Рішення № 11793105, 06.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.10.10 р.                     Справа № 6/188                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фтіком” м.Донецьк

до відповідача: Головного управління державного казначейства України у Донецькій області в особі Управління Державного казначейства у м.Торезі, Донецької області

про стягнення 7 215грн. 45коп

за участю

представників сторін:

від позивача – Аксьонова Л.М.– представник по довіреності №8 від 25.08.10р.

від відповідача – Соломаха О.О. – представник по довіреності №19/6с від 29.03.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фтіком” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Управління державного казначейства у м.Торезі Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області заборгованості за користування телекомунікаційними послугами у сумі 7 215грн. 45коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання умов договору №4059 від 01.01.2004р. про надання телекомунікаційних послуг зв’язку Управлінням державного казначейства у м.Трезі Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області у частині розрахунків за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копію вказаного договору, додаток №1 від 01.01.2004р. до наведеного правочину, додаткові угоди №3 від 16.01.2007р., №9 від 14.05.2007р. до вказаного договору, акти звіряння розрахунків станом на 01.07.2010р., на 20.08.2010р., лист №23/07-03089 від 27.07.2010р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та ст.36 Закону України „Про телекомунікації”.

Слухання справи відкладалось, у зв”язку з неявкою відповідача у засідання суду, а також його заміною на іншого відповідача.

Ухвалою від 13.09.10р. по справі №6/188 суд замінив неналежного відповідача у справі –Управління державного казначейства у м.Торезі Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області на належного відповідача – Головне управління державного казначейства України у Донецькій області в особі Управління Державного казначейства у м.Торезі, Донецької області.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 17.09.2010р. підтвердив, що ним були отриманні послуги за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. у сумі 10361грн. 52коп. Проте, останній вказує на відсутність вини у виникненні заборгованості, оскільки є бюджетною установою. Крім того, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення судових витрат.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

1 січня 2004р. між відповідачем – абонентом та Акціонерним товариством закритого типу „Науково-технічний центр „ФТІКОМ” (правонаступником якого, згідно статуту, є позивач) – виконавець, укладено договір №4059 на надання телекомунікаційних послуг зв’язку.

Відповідно до п.1 договору, Абонент доручає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання з надання послуг зв’язку з передання даних у телекомунікаційних мережах, перелічених і тарифіцірованих у додатках, що є невід’ємною частиною договору.

За змістом додатку №1 від 01.01.2004р. до договору, відповідачу надаються послуги з оренди цифрового каналу передання даних пропускною властивістю 64К (до 100км. м.Донецьк-м.Торез) з щомісячною фіксованою платою 863,46грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно п.2.2 наведеного правочину оплата, послуг за поточний місяць за договором здійснюється не пізніше 5 числа наступного за поточним місяця, враховуючи податок на додану вартість.

Проте, за твердженнями позивача, за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. ним були надані відповідачу телекомунікаційні послуги на суму 10 361грн. 52коп., які частково сплачені останнім у розмірі 3 146грн. 07коп. У зв”язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 7 215грн. 45коп.

Наявність заборгованості у визначеному розмірі також вбачається з акту звіряння розрахунків між учасниками процесу станом на 27.07.2010р., що підписаний та скріплений печатками з обох сторін.

Як було зазначено вище, відповідачем визнано позовні вимоги в повному обсязі, про що зазначено у відзиві на позовну заяву.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Враховуючи, що зобов’язання повинні виконуватись сторонами належним чином та у встановлені договором строки, позивачем доведений факт наявності заборгованості, суд задовольняє позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за користування телекомунікаційними послугами у сумі 7 215грн. 45коп. за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з вищенаведеного виключення (звільнення) щодо розподілу господарських витрат не передбачено.

За викладених обставин, клопотання відповідача не підлягає задоволенню та витрати на сплату державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться за правилами, встановленими наведеною статтею Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України “Про телекомунікації”, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фтіком” м.Донецьк до Головного управління державного казначейства України у Донецькій області в особі Управління Державного казначейства у м.Торезі, Донецької області про стягнення 7 215грн. 45коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Головного Управління Державного казначейства України у Донецькій області (83017 м.Донецьк, бул.Шевченка,25, ЄДРПОУ 23977045) в особі Управління Державного казначейства у м.Торезі, Донецької області (86600 м.Торез, Донецької області, вул.Піонерська,3, п/р35219005005547 ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687305) заборгованість за користування телекомунікаційними послугами у сумі 7 215грн. 45коп., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 06.10.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2010р.

Суддя