Рішення № 11793801, 13.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.10.10 р.                     Справа № 12/167пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Здоренко В.В.

за участю представників сторін

від позивача – Шубчинська Л.М. за довір.

від відповідача - не з”явився

від третьої особи – Ковальова Н.С. за довір.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства “Норд”, м.Донецьк

до Донецької міської ради, м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство “Бюро Технічної інвентаризації”, м.Донецьк

про визнання права власності.

СУТЬ СПОРУ

Акціонерне товариство “Норд”, м.Донецьк звернулося до господарського суду з позовною заявою до Донецької міської ради, м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство “Бюро Технічної інвентаризації”, м. Донецьк та просило суд визнати за ним права власності на нерухоме майно – будівля магазину літ А-1 загальною площею 325,9 кв.м., підвал літ “п\д” площею 325,9 кв.м., тамбура літ “а” площею 3,9 кв.м., ганку літ “а1” площею 52,70 кв.м., ганку а2” площею 12,10кв.м., розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Пухова,35а у Ленінському районі.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст. 392 ЦК України.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Представники відповідача в судове засідання не з”явилися. Розгляд справи неодноразово відкладався у зв”язку з відсутністю представника відповідача. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися шляхом надсилання на їх адреси відповідних ухвал. Справу розглянуто за наявними в ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Третя особа надала відповідні пояснення по справі.

Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив

Згідно пояснення представника позивача та матеріалів справи, розпорядженням виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів м. Донецька від 31.12.1992 р. за № 1281 було зареєстровано філію Акціонерного товариства “Норд” – техно-торгова фірма “Єлма-Сервіс”

У 1995 році ТТФ “Єлма-Сервіс” побудовувало по вул. Пухова,35 у м. Донецька магазин № 2 АТ “НОРД”, яким користувалася реорганізації філії .

Факт будівництва зазначеного вище магазину саме АТ “Норд” підтверджується зокрема протоколами засідання правління від 07.07.1993 р. за № 14, 11.05.1996 р. за № 9, кошторисом, актом прийому робочої комісії від 25.06.1996 р..

У зв”язку з реорганізацією техно-торговельної фірми “Єлма-Сервіс” на підставі наказу № 209 від 04.06.1996 р. будівля магазину № 2 було передано 01.07.1996 року за актом приймання-передачі основних засобів Акціонерному товариству “Норд”. Зазначена будівля взята на баланс, як магазин № 2 АТ “НОРД” та присвоєно інвентарний номер 6544.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної в м. Донецьку ради 25.02.2009 р. за № 72/1 будівлі магазину № 2 присвоєно поштова адреса м. Донецьк, вул. Пухова, 35а

Будівля магазину розташована на земельній ділянці площею 0,0958 га на право користування якою підписано договір між АТ "НОРД" та виконавчим комітетом Донецької міської ради від 07.07.2007 р. за № 15, доказів припинення дії якого сторонами не надано.

Згідно висновку Донецької філії державного підприємства “Судовий будівельно-експертний центр” Державної судової адміністрації України , будівля знаходиться в задовільному стані та може безпечно експлуатуватися в подальшому.

Позивач просить суд визнати за ним право власності

Позовні вимоги підлягають задоволенню виходячі з наступного.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Пункт 2 статті 3 Цивільного кодексу України втсановлює, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Згідно до вимог ст.ст. 328-345 ЦК України право власності виникає на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 41 Конституції України закріплює, що кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно до ст. 316 ЦК України правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. ( ст. 319 ЦК України)

Власник використовує своє майно для підприємницької діяльності ( ст. 320 ЦК України)

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійснені лише у випадках, прямо передбачених законом ( ст. 321 ЦК України).

Згідно частини 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотним порушеннями будівельних норм та правил.

Частина 5 ст. 376 ЦК України закріплює, що на вимогу власника або користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

На час звернення до суду позивач є користувачем земельної ділянки та володіє, розпоряджається та користується спірним майном.

При цьому, земельна ділянка була виділена позивачу саме під розміщення вже існуючої будівлі магазину.

Враховуючи зазначену обставину, права Донецької міської Ради, як власника земельної ділянки, в даному випадку не порушено.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін має довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Сторонами не було доведено, що визнання права власності на спірне майно порушує права та законні інтереси відповідача чи третіх осіб.

Що стосується, що спірне майно не прийнято до експлуатації, то суд зазначає наступне.

Чинне законодавство передбачає декілька шляхів набуття права власності на об'єкти нерухомого майна. Положення Цивільного кодексу України щодо регулювання правових наслідків самочинного будівництва передбачають в якості способу набуття права власності на нього лише визнання в судовому порядку.

Обов'язок власника чи іншої зацікавленої особи, а також сама необхідність прийняття в експлуатацію об'єктів самочинного будівництва не врегульовано жодним нормативним актом.

На час розгляду справи і до моменту звернення позивача до суду, власник земельної ділянки або іншій орган, не здійснював дії та не приймав рішень, спрямованих на ліквідацію вказаного об'єкту самочинного будівництва, та не інформував його власників щодо неможливості подальшого існування спірного майна.

Як зазначалося вище, згідно висновку експертизи, спірне майно придатно до експлуатації та відповідає будівельним нормам.

Вказаний висновок свідчить про відсутність порушень основних державних будівельних норм та можливість подальшої експлуатації будівлі за своїм призначенням.

Стаття 321 ЦК України закріплює, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійснені лише у випадках, прямо передбачених законом.

На цей час, право власності на спірне майно не спростовується жодною особою. В той же час, це право не може бути зареєстровано з огляду на порушення встановленої процедури отримання дозвільної документації для проведення будівельних робіт.

Відсутність альтернативної можливості вирішити подальшу долю об'єктів самочинного будівництва та належним чином оформити правоустановчі документи на належне позивачу майно, заважає йому вільно володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктами нерухомості.

Стаття 376 ЦК України, передбачає необхідність вирішення подальшої долі самочинно збудованого майна саме в судовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право на захист свого законного права чи інтересу в судовому порядку, зокрема шляхом визнання права власності.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що визнання права власності на самочинно збудоване майно в порядку ст. 376 ЦК України, не перешкоджає в подальшому , у разі наявності всіх необхідних документів, прийняттю цього майна в екпслуатацію та не позбавляє відповідні органи прав як на створення комісії щодо прийняття об”єкта в експлуатацію, так і на здійснення відповідного контролю і прийняття заходів встановлених спеціальним закодавством.

Судові витрати покласти на позивача, так як саме з його вини виник спір.

З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 33,43,49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити

Визнати за Акціонерним товариством “Норд” ( м,донецьк пр. Жуковського, 2, ЄДРПОУ 13533086) право власності на нерухоме майно – будівля магазину літ А-1 загальною площею 325,9 кв.м., підвал літ “п\д” площею 325,9 кв.м., тамбура літ “а” площею 3,9 кв.м., ганку літ “а1” площею 52,70 кв.м., ганку а2” площею 12,10кв.м., розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Пухова,35а у Ленінському районі.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.10.2010 р.

Суддя