат у розмірі 5452,34 грн.

за участю:

представника Позивача Гаврилко О.В. директор за наказом;

представника Відповідача не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Наталі-Сервіс”, м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 17092,00 грн., 3% річних у сумі 1281,20 грн., інфляційних витрат у розмірі 5452,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань щодо поставки товару та повернення попередньої передплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: рахунку №051 від 26.11.2007 року, актів звіряння, платіжних доручень, вимог та листів на повернення коштів.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 5, 11, 190, 205, 258, 509, 510, 526, 530, 599, 615, 625, 655, 670, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 180, 181, 193, 202, 203, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 48, 49, 54 Господарського процесуального кодексу України.

30.08.10р. Позивачем на виконання ухвали суду були надані через канцелярію суду правоустановчі документи Позивача та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.32).

Заявою від 31.08.2010р. №31/08-29/3 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог щодо 3% річних, заявивши до стягнення суму 1276,98грн., інша частина позовних вимог залишилась незмінною.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 31.08.2010р. №31/08-29/3, оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає таке зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме 83030, АДРЕСА_1

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Позивач до початку судового засідання надав до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Наталі-Сервіс” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару.

Відповідачем було виставлено рахунок фактуру №051 від 26.11.2007 року (а.с.8). На підставі вказаного рахунку позивачем була здійснена попередня оплата у розмірі 17092,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2355 від 28.11.2007 року на суму 3092,00 грн., №2356 від 28.11.2007 року на суму 7000,00 грн., №2358 від 28.11.2008 року на суму 7000,00 грн. (а.с.19-21).

11 лютого 2008 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №11/02-014 (а.с.10) з проханням поставити товар у строк семи календарних днів, або повернути суму попередньої оплати.

11 лютого 2008 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист №11/02-014/0 (а.с.11), з вимогою повернути кошти у розмірі 17092,00 грн.

11 червня 2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №11/06-014 (а.с.13) з проханням поставити товар у строк семи календарних днів цього моменту, або повернути суму попередньої оплати.

11 червня 2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист №11/06-014/1 (а.с.14) з вимогою повернути кошти у сумі 17092,00 грн.

12 липня 2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №12/07-014 (а.с.16) з проханням поставити товар у строк семи календарних днів цього моменту, або повернути суму попередньої оплати.

12 липня 2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист №12/07-014/0 (а.с.17) з вимогою повернути кошти у сумі 17092,00 грн.

Проте відповідач не здійснив поставку товару та не повернув суму попередньої оплати до теперішнього часу.

Стан розрахунків між сторонами за весь період взаємовідносин відображений у складених позивачем і надісланих відповідачу актах звіряння взаємних розрахунків, відповідно яких заборгованість складає 17092,00 грн. Акти підписані та завірені печатками з боку позивача (а.с.9, 12, 15).

Відтак у звязку із неналежним виконання грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобовязань і тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою позивач взяв на себе зобовязання покупця, а саме: придбати у відповідача товар за відповідну плату, а останній поставити товар.

Як встановлено судом відповідачем було виставлено рахунок фактуру №051 від 26.11.2007 року на суму 17092,00 грн. Позивачем була здійснена попередня оплата у розмірі 17092,00 грн. Відповідач зобовязання щодо поставки товар не здійснив.

Відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що лист-вимога №11/02-014 від 11.02.2008р., який направлений відповідачу з вимогою поставити товар або повернути суму попередньої оплати у розмірі 17092,00 грн. (докази направлення підтверджені квитанцією (а.с.18)) є вимогою поставити товар або повернути суму попередньої оплати у розмірі 17092,00 грн. Відповідно наказу Міністерства транспорту у та звязку України №1149 від 12.12.2007 року строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів у межах області та між обласними центрами України рахуються Д+3. Відтак 11.02.2008р. (направлення відповідачу вимоги)+3 дні +7 днів. Отже у Позивача виникло саме 22.02.2008 року право на повернення попередньої оплати у розмірі 17092,00 грн.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у позивача права на повернення попередньої оплати.

Відтак, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобовязання щодо повернення попередньої оплати з відповідача виникає з моменту предявлення позивачем грошової вимоги.

Відповідач порушив зобовязання, у встановлений строк повернення суми попередньої оплати не здійснив.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем підтверджується матеріалами справи, відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростував припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги про стягнення попередньої оплати 17092,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив:

-що визначена позивачем інфляційна за період з 19.02.2008р. по 31.03.2010р. не перевищує розмір індексації, який може бути нарахований за вказаний період, з огляду на рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997року №62-97р., згідно з яким вважається, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число зазначеного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. З огляду на зазначене нарахування індексу інфляції починаються з наступного місяця, тобто з березня 2008р та підлягає стягненню у розмірі зазначеному позивачем у сумі 5452,34 грн.

-Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу (за 909 день прострочення як заявлено Позивачем) лише у розмірі 1275,78 грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталі-Сервіс”, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 17092,00 грн., 3% річних у сумі 1281,20 грн., інфляційних витрат у розмірі 5452,34 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83030, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Пролетарській філії ПАТ ПІБ в м.Донецьку, МФО НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталі-Сервіс” (83054, м.Донецьк, вул. Поліграфічна, 1, ЄДРПОУ 33454474, р/р26003051703450 в ДРУ КБ Приватбанка в м.Донецьку, МФО 335496) заборгованість у розмірі 17092,00 грн., 3% річних у сумі 1275,78 грн., інфляційних витрат у розмірі 5452,34 грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83030, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Пролетарській філії ПАТ ПІБ в м.Донецьку, МФО НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталі-Сервіс” (83054, м.Донецьк, вул. Поліграфічна, 1, ЄДРПОУ 33454474, р/р26003051703450 в ДРУ КБ Приватбанка в м.Донецьку, МФО 335496) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 238,25грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,99грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у стягненні 3% річних у сумі 1,20 грн.

У судовому засідання 29.09.10р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 04.10.10р.