Рішення № 11793153, 04.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.10 р.                     Справа № 43/165                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зубченко І.В., суддів Мєзєнцева Є.І., Риженко Т.М.

При секретарі судового засідання О.О. Перекрестній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІТАН-Д”, м. Дзержинськ

до відповідача: Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк

про стягнення суми інфляційних, нарахованих внаслідок прострочення виконання договору будівельного підряду №16 у розмірі 24168,40грн., 3% річних у розмірі 2842,24грн.

Представники сторін:

від позивача: Ареф’єва О.Ю. за довіреністю від 07.09.2010р., Михайлов Т.М. за довіреністю від 21.04.2010р.

від відповідача: Крікунова Н.М. за довіреністю №9-396 від 09.04.2010р.

В судовому засіданні брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 07.09.2010р. по 09.09.2010р., 23.09.2010р. по 27.09.2010р.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 07.10.2010р. з 13:30год. до 13:45год.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТІТАН-Д”, м. Дзержинськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк про стягнення суми інфляційних, нарахованих внаслідок прострочення виконання договору будівельного підряду №16 у розмірі 24168,40грн., 3% річних у розмірі 2842,24грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором підряду №16 від 20.09.2006р., в частині своєчасної оплати виконаних робіт та рішення господарського суду Донецької області від 10.03.2010р. у справі №18/34.

Ухвалою суду від 14.07.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №43/165.

09.09.2010р. позивач надав суду пояснення без номеру, в яких зазначив, що заборгованість за договором №16 від 20.09.2006р. виникла раніше ніж за договором №15 від 08.09.2006р., оскільки саме за договором №16 був підписаний акт виконаних робіт від 13.10.2006р. та виник борг у сумі 119500,80грн. Оскільки, в призначенні платежу платіжних доручень, якими відповідач перераховував позивачу грошові кошти за виконані роботи, зазначалось, що оплата відбувається за капітальний ремонт димової труби, то суми, які надходили за платіжними дорученнями зараховувались позивачем в рахунок раніше виниклої заборгованості, тобто заборгованості за договором №16. 28.05.2009р. залишкова заборгованість за договором №16 у сумі 47500,80грн. була повністю погашена, внаслідок перерахування відповідачем 100000грн. платіжним дорученням, в якому в призначенні платежу було посилання на договори №№ 15, 16, та зарахування позивачем 47500,80грн. в рахунок заборгованості за договором №16 та 52499,20грн. в рахунок заборгованості за договором №15. Саме на підставі викладених обставин позивачем було нараховано заявлені до стягнення інфляційні втрати та 3% річних.

09.09.2010р. відповідач надав відзив на позовну заяву без номеру, в якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що оплата за виконані роботи за договорами №№ 15, 16 була здійснена відповідачем загалом, тому нарахування інфляційних втрат та 3% річних внаслідок прострочення виконання договору №16 є неможливим, оскільки неможливо визначити прострочення у виконанні зобов’язання окремо за цим договором.

Ухвалою суду від 09.09.2010р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 28.09.2010р.

23.09.2010р. позивач заявив клопотання без номеру, в якому зазначив, що ним було прийнято рішення про проведення заліку зустрічних однорідних вимог відповідно до ст.601 ЦК України, а саме платежі від 02.11.2006р. у сумі 30000грн., від 09.02.2007р. у сумі 10000грн., від 30.03.2007р. у сумі 10000грн., від 23.04.2007р. у сумі 6000грн., від 18.05.2007р. у сумі 6000грн., сплачені за капітальний ремонт димової труби, через те, що відповідач не може встановити їх призначення та розподілення між договорами №15 та №16, були визнані позивачем помилково зарахованими та заборгованість з їх повернення була шляхом заліку зустрічних однорідних вимог зарахована на сплату робіт за договором №16, в зв’язку з чим позивач просив суд приєднати до матеріалів справи примірник заяви про залік зустрічних однорідних вимог.

Того ж дня позивач надав пояснення без номеру, в яких зазначив, що станом на 01.09.2010р. кредиторська заборгованість територіальної одиниці „Шахта ім. Челюскінців” за договорами №№ 15, 16 складає 62633,60грн.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду Донецької області від 27.09.2010р. справу передано на розгляд колегії суддів у теперішньому складі.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, відповідач проти позову заперечив.

В ході судового розгляду представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України. Крім цього, представникам у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.03.2010р. у справі №18/34 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тітан-Д”, м. Дзержинськ Донецької області до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк про стягнення 62633,60грн. позовні вимоги задоволено.

Наразі це рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобовязання за укладеними між сторонами договорами №15 від 08.09.2006р. та №16 від 20.09.2006р. щодо своєчасної та повної сплати виконаних позивачем у листопаді 2006р. робіт на загальну суму 115132,80грн. згідно актів прийомки виконаних підрядних робіт від 07.11.2006р. та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних сторонами без заперечень, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 62633,60грн., яка за висновками суду є доведеною та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Зокрема, у своєму рішенні суд визначив підставою для оплати виконаних робіт акт прийомки виконаних підрядних робіт, посилаючись на пункти 2.3.3., 7.2. договорів №№ 15, 16.

За приписом ст.35 ГПК України, обставини, встановленні рішенням господарського суду при розгляді однієї справи, не підлягають доказуванню при вирішенні інших спорів, в яких приймають участь ті ж сторони. Таким чином, всі факти, встановлені зазначеним судовим рішенням є встановленими та обов'язковими для суду при вирішенні спору за цим позовом.

Причиною даного спору є питання про правомірність стягнення з відповідача суми інфляційних у розмірі 24168,40грн., 3% річних у розмірі 2842,24грн. нарахованих внаслідок прострочення виконання договору будівельного підряду №16 від 20.09.2008р.

20.09.2006р. між ДП „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (замовник) та ТОВ „ТІТАН-Д” (підрядник) був укладений договір підряду №16.

Разом з тим, 20.03.2007р. за наказом Міністерства вугільної промисловості України №78 із складу Державного підприємства „Шахтоуправління” Південнодонбаське №1” виділено територіальну одиницю „Шахта ім. Челюскінців” і приєднано до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” на правах відокремленого підрозділу.

У зв’язку з тим, що Відокремлений підрозділ „Шахта ім. Челюскінців” не має статусу юридичної особи, відповідачем у справі є Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія”.

Згідно договору №16 від 20.09.2006р. підрядник зобов’язався виконати капітальний ремонт димової труби висотою 45м повітроподаючого ствола шахти ім. Челюскінців, а замовник зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та в строки, встановлені договором (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору вартість робіт складає 119501грн., в т.ч. ПДВ 19916,836грн. Розшифровка вартості робіт приводиться в кошторисній документації, яка є твердою складовою та невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.3.2. договору визначено, що об’єми виконаних робіт закриваються проміжними актами здачі виконаних робіт по формі КБ-2, які повинні бути сплачені замовником протягом 3 банківських днів з моменту їх підписання.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2006р. сторонами договору №16 було підписано акт прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2006р. у сумі 119500,80грн., типової форми №КБ-2в.

Цей акт, а також довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2006р. у сумі 119500,80грн., типової форми №КБ-3, підписані представником ДП „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (правонаступником якого є відповідач) з прикладанням його печатки, тобто ці документи є доказом належного виконання підрядником умов договору №16 із виконання капітального ремонту димової труби та прийняття цих робіт замовником без зауважень щодо якості, об`ємів та його вартості. При цьому акт, відповідно до приписів ст.530, 854 ЦК України, є підставою для сплати відповідачем вартості виконаних робіт у сумі 119500,80грн. в строки визначені пунктом 2.3.2. договору, а саме до 18.10.2006р. включно.

Як вбачається з копій банківських вписок наявних в матеріалах справи:

03.10.2006р. ДП „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” перерахувало позивачу 10000грн. у якості передплати за роботи з капітального ремонту димової труби згідно договору №16 від 20.09.2006р.;

02.11.2006р. ДП „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” перерахувало позивачу 30000грн. у якості оплати за капітальний ремонт димової труби повітроподаючого ствола ш. Челюскінців згідно договору №16 та рахунку №28 від 11.10.2006р.;

09.02.2007р. ДП „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” перерахувало позивачу 10000грн. у якості оплати за капітальний ремонт димової труби згідно рахунку №28 від 11.10.2006р., тобто рахунку на, який є посилання у призначенні платежу від 02.11.2006р.; як встановлено вище в призначенні платежу від 02.11.2006р. було вказано, що платіж здійснюється в рахунок оплати виконаних робіт за договором №16 та згідно рахунку №28 від 11.10.2006р., тому суд вважає, що платіж від 09.02.2007р. також здійснено в межах договору №16;

18.05.2007р. ДП „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” перерахувало позивачу 6000грн. у якості оплати за капітальний ремонт димової труби згідно рахунку №28 від 11.10.2006р.

Отже, 119500,80грн. (вартість виконаних робіт за договором №16) – 10000грн. (передплата згідно б/в за 03.10.2006р.) – 30000грн. (часткова оплата робіт згідно б/в за 02.11.2006р.) – 10000грн. (часткова оплата робіт згідно б/в за 09.02.2007р.) – 6000грн, (часткова оплата робіт згідно б/в за 18.05.2007р.) = 63500грн.

При цьому, суд дослідивши копії банківських виписок за 30.03.2007р. у сумі 10000грн. та за 23.04.2007р. у сумі 6000грн. не відносить платежі за ними в рахунок оплати виконаних робіт за договором №16 від 20.09.2006р., оскільки у виписці за 30.03.2007р. в призначенні платежу є посилання лише на договір №15 від 08.09.2006р. та у виписці за 23.04.2007р. в призначенні платежу вказано лише рахунок №38 від 11.10.2006р., який відсутній у матеріалах справи, як відсутнє посилання на нього в документах, що наявні у справі, тому встановити його належність до договору №15 або договору №16 наразі не припускається можливим.

Таким чином станом на 28.05.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором №16 від 20.09.2006р. становила 63500,80грн.

Сторонами не надано належних доказів, які б спростовували такий висновок суду.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням, зокрема, зустрічних однорідних вимог; таке зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається. Втім, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними, тобто кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим.

Закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог і в процесі судового розгляду. У такому випадку відповідна заява обов'язково повинна мати письмову форму й адресуватися позивачеві/відповідачеві, а її копія і докази надсилання позивачеві/відповідачеві (чи одержання ним) подаватися господарському суду.

Припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.

Під час судового розгляду позивач надав заяву №23/09 від 23.09.20210р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, адресовану відповідачу, в якій позивач зазначив, що через те, що відповідач не може встановити призначення платежів від 02.11.2006р., 09.02.2007р., 30.03.2007р., 23.04.2007р., 18.05.2007р. та розподілення їх між договорами №15 та №16, такі платежі були визнані позивачем помилково зарахованими та заборгованість з їх повернення була шляхом заліку зустрічних однорідних вимог зарахована на сплату робіт за договором №16.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не звертався до позивача з вимогами повернути йому помилково перераховані 02.11.2006р., 09.02.2007р., 30.03.2007р., 23.04.2007р., 18.05.2007р. грошові кошти. Натомість, відповідач в ході судового розгляду підтвердив, що платежі здійснені ним в якості оплати за виконані роботи за договорами №№ 15, 16, у тому числі і платіж за 23.04.2007р. у сумі 6000грн., в якому відсутнє як пряме так і непряме посилання на договори №№ 15, 16.

Дослідивши копії банківських виписок суд визначив, які саме платежі були здійснення в межах договору №16 від 20.09.2006р., тому висновок позивача про помилковість здійснених платежів є безпідставним.

За таких обставин, між сторонами відсутні зустрічні вимоги, що унеможливлює взаємозалік запропонований позивачем.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на зміст частини 2 статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції за весь час прострочення, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

В зв`язку з порушення відповідачем строків оплати виконаних робіт позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення 3% річних у сумі 2842,24грн. та інфляційні втрати у сумі 24168,40грн. за 01.06.2007р. по 28.05.2009р. (борг 47500,80грн., у даному випадку суд не виходить за межі позовних вимог та не розглядає позовні вимоги, які не були заявлені позивачем).

Судом перевірено розрахунок інфляційних збитків та встановлено, що зазначений порядок нарахування не відповідає вимогам чинного законодавства України щодо порядку їх розрахунку, зокрема, позивачем невірно встановлено середній індекс інфляції за визначений період. За розрахунком суду, розмір інфляційних втрат, який є арифметично вірним, складає 23892,90грн. Натомість, 3% річних нараховано у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Беручи до уваги викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 601, 610-612, 625, 837, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-35, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІТАН-Д”, м. Дзержинськ до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк про стягнення суми інфляційних, нарахованих внаслідок прострочення виконання договору будівельного підряду №16 у розмірі 24168,40грн., 3% річних у розмірі 2842,24грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63; ідентифікаційний код 33161769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІТАН-Д” (85200, Донецька обл., м. Дзержинськ, вул. Маяковського, 11/3; ідентифікаційний код 25101877) суму інфляційних, нарахованих внаслідок прострочення виконання договору будівельного підряду №16 у розмірі 23892,90грн., 3% річних у розмірі 2842,24грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 267,41грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 233,64грн.

В позовних вимогах про стягнення суми інфляційних, нарахованих внаслідок прострочення виконання договору будівельного підряду №16 у розмірі 275,50грн. відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “ТІТАН-Д” (85200, Донецька обл., м. Дзержинськ, вул. Маяковського, 11/3; ідентифікаційний код 25101877) надмірно сплачене державне мито у сумі 3,89грн.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 04.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Головуючий суддя                               

Суддя Є.І. Мєзєнцев

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення за правилами

ст.85 ГПК України підписано 11.10.2010р.