Рішення № 117935579, 27.03.2024, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/10092/23

2/214/1760/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 березня 2024 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Сіденка С. І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Чаплиги О. О.,

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, представленого органом опіки та піклування, що діє в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради діючи в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просив суд ухвалити рішення, яким позбавити відповідачів батьківських прав у відношенні їх дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути зі відповідачів, кожного окремо аліменти на утримання дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на користь державного закладу, в якому перебуватиме дитина або опікуна.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що відповідачі по справі є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після народження перебувала у відділенні інтенсивної терапії для новонароджених. 01.12.2023 спеціалістами служби у справах дітей виконкому районної у місті ради спільно з фахівцем із соціальної роботи Криворізького міського центру соціальних служб здійснено комісійне відвідування сім`ї батьків новонародженої дитини, про що складено відповідний акт. Під час відвідування встановлено, що житло потребує негайного генерального прибирання, та частково косметичного ремонту. У квартирі стоїть стійкий неприємний запах, підлога та посуд брудні, кеутки у павутинні, меблі в пилу, кухонний кран в аварійному стані, а у ванній взагалі не працює. Житло перенасичене пакетами з одягом та протермінорваними медикаментами, засоби гігієни та постільна білизна відсутні. Для новонародженої ОСОБА_1 облаштоване окреме спальне місце, але воно завелене старими брудними ковдрами. Дитячі речі та засоби гігієни, дитяча ванна відсутні. В наявності одна упаковка протермінованого дитячого харчування, сім памперсів невизначеного розміру. У попешканні відсутнє гаряче водопостачання. Відповідачі по справі не працевлаштовані, ведуть аморальний спосіб життя, їх дохід нестабільний, знахотять на смітниках речі та перепродують їх чи здають на вторинну переробку. Після проведення профілактичної бесіди відповідачі відповилися давати письмові пояснення, проте повідомили, що вважають свої умови проживання цілком придатними для новонародженої дитини. У категоричній формі відмовилися від послуг Криворізького міського центру соціальних служб. 05.12.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 переведено до комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська дитяча лікарня № 4» Криворізької міської ради. Викладені обставини свідчать, що перебування новонародженої дитини у родині загрожує її життю та здоров`ю, у зв`язку з чим, виконкомом районної у місті ради 08.12.2023 прийняв рішення № 626 про відібрання малолітньої ОСОБА_1 у батьків та тимчасове влаштування її до державного закладу. Вказані факти, як кожен окремо так і в сукупності є свідченням ухилення від виховання дитини та свідомого нехтування батьківськими правами, винної поведінки, тому позивач, діючи в інтересах та на захист малолітньої дитини, вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям загального позовного провадження та призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 26 лютого 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідачі, кожен окремо подали до суду заяви про визнання позову та розгляд справи за їх відсутності.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Процесуальні дії судом не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, надані учасниками справи заяви, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію учасників справи, визнання відповідачами позову, що не суперечить закону та не порушує права і свободи інших осіб, у тому числі неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вважає за можливе ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачі по справі є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина після народження перебувала у відділенні інтенсивної терапії новонароджених Криворізького перинатального центру зі стаціонаром.

01.12.2023 спеціалістами служби у справах дітей виконкому районної у місті ради спільно з фахівцем із соціальної роботи Криворізького міського центру соціальних служб здійснено комісійне відвідування сім`ї батьків новонародженої дитини, про що складено відповідний акт. Під час відвідування встановлено, що житло потребує негайного генерального прибирання, та частково косметичного ремонту. У квартирі стоїть стійкий неприємний запах, підлога та посуд брудні, кеутки у павутинні, меблі в пилу, кухонний кран в аварійному стані, а у ванній взагалі не працює. Житло перенасичене пакетами з одягом та протермінорваними медикаментами, засоби гігієни та постільна білизна відсутні. Для новонародженої ОСОБА_1 облаштоване окреме спальне місце, але воно завелене старими брудними ковдрами. Дитячі речі та засоби гігієни, дитяча ванна відсутні. В наявності одна упаковка протермінованого дитячого харчування, сім памперсів невизначеного розміру. У попешканні відсутнє гаряче водопостачання. Відповідачі по справі не працевлаштовані, ведуть аморальний спосіб життя, їх дохід нестабільний, знахотять на смітниках речі та перепродують їх чи здають на вторинну переробку. Після проведення профілактичної бесіди відповідачі відповилися давати письмові пояснення, проте повідомили, що вважають свої умови проживання цілком придатними для новонародженої дитини. У категоричній формі відмовилися від послуг Криворізького міського центру соціальних служб. 05.12.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 переведено до комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська дитяча лікарня № 4» Криворізької міської ради. Викладені обставини свідчать, що перебування новонародженої дитини у родині загрожує її життю та здоров`ю, у зв`язку з чим, виконкомом районної у місті ради 08.12.2023 прийняв рішення № 626 про відібрання малолітньої ОСОБА_1 у батьків та тимчасове влаштування її до державного закладу.

У відповідності до ст.ст.8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем на доведення зазначених в позові обставин ухилення відповідача від виконання покладених на нього законом обов`язків надано письмові докази.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

За положеннями частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина може бути розлучена з батьками у разі, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, ЄСПЛ зауважував, що якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Згідно з висновком виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради №10/02.2.01-18-5740 від 15.12.2023 вирішено доцільним позбавити батьківських прав відповідачів по даній справі відносно їх дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У контексті приписів ч. 6 ст.19 СК України, рішення органу опіки та піклування не є для суду обов`язковим, а підлягає оцінці поряд з іншими доказами.

Разом з тим, суд погоджується із зазначеним висновком про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів, оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт умисного, винного та свідомого ухилення відповідачами від виконання батьківських обов`язків, відсутність прояву інтересу до здоров`я, виховання малолітнього дочки, відсутність інтересу до дитини протягом всього часу від її народження є безпосередніми свідченнями самоусунення від виконання батьківських обов`язків та відсутності інтересу до майбутнього дитини, стану її здоров`я, розвитку.

Вирішення питання про позбавлення відповідачів батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у їх право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

Разом з тим, згідно частин першої, четвертої статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи визнання відповідачами позову, встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, які свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя.

На підставі викладеного, керуючись принципом найкращого забезпечення інтересів дітей, закріпленим у Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідачів в даному випадку є доречними та необхідним з урахуванням обсягу наявних доказів, що узгоджується з правовими висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в п.48 рішення від 18 грудня 2008 року №39948/06 у справі «Савіни проти України» та в п.65 рішення № 46544/99 у справі «Кутцнер проти Німеччини».

Одним із основних прав дитини є право на утримання (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»), яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття і закріплене у ст.180 СК України, ст.27 Конвенції про права дитини.

Згідно з ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Як слідує з положень ч.1 ст. 183, ч.1 ст.191 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються від дня пред`явлення позову у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій сумі, при цьому частка заробітку (доходу), яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Оскільки відповідачі є фізично здоровими особами в працездатному віці, мають можливість та зобов`язані утримувати свою новонароджену дочку, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог із стягненням зі кожного із відповідачів аліментів на утримання дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів їх заробітку (доходу), але не менше 50 % гарантованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 18.12.2023 і до досягнення дитиною повноліття - на користь опікуна або державного закладу, в якому перебуватиме дитина.

Підстав, які б дозволяли прийти до висновку про необхідність стягувати аліменти в іншому розмірі чи взагалі відмовити в їх стягненні, в ході судового розгляду не встановлено.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.14 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» за пред`явлення позову в інтересах та захист малолітньої дитини, а тому керуючись ст.141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідачів, кожного окремо в дохід держави судовий збір в розмірі 2147 грн. 20 коп. (одночасне заявлення двох вимог - за ставками судового збору, що діяли на момент звернення до суду, тобто 1073 грн. 60 коп. * 2).

У порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, 206, 258-259, 263-265, 354, 355, 430 ч.1 п.1 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, представленого органом опіки та піклування, що діє в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав у відношенні малолітньої дитини - дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% гарантованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 грудня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття - на користь державного закладу, в якому буде перебувати дитина, або опікуна.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2147 грн. 20 коп.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав у відношенні малолітньої дитини - дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати зі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% гарантованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 грудня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття - на користь державного закладу, в якому буде перебувати дитина, або опікуна.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути зі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2147 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати складання рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, код ЄДРПОУ 05410872, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд.32.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 27 березня 2024 року.

Суддя С.І. Сіденко