Рішення № 11793018, 07.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.10.10 р.                     Справа № 24/157                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Прокурора м.Донецька в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії „Украгролізинг” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Новоолександрівська” м.Новоолександрівка, Красноармійського району, Донецької області

про стягнення 110400,97 грн.,

За участю представників сторін :

прокурор: Кулікова Ю.В. – за посвідченням № 3358

від позивача: Лаврищев О.І. – за довіреністю

від відповідача: Свирчков А.Б. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.06.2010р. порушено провадження по справі за позовом Прокурора м.Донецька в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії „Украгролізинг” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Новоолександрівська” м.Новоолександрівка, Красноармійського району, Донецької області про стягнення 110400,97 грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 90569,82грн., пені в розмірі 8429,66грн., суми індексації в розмірі 9140,91грн., 3% річних в розмірі 2260,58грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 19.07.2010р. – 10год. 00хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

          Розпорядженням Заступника голови господарського суду Донецької області від 08.09.2010р. справу № 24/157 передано на розгляд судді Манжур В.В.

          Прокурора та представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір прямого лізингу № 5-07-697 спл від 22.10.2007р., акт приймання-передачі майна № 35 від 11.12.2007р., графік сплати лізингових платежів за договором, розрахунок суми позовних вимог, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем нараховані пеня, індекс інфляції та 3% річних.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України – позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач та прокурор неодноразово змінювали розмір позовних вимог та згідно заяви за № 20/10 від 06.10.2010р. просять стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 98789,82грн., пеню в розмірі 8693,52грн., суму індексації в розмірі 5970,20грн., 3% річних в розмірі 2835,92грн. (всього 116289,46грн.).

          Надані позивачем письмові пояснення долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач у відзиві від 30.07.2010р. проти наявності суми заборгованості перед позивачем не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

22.10.2007р. між Національною акціонерною компанією „Украгролізинг” (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Новоолександрівська” (Лізингоодержувач) був укладений договір прямого лізингу за № 5-07-697 спл (далі за текстом – договір), згідно пункту 1 якого Лізингодавець передав Лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю Лізингодавця та визначений у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу”, що є специфікацією Предмету лізингу, а Лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Договір, згідно п.8.1. договору, набуває чинності в день, наступний за днем укладення, і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років.

Згідно додатку № 1 до договору, предметом лізингу є трактор ХТЗ-17221 у кількості 1 одиниці, вартістю 264000,00грн.

Лізингодавцем належним чином виконані умови договору, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Лізингоодержувачу на підставі підписаного акту приймання-передачі від 11.12.2007р.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч.1 ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”).

Згідно пункту 4.2. договору, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів”.

Між сторонами був узгоджений та підписаний графік сплати лізингових платежів, який є додатком № 2 до договору, відповідно до якого сторони дійшли згоди щодо проведення лізингових платежів.

Згідно п.4.1. договору, черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.

Проте всупереч прийнятих обов’язків, Лізингоодержувач зобов’язання за договором щодо сплати періодичних лізингових платежів виконував не в повному обсязі, внаслідок чого за період з грудня 2008р. по вересень 2010р. виникла заборгованість в розмірі 98789,82грн.

Станом на 01.10.2010р. між сторонами без заперечень підписаний акт звірки розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 98789,82грн.

На підставі зазначеного, зважаючи на той факт, що на момент розгляду справи до матеріалів не надано належних доказів сплати заборгованості за договором у повному обсязі за період з грудня 2008р. по вересень 2010р. та визнання відповідачем позовних вимог в цій частині, позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості з лізингових платежів за договором в розмірі 98789,82грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення суми пені в розмірі 8693,52грн., суд зазначає наступне:

В пункті 7.1. договору передбачена відповідальність Лізингоодержувача за порушення строків сплати лізингових платежів у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.

Позивачем здійснено нарахування пені за прострочку оплати лізингових платежів, починаючи з грудня 2008р. по вересень 2010р.

Відповідач надав до суду заяву від 07.10.2010р. про застосування строку позовної давності до нарахованої позивачем суми пені, відповідно до ст.258 Цивільного кодексу України.

Однак, частина 1 статті 259 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Так, згідно пункту 9.3. договору, який підписаний без заперечень, сторони дійшли згоди щодо застосування трирічного строку позовної давності для пені, штрафу, інших видів неустойки. Отже, за домовленістю сторін позовна давність, встановлена законом, була збільшена, що не суперечить чинному законодавству.

З урахуванням зазначеного, наданий позивачем уточнений розрахунок пені за прострочку оплати лізингових платежів, починаючи з грудня 2008р. по вересень 2010р., визнаний судом вірним та таким, що підлягає задоволенню.

          Стосовно заявлених вимог про стягнення 3% річних в розмірі 2835,92грн. та суми індексації в розмірі 5970,20грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

          Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За уточненим розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, три відсотки річних становлять 2835,92грн. та сума індексації складає 5970,20грн. та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі п.3 ч.2 ст.11, ч.1 ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ст.ст. 258, 259, 525, 549, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.230, 232, 233 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

          Позовні вимоги Прокурора м.Донецька в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії „Украгролізинг” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Новоолександрівська” м.Новоолександрівка, Красноармійського району, Донецької області про стягнення 116289,46грн., у тому числі суми заборгованості в розмірі 98789,82грн., пені в розмірі 8693,52грн., суми індексації в розмірі 5970,20грн., 3% річних в розмірі 2835,92грн. – задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Новоолександрівська” м.Новоолександрівка, Красноармійського району, Донецької області (вул.Гагаріна, с.Новоолександрівка, Красноармійський район, Донецька область, 85352; ЄДРПОУ 30486409; р/р 26003301601310 у філії „Відд. Промінвестбанк м.Димитрів Донецької обл.”, МФО 334806) на користь Національної акціонерної компанії „Украгролізинг” м.Київ (вул.Мечнікова, буд.16-а, м.Київ, 01601; ЄДРПОУ 30401456; р/р 26006010890602 в ПАТ „Альфа-банк”, МФО 300346) суму заборгованості в розмірі 98789,82грн., пеню в розмірі 8693,52грн., суму індексації в розмірі 5970,20грн., 3% річних в розмірі 2835,92грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 1162,89грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                               

Повний текст рішення складений та підписаний 11.10.2010р.