Рішення № 11793850, 11.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.10 р.                     Справа № 10/139                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ЄТК Україна” м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромпостачання” м. Єнакієве Донецької області

про стягнення 78320грн.24коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Кобелев Р.В. – представник (вих. № б/н від 26.11.2009);

від відповідача: не з’явився          

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю „ЄТК Україна” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромпостачання” м. Єнакієве Донецької області про стягнення 78320грн.24коп., у тому числі 70952грн.80коп., сума перерахована в якості попередньої оплати, на яку непоставлений товар, пеня в сумі 5676грн.24коп., 3% річних у сумі 414грн.05коп., індекс інфляції в сумі 1277грн.15коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 1003/22-1 від 22.03.2010, Специфікацію № 1 від 26.03.2010 до договору 1003/22-1 від 22.03.2010, банківські виписки, податкову накладну № 1204-1 від 12.04.2010, розрахунок № 1204-1/1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 12.04.2010 № 1204-1 за договором від 22.03.2010 № 1003/22-1.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області Темкіжева І.Х. від 14.09.2010р. справа № 10/139 у зв’язку з переведенням судді Приходько І.В. до іншого суду передана на розгляд судді Бойко І.А.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав для залучення до матеріалів справи банківські виписки в підтвердження здійснення попередньої оплати на суму 84952,80грн. та в підтвердження часткового повернення сплаченої суми попередньої оплати, копію претензії на суму 84952,80грн. за вих. № 1004/23-4 від 23.04.2010, витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції в підтвердження направлення претензії за адресу відповідача.

Перелічені документи суд розглянув та долучив до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засіданні не з’явився, документів, витребуваних ухвалами від 26.07.2010 та від 14.09.2010, не представив. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення (вручено 20.09.2010).

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на достатність документів, необхідних для розгляду справи по суті, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

22.03.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю „Донпромпостачання” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „ЄТК Україна” (Покупець) був укладений договір № 1003/22-1, відповідно до якого Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити вугільний концентрат марки Т (продукція) на умовах, викладених в цьому договорі.

Детальна інформація про кількість та якість продукції міститься в додатках – Специфікаціях до цього договору. Кожна із Специфікацій, оформлена належним чином та підписана уповноваженим представником сторін, з моменту підписання є невід’ємною частиною договору (п. 2.1. договору).

26.03.2010 Сторони підписали Специфікацію № 1 до договору, якою узгодили найменування, кількість, ціну та якісні характеристики вугільної продукції, строк поставки (квітень 2010р.), умови поставки (FCA - склад Постачальника в редакції Інкотермс 2000), порядок приймання продукції.

В п. 4 Специфікації до договору Сторони узгодили умови оплати, а саме: револьверно за три відвантажених вагона – 60% авансовий платіж, 40% - по факту прийомки вантажоодержувачем.

Виконуючи свої зобов’язання за договором та Специфікацією до договору щодо оплати продукції ТОВ „ЄТК Україна” перерахувало на рахунок ТОВ „Донпромпостачання” (відповідач по справі) в якості „оплати за вугілля кам’яне згідно рахунку № 22/03-1 від 22.03.2010” суму 84952грн.80коп., що підтверджується банківською випискою за 12.04.2010. Оплата була проведена позивачем до поставки вугільної продукції, узгодженої в Специфікації до договору. У зв’язку з цим, сплачена позивачем сума, у розумінні ст. 693 Цивільного кодексу України, є попередньою оплатою.

Відповідач на сплачену позивачем суму продукцію в строк, зазначений в Специфікації (квітень 2010р.), не поставив.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія на суму 84952,80грн. за вих. № 1004/23-4 від 23.04.2010 (витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції), в якій позивач просив терміново здійснити повернення суми в розмірі 84952,80грн.

Відповідач після отримання претензії повернув позивачу лише частину перерахованої ним суми. Розмір перерахованої відповідачем суми склав 14000,00грн., що підтверджується банківською випискою за 30.04.2010.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Якщо строк (період) виконання боржником зобов’язання не встановлений або зазначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в любий час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги, якщо зобов’язання негайного виконання не витікає із договору або актів цивільного законодавства.

          Закон не містить визначення самої форми пред’явлення вимоги щодо виконання зобов’язання. Тому, кредитор може здійснити своє право як шляхом надіслання рахунку-фактури, так і шляхом звернення до боржника з претензією, листом, письмовою вимогою, телеграмою тощо.

За умовами договору у відповідача зобов’язання перед позивачем поставити товар – негрошове зобов’язання.

Оскільки оплата була здійснена позивачем до поставки товару (попередня оплата), відповідач товар не поставив, позивачем, як зазначалося вище, на адресу відповідача була направлена претензія (вих. № 1004/23-4 від 23.04.2010) про повернення сплаченої суми.

Відповідач направлену претензію виконав частково.

Таким чином, відповідач в порушення умов договору, вимог вищенаведених статей Цивільного та Господарського кодексів України вугільний концентрат в узгоджений між сторонами строк не поставив, претензію про повернення сплаченої суми попередньої оплати, виконав частково.

Неповернутою залишилася сума в розмірі 70952,80грн.

На момент прийняття рішення по справі відповідач суму 70952,80грн. позивачу не повернув, позовні вимоги, в силу положень ст. 33 Господарського кодексу України, не спростував, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 216 –218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 8.4. договору закріплює, за прострочення поставки або недопоставку продукції Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0,5% вартості недопоставленої продукції за кожен день прострочення, але всього не більше 8% вартості недопоставленої продукції.

Окрім стягнення основного боргу, позивач, з посиланням на п. 8.4. договору, нарахував відповідачу пеню в розмірі 0,5% від неповернутої суми, за кожен день прострочення, за період з 01.05.2010 по 10.07.2010 (за 71 день). Відповідно до розрахунку розмір пені становить 5676грн.24коп.

Нарахування, період розрахунку пені відповідають умовам договору (пеня в розмірі 0,5% нарахована за невиконання негрошового зобов’язання), положенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд перевірив розмір пені на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог позивача у цій частині.

          У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач на неповернуту суму сплаченої попередньої оплати в розмірі 70952,80грн. нарахував відповідачу 3% річних за період з 01.05.2010 по 10.07.2010 (за 71 день) та індекс інфляції за період травень 2010р. – липень 2010р. Відповідно до розрахунку 3% річних складають 414грн.05коп., індекс інфляції - 1277грн.15коп.

Нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму боргу законодавчо закріплено.

Суд перевірив розмір 3% річних та індексу інфляції на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення 3% річних у сумі 414грн.05коп. та про відмову в задоволені вимог в частині індексу інфляції, оскільки позивачем невірно підрахований сукупний індекс інфляції за період травень-липень 2010р., а саме: сукупний індекс інфляції за зазначений період складав 98,8% (0,988), а не 1,018, як вказав позивач. З огляду на сукупний індекс інфляції за цей період, індекс інфляції складав 0грн. (70952,80грн.х0,988=70101,37грн. – сума боргу з урахуванням індекс інфляції).

У зв’язку з цим, суд відмовляє позивачу в вимогах про стягнення індексу інфляції в сумі 1277грн.15коп. за необґрунтованістю нарахування.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 655, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216 – 218, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ЄТК Україна” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромпостачання” м. Єнакієве Донецької області про стягнення 78320грн.24коп., у тому числі 70952грн.80коп., перерахованої в якості попередньої оплати, на яку непоставлений товар, пеня в сумі 5676грн.24коп., 3% річних у сумі 414грн.05коп., індекс інфляції в сумі 1277грн.15коп., задовольнити частково в сумі 77043грн.09коп., у тому числі 70952грн.80коп., перерахованої в якості попередньої оплати, на яку непоставлений товар, пеня в сумі 5676грн.24коп., 3% річних у сумі 414грн.05коп.

В частині стягнення індексу інфляції в сумі 1277грн.15коп. відмовити за необґрунтованістю розрахунку.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромпостачання” (вул. Волзька, б. 52, м. Єнакієве Донецької області, 86402, код ЄДРПОУ 36802342) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЄТК Україна” (пр. Миру, 15, м. Донецьк, 83015, код ЄДРПОУ 34828710) основний борг в сумі 70952грн.80коп., пеню в сумі 5676грн.24коп., 3% річних у сумі 414грн.05коп., витрати по сплаті держмита в сумі 770грн.43коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 232грн.15коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому засіданні 11.10.2010р. та долучені до матеріалів справи.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2010р.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Вик. Тимошенко О.О.

Тел.: 305-68-27