Рішення № 11793012, 07.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.10.10 р. Справа № 16/175

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Прокурора м.Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради м.Маріуполь

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Маріуполь

про стягнення 3567,38грн., розірвання договору від 20.10.06р., та зобовязання відповідача демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами лайтбокси,

За участю представників сторін :

прокурор: Пономарьов А.О. за посвідченням № 2644

від позивача: Карацюба В.Л. за довіреністю

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.08.2010р. порушено провадження по справі за позовом Прокурора м.Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради м.Маріуполь до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Маріуполь про стягнення 3567,38грн., у тому числі суми заборгованості в розмірі 3387,04грн. та пені в розмірі 180,34грн., розірвання договору від 20.10.06р., та зобовязання відповідача демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами лайтбокси. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 26.08.2010р. 11год. 40хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Прокурора та представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, розяснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 291 від 20.10.2006р., договір № 291 від 20.10.2006р., розрахунок суми позовних вимог, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем була нарахована пеня, з приводу чого позивач просить стягнути зазначені кошти, розірвати договір та зобовязати відповідача демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами лайтбокси.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія НОМЕР_2) відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 З метою належного повідомлення відповідача про час та місце слухання справи судова кореспонденція направлялась саме за цією адресою.

Однак, Відповідач до жодного судового засідання не зявився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд встановив:

Згідно із ст. 1 Закону України "Про рекламу" реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг є зовнішньою рекламою. За приписом ст. 2 Закону України “Про рекламу” відносини, повязані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України регулює вказаний закон.

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону України “Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами, у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За вимогами пунктів 3, 16, 24, 32 Правил, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, у відповідності до вимог п.п.13 п. „а” ч.1 ст.30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.16 Закону України „Про рекламу”, п.3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067, було прийнято рішення № 291 від 20.10.2006р. „Про надання дозволу на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.”.

20.10.2006р. між Маріупольською міською радою (Адміністрація) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (розповсюджувач зовнішньої реклами) був укладений договір за № 291 (далі за текстом договір), згідно розділу 1 якого Адміністрація надала, а розповсюджувач прийняв в тимчасове користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами: розміщення лайтбоксів розміром 1,2 х 1,8 м 4 шт. за адресами: пр.Металургів, 77; 100; вул.Університетська; пров.Транспортний.

Термін договору становить 5 років (розділ 2 договору).

Згідно п.п.1.1. розділу 3 договору, розповсюджувач зовнішньої реклами зобовязаний внести протягом 10 робочих днів, з дня отримання договору, до міського бюджету встановлену договором плату в повному обсязі. або при наданні розстрочки платежу, перший платіж.

В розділі 4 договору передбачено, що за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності, розповсюджувач зовнішньої реклами протягом пяти років (щорічно) сплачує на рахунок міського бюджету Маріуполя суму 1693,52грн.

Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязанні належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Прокурор та позивач, посилаючись на наявність у відповідача заборгованості з оплати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за період з 2006р. по 2009р., просить стягнути заборгованість в розмірі 3387,04грн.

Оскільки відповідач зобовязання за договором щодо своєчасного внесення оплати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами належним чином не виконав, у звязку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість за період з 2006р. по 2009р. в розмірі 3387,04грн., яка прокурором та позивачем доведена належним чином, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає стягненню.

Щодо заявлених вимог позивача про стягнення пені в розмірі 180,34грн., суд виходить з наступного:

Відповідно до пункту 6.3. договору, за несвоєчасну оплату в місцевий бюджет коштів за розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами з розповсюджувача зовнішньої реклами стягується пеня з розрахунку 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, яка розрахована за кожен день прострочки платежу.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобовязань.

Наданий позивачем розрахунок пені за прострочення платежів за договором судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, прокурор та позивач просять розірвати договір № 291 від 20.10.2006р., укладений між Маріупольською міською радою (Адміністрація) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (розповсюджувач зовнішньої реклами), у звязку з істотним порушенням останнього умов договору.

Згідно п.3 ст.291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором, що кореспондується з п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи той факт, що заборгованість відповідача за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами доведена, суд дійшов висновку, що спірний договір підлягає розірванню у звязку із порушенням Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 його умов.

Виходячи з приписів п. 5 ст. 188 Господарського кодексу України суд вважає за необхідне визнати договір № 291 від 20.10.2006р. розірваним з дня набрання чинності даним рішенням.

Стосовно позовних вимог в частині зобовязання відповідача демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами лайтбокси розміром 1,2 х 1,8 м, у кількості 4 одиниць, розміщені за адресами: м.Маріуполь, пр.Металургів, 77, пр.Металургів, 100, вул.Університетська, пров.Транспортний, суд виходить з наступного:

У силу частини першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Відповідно до ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарське зобовязання повинно виконуватися належним чином за договором, законом або за звичаями ділового обігу та припинятися за приписами ст.ст. 193, 203 ГК України.

Свої обовязки за договором відповідач своєчасно не виконав, плату за користування наданими місцями під рекламу не перерахував, і зобовязання не припинилося виконанням проведеним належним чином.

Оскільки суд дійшов висновку про розірвання договору № 291 від 20.10.2006р., тому позовні вимоги в частині зобовязання відповідача демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами лайтбокси розміром 1,2 х 1,8 м, у кількості 4 одиниць, розміщені за адресами: м.Маріпуоль, пр.Металургів, 77, пр.Металургів, 100, вул.Університетська, пров.Транспортний, підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 525, 549, 615, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст.188, 291 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Прокурора м.Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради м.Маріуполь до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Маріуполь про стягнення 3567,38грн., у тому числі суми заборгованості в розмірі 3387,04грн. та пені в розмірі 180,34грн., розірвання договору від 20.10.06р., та зобовязання відповідача демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами лайтбокси задовольнити.

Розірвати договір № 291 від 20.10.2006р., укладений між Маріупольською міською радою (Адміністрація) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (розповсюджувач зовнішньої реклами).

Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 м.Маріуполь (АДРЕСА_1, 87510; ІПН НОМЕР_1) в місячний термін з дня набрання рішенням законної сили демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами лайтбокси розміром 1,2 х 1,8 м, у кількості 4 одиниць, розміщені за адресами: м.Маріпуоль, пр.Металургів, 77, пр.Металургів, 100, вул.Університетська, пров.Транспортний.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Маріуполь (АДРЕСА_1, 87510; ІПН НОМЕР_1) на користь Маріупольської міської ради м.Маріуполь (міський бюджет м.Маріуполя, р/р 31413544700051 у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 24060300, ЄДРПОУ 34686694) суму заборгованості в розмірі 3387,04грн. та пеню в розмірі 180,34грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Маріуполь (АДРЕСА_1, 87510; ІПН НОМЕР_1) в доход Держаного бюджету України державне мито в розмірі 187,00 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Маріуполь (АДРЕСА_1, 87510; ІПН НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, Отримувач : УДК у Київському районі м.Донецька, код бюджетної класифікації 22050003).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Повний текст рішення складений та підписаний 11.10.2010р.