Рішення № 11793848, 11.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.10 р.                     Справа № 25/149                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Восточна Індустріальна Группа” м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” м. Донецьк

про стягнення 728 418грн.41коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю „Восточна Індустріальна Группа” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” м. Донецьк про стягнення 728 418грн.41коп., у тому числі заборгованість за поставлену за договором № 4 від 01.03.2009 вугільну продукцію в сумі 710 481грн.20коп., пеня в сумі 15251грн.01коп., 3% річних в сумі 2686грн.20коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок 3% річних, розрахунок індексу інфляції, договір № 4 від 01.03.2009, додаткову угоду від 14.12.2009 до договору № 4 від 01.03.2009, реєстри передачі документів від 28.05.2010 та від 17.06.2010, специфікацію № 21 від 21.05.2010 до договору № 4 від 01.03.2009, специфікацію № 22 від 01.06.2010 до договору № 4 від 01.03.2009, податкові накладні № 520 від 15.06.2010, № 447-1 від 22.05.2010, рахунки № 520 від 15.06.2010, № 447-1 від 22.05.2010, акти приймання-передачі вугільної продукції від 15.06.2010, від 22.05.2010, банківська виписка за 05.08.2010 в підтвердження часткової оплати поставленої продукції, лист з вимогою оплати заборгованість (вих. № 113 від 18.08.2010).

В судовому засіданні 23.09.2010 було оголошено перерву до 11.10.2010 до 09год.50хв. для виконання сторонами вимог суду, викладених в ухвалі від 20.08.2010.

11.10.2010 судове засідання було продовжено.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, документів, витребуваних ухвалою про порушення справи від 20.08.2010, не представили.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

01.03.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю „Восточна Індустріальна Группа” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” (Покупець) був укладений договір № 4, відповідно до якого Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець - прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі, товар, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки якого зазначені в протоколах узгодження цін і /або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, які є його невід’ємною частиною.

Додатковою угодою від 14.12.2009 до договору № 4 від 01.03.2009 Сторони пролонгували строк дії договору до 31.12.2010, а в частині невиконаних зобов’язань – до повного їх виконання.

Сторонами були підписані Специфікації № 21 від 21.05.2010 та № 22 від 01.06.2010 до договору № 4 від 01.03.2009, якими сторони узгодили найменування, кількість, ціну, якісні показники товару, умови поставки (FCA станція відправлення в редакції Інкотермс 2000) та строк поставки (травень – червень 2010р.).

          Постачальник зобов’язався повідомляти Покупця про здійснені відвантаження товару протягом 24 годин, а також протягом 5-ти днів з моменту відвантаження надати Покупцю (його представнику) наступні документи:

- оригінал рахунку-фактури на товар;

- оригінал сертифіката (посвідчення) якості;

- засвідчена копія залізничної квитанції (накладної) та/або іншого товаротранспортного документу;

- оригінали листів про власність;

- акт прийому-передачі товару (2 примірники).

Оригінали вищезазначених документів передаються Покупцю або зазначеному ним представнику „із рук в руки”. Податкова накладна оформлюється та передається у відповідності з Законом України „Про податок на додану вартість”, з змінами та доповненнями (п. 6.1. договору).

          Поставлений товар вважається зданим Постачальником та прийнятим Покупцем або кінцевим вантажоодержувачем:

по кількості - згідно даних, указаних в залізничних накладних або інших товаротранспортних (складських) документах;

по якості – згідно сертифікату якості виробника (п. 6.2. договору).

На виконання умов зазначеного договору позивач з травня 2010р. по червень 2010р. включно поставив відповідачу вугільний концентрат марки Г 0-100 в кількості 970,00тн на загальну суму 1259053,34грн., виставив рахунки на оплату товару № 520 від 15.06.2010 на суму 710481,20грн., № 447-1 від 22.05.2010 на суму 548572,14грн. та виписав податкові накладні № 520 від 15.06.2010, № 447-1 від 22.05.2010.

Факт поставки товару та, відповідно, факт його прийняття з боку відповідача підтверджується актами приймання-передачі вугільної продукції від 15.06.2010 та від 22.05.2010.

Перелічені акти були підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідно п. 5.2. договору розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника за партію товару, що поставляється, протягом 15-ти банківських днів з дати надання документів, зазначених в п. 6.1. договору.

Позивач зобов’язання по наданню відповідачу документів, визначених в п. 6.1. договору, виконав у повному обсязі, про що свідчать реєстри передачі документів від 28.05.2010 та від 17.06.2010:

-          документи на товар, відвантажений в травні 2010р. на суму 548572,14грн., відповідач отримав 28.05.2010;

-          документи на товар, відвантажений в червні 2010р. на суму 710481,20грн., відповідач отримав 17.06.2010.

          Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач свої зобов’язання за договором по оплаті поставленого товару виконав частково, оплативши вартість товару в сумі 548572,14грн., поставленого в травні 2010р.

Неоплаченим залишився товар, поставлений в червні 2010р.

Загальна сума заборгованості становить 710481,20грн.

У відповідності до п. 9.1. договору позивачем на адресу відповідача був направлений лист (вих. № 113 від 18.08.2010) з вимогою оплатити заборгованість в сумі 710482,20грн., який був залишений останнім без відповіді та задоволення.

На момент прийняття рішення по справі відповідач документів в підтвердження відсутності/погашення боргу не представив, позовні вимоги, в силу положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував, тому заборгованість за поставлений за договором № 4 від 01.03.2009 товар в сумі 710481,20грн. підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 216 –218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 7.2. договору закріплює, прострочення оплати або поставки товару тягне за собою право добросовісної сторони на стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Окрім стягнення основного боргу, позивач, з посиланням на п. 7.2. договору, нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за товар, поставлений в червні 2010р., за період з 02.07.2010 по 16.08.2010 (за 46 днів).

Відповідно до розрахунку розмір пені становить 15251грн.01коп.

Нарахування пені відповідає умовам договору, положенням Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Суд перевірив розмір пені та період її нарахування на правильність розрахунку та дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача у цій частині, оскільки позивач невірно підрахував термін сплати за товар, поставлений в червні 2010р., а саме: документи, обумовлені в п. 6.1. договору, відповідач отримав 17.06.2010. Відповідно до п. 5.1. договору оплата повинна бути здійснена протягом 15-ти банківських днів з дати надання документів. Тобто, кінцевий строк оплати за товар – 08.07.2010. А відтак, прострочення платежу настає з 09.07.2010.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 12701,07грн., з огляду на період розрахунку з 09.07.2010 по 16.08.2010 (за 39 днів).

В частині стягнення пені в сумі 2549,94грн. відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю нарахування.

          Також, позивач згідно ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 3% річних на суму заборгованості за червень 2010р. за період з 02.07.2010 по 16.08.2010 (за 46 днів).

Відповідно до розрахунку 3% річних складають 2686грн.20коп.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Нарахування 3% річних на суму боргу законодавчо закріплено.

Суд перевірив розмір 3% річних на правильність розрахунку та дійшов висновку про часткове задоволення вимог в цій частині, оскільки позивачем невірно зазначений період розрахунку 3% річних (про невірне зазначення періоду йшлося вище).

У зв’язку з цим, вимоги позивача про стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 2277грн.43коп., виходячи з періоду нарахування з 09.07.2010 по 16.08.2010 (за 39 днів).

В частині стягнення 3% річних у сумі 408,77грн. відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю нарахування.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216 – 218, 232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Восточна Індустріальна Группа” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” м. Донецьк про стягнення 728 418грн.41коп., у тому числі заборгованість за поставлену за договором № 4 від 01.03.2009 вугільну продукцію в сумі 710 481грн.20коп., пеня в сумі 15251грн.01коп., 3% річних в сумі 2686грн.20коп., задовольнити частково в сумі 725459,70грн., у тому числі заборгованість за поставлену за договором № 4 від 01.03.2009 вугільну продукцію в сумі 710 481грн.20коп., пеня в сумі 12701грн.07коп., 3% річних в сумі 2277грн.43коп.

В частині стягнення пені в сумі 2549,94грн. та 3% річних у сумі 408,77грн. відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю нарахування.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький Індустріальний Союз” (вул. Артема, 97, м. Донецьк, 83001, код ЄДРПОУ 24812777) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Восточна Індустріальна Группа” (пр. Мира, 15, м. Донецьк, 83015, код ЄДРПОУ 36380547) основний борг у сумі 710 481грн.20коп., пеню в сумі 12701грн.07коп., 3% річних в сумі 2277грн.43коп., держмито в сумі 7254грн.60коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235грн.03коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: 305-68-27