Постанова № 117935852, 27.03.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/575/24

Провадження № 3/346/683/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Коломия

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякова І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ст. 126 ч.5 КУпАП, яка надійшла від Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, складена відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця,громадянина України,непрацюючого,проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 , -

у с т а н о в и л а:

20.01.2024р. близько 15:20 год. в м. Коломия по вул. Винничука, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2107» д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, оскільки постановою від 28.05.2023р. серії ЕАС № 7071315 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , про що свідчать його підписи в ньому. Отже, останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього. Проте, зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавав.

З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.

Згідно зіст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За положеннями ст.. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно достатті 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас,стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно достатті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно ст.. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченогоч.5 ст.126 КУпАП, доведено повністю.

З матеріалівсправи судомбуло встановлено,що постановоюкапрала поліціїбатальйону 1роти 2УПП вІвано-Франківськійобласті від28.05.2023р. ОСОБА_1 було притягнутодо адміністративноївідповідальності зач.2ст..126КУпАП танакладено адміністративнестягнення увиді штрафуу розмірі3400грн.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 588216 слідує, що 20.01.2024р. близько 15:20 год. в м. Коломия по вул. Винничука, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2107» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34, а також при перевірці його документів не мав права керувати даним транспортним засобом. Своїми діями порушив п. 2.1 а, 8.4 в ПДР.

Таким чином, суд вважає, що обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, викладені в протоколі, в повній мірі знайшли своє підтвердження долученими до справи доказами.

Відтак, суд вбачає в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.126 ч.5 КУпАП, а саме повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою цієї статті, яке полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує конкретні обставини правопорушення, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності не притягувався, не працює. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника згідно ст.ст. 34-35 КУпАПсудом не встановлено.

Санкція ч.5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Пунктом 28Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року(зі змінамивід 19.12.2008 року) «Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справах продеякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатаціїтранспорту, а також про адміністративні правопорушенняна транспорті», передбачено, що суди не вправі застосовувати адміністративне стягненняу вигляді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особавже позбавлена такого права або його взагалі не мала.

Однак, в постанові ОП ККС від 04.09.2023р. по справі №702/301/20 вказано, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання. Враховуючи зазначене, виходячи із аналізу положень статей1,50,55,65,286,286-1 КК, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей286,286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер правопорушення.

У рішенні «Шмауцер проти Австрії» від 23.10.1995 року ЄСПЛ зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у вигляді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Зібраними в даній справі матеріалами отримання ОСОБА_1 посвідчення водія не підтверджується. Однак, виходячи з приписів постанови ОП ККС від 04.09.2023р. по справі №702/301/20 та висновків, викладених в рішеннях ЄСПЛ, суд вважає можливим застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

З урахуванням наведеного, вважаю, що стягнення повинно бути обрано у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією ст. 126 ч.5 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на мінімальний строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки автомобіль, яким керував ОСОБА_1 належить іншій особі.

Відповідно дост. 40-1 КУпАПу разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом. Відповідно дост. 4 ч.2 п. 5 ЗУ «Про судовий збір»у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40-1,126ч.5,283,284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Притягнути до адміністративної відповідальності заст. 126ч.5КУпАП, ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ,наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (сорок тисяч вісімсот гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 2ст. 308 КУпАПу разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієїпостановиорганами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

На постанову суду протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя: Третьякова І. В.