Рішення № 11792795, 12.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.10 р.                     Справа № 10/125                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання: Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом:

Державного підприємства „Вугілля України” в особі філії „Донецьквуглезбут” м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Димитроввантажтранс”, м.Димитров

про стягнення 588,70грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Балабанова О.В. – за дов. №28-28/62-Д від 28.12.2009р.

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: Ніколенко В.В. за дов. №42 від 15.01.2010р.

Позивач, Державне підприємство „Вугілля України” в особі філії „Донецьквуглезбут” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк, про стягнення 588,70грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач, як постачальник вугільної продукції по договору поставки № 1-07/2-ЕН від 01.06.2007р., нерівномірно завантажив вагони з продукцією, внаслідок чого позивачем були понесені збитки в сумі 588,70грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 30.06.2010р. №106-ю-2010, заперечуючи проти позову, зазначив, що він не є відправником вагону, який був нерівномірно завантажений, та одержувачем вантажу. Крім того, зауважив, що ним належним чином були виконані всі умови договору поставки № 1-07/2-ЕН від 01.06.2007р.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 08.09.2010р. справу передано на розгляд судді Лейбі М.О.

08.09.2010р. позивач надав суду заперечення на відзив від 07.09.2010р. №371-юр в яких наполягає на задоволення позовних вимог.

Заперечення судом розглянуті, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.

20.09.2010р. позивач надав суду лист від 17.09.2010р. та додаткові документи.

Лист та додані до нього документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

22.09.2010р. від відповідача надійшло клопотання від 17.09.2010р. №153-ю-2010 про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.

23.09.2010р. позивач надав суду лист від 22.09.2010р. №397-юр, яким просить долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Лист та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 28.09.2010р. до участі у справі №10/125 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Димитроввантажтранс”, м.Димитров.

07.10.2010р. відповідач надав суду клопотання від 06.10.2010р. №189-ю-2010 в якому просить суд, у зв’язку з відсутністю можливості забезпечити явку представника у судове засідання, розглянути справу за наявними матеріалами.

Клопотання судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представник третьої особи 12.10.2010р. надав суду письмові пояснення від 11.10.2010р. №948 в яких зазначив, що ТОВ „Димитроввантажтранс” не мало договірних відносин з ДП „Вугілля України” та ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” з приводу навантаження, зважування, перевезення вагонів із вугіллям.

Договір на надання послуг з доставки, відправлення вантажів, маневрові роботи №1 від 19.11.2004р. був укладений між ТОВ „Димитроввантажтранс” та Асоціацією фінансових, Промислових та Торгівельних підприємств „Донбаський розрахунковий фінансовий центр”.

Згідно з п.2.2 цього договору ТОВ „Димитроввантажтранс” брав на себе зобов’язання виконувати обов’язки вантажовідправника, до яких не входили обов’язки навантажувати вагони, зважувати їх та оформлювати перевізні документи, ці обов’язки брала на себе Асоціація ФПіТП „ДРФЦ”.

Пояснення судом розглянуті прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

                    ВСТАНОВИВ:

01.06.2007р. між ДП „Вугілля України” та ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” був укладений договір поставки № 1-07/2-ЕН, відповідно до умов якого постачальник (відповідач у справі) зобов’язується поставити покупцю (позивач у справі) вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов’язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених договором.

Поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих напіввагонах (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2. договору, постачальник зобов’язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони відповідно до їх вантажопідйомності.

Відповідно до розділу 8 договору, він вступає в силу з 01.07.2007р. і діє до 31.12.2007р.

На виконання умов договору поставки № 1-07/2-ЕН від 01.06.2007р. третьою особою на стороні відповідача, за залізничною накладною № 49738682, було відправлено партію вугільного концентрату, загальною масою 417000кг.

Як вбачається з залізничної накладної № 49738682, постачальником вказаного вугілля є ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” по договору № 1-07/2-ЕН від 01.06.2007р.

Вантажоотримувачем зазначеної продукції є Бурштинська ТЕС ВАТ “Західенерго”, згідно договору поставки укладеного між ДП “Вугілля України” та ВАТ “Західенерго” за № 9-02/1-П від 01.02.2007р.

27.12.2007р. на проміжній станції „Здолбунів” у вагоні №68702059 було виявлено порушення технічних умов розміщення та кріплення вантажів, вугілля завантажене нерівномірно, у зв’язку з чим було складено акт загальної форми №325 від 27.12.2007р., щодо неправильного розміщення вугільної маси.

На підставі зазначеного, станцією „Здолбунів” було нараховано суму за проведені роботи в розмірі 564,48грн.

Зазначені кошти були списані з рахунку вантажоотримувача - Бурштинської ТЕС ВАТ „Західенерго”.

В свою чергу, ВАТ “Західенерго”, як вантажоотримувач, звернувся до господарського суду м. Києва про стягнення з ДП “Вугілля України” збитків згідно договору поставки 9-02/1-П від 01.02.2007р.

Рішенням господарського суду м.Києва від 12.01.2009р. по справі № 1/339, з Державного підприємства “Вугілля України” на користь Відкритого акціонерного товариства “Західенерго” було стягнуто 5129,39грн. - збитків, 102,00грн.- витрат по сплаті державного мита та 118,00грн.- витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення суду ДП “Вугілля України” перерахувало на банківський рахунок ВАТ “Західенерго” вищезазначену суму, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

          Таким чином позивач вважає, що у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 1-07/2-ЕН від 01.06.2007р. позивач зазнав збитків на суму 588,70грн., які складаються:

          564,48грн. – вартість проведених додаткових робіт залізницею;

          11,23грн. – державне мито сплачене за позовом ВАТ „Західенерго”;

          12,99грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені за позовом ВАТ „Західенерго”.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих напіввагонах.

Відповідно до п.2.2. договору, постачальник зобов’язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони відповідно до їх вантажопідйомності.

Пунктом 1 ст.918 Цивільного кодексу України встановлено, що завантаження вантажу здійснюється у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

В збірнику №17 Правил перевезення і тарифів залізничного транспорту України встановлено, що вантажі повинні розміщуватись і кріпитись у вагонах при перевезенні рівномірно по всіх теліжках, згідно умов підпункту 4.3 пункту 4 глави №1 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України.

          Враховуючи, що обов’язок відвантаження вугілля на виконання умов договору № 1-07/2-ЕН від 01.06.2007р. було покладено відповідачем на іншу особу, яка в порушення умов договору та встановлених залізницею правил, нерівномірно завантажила вугільну продукцію у вагон №68702059, суд приходить до висновку, що постачальник за договором (відповідач) не забезпечив виконання вантажовідправником вимог пункту 2.2. договору № 1-07/2-ЕН від 01.06.2007р. та підпункту 4.3 пункту 4 глави №1 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України щодо рівномірного розміщення вантажу в вагоні №68702059 в результаті чого позивачу були завдані збитки на суму 588,70грн.

                    Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.п.4) п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Збитки, у свою чергу, - це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 228 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Пунктом 1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме – наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв’язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку збитків, витрати в розмірі 588,70грн. складаються з:

          564,48грн. – вартість проведених додаткових робіт залізницею;

          11,23грн. – державне мито сплачене за позовом ВАТ „Західенерго”;

          12,99грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені за позовом ВАТ „Західенерго”.

З матеріалів справи вбачається, що у зв’язку з порушенням технічних умов розміщення та кріплення вантажів у вагоні №68702059 – нерівномірне завантаження вугілля, ДП “Вугілля України” зазнало збитків на загальну суму 588,70грн.

Факт понесення позивачем збитків підтверджується рішенням господарського суду м.Києва від 12.01.2009р. по справі № 1/339 та наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 09.04.2009р. на виконання вказаного рішення.

За таких обставин позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються відповідачем.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що 31.12.2007р. між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі вугільної продукції, що підтверджує відсутність у позивача претензій стосовно поставки даної партії вугілля, оскільки вказаний акт свідчить, лише про постачання відповідачем вугілля обумовленої договором марки та кількості.

Суд також не бере до уваги твердження відповідача, що він не є вантажовідправником за спірною відправкою, а отже не несе відповідальності за нерівномірне завантаження вугілля, з огляду на наступне.

Відповідно до умов договору № 1-07/2-ЕН від 01.06.2007р. поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих напіввагонах (п.2.1 договору).

Пунктом 2.2. договору передбачено, що постачальник зобов’язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони відповідно до їх вантажопідйомності.

Таким чином, сторони умовами договору чітко визначили, що обов’язок завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в вагони покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.22, 526, 527, 610, 623, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 193, 224, 225, 228 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 27, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства „Вугілля України” м. Київ в особі філії „Донецьквуглезбут” м. Донецьк до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк про стягнення збитків у розмірі 588,70грн., задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк (83000, м.Донецьк вул.Артема, 63, п/р №26002301768811 в філії АК „Промінвестбанк” в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 3316769) на користь Державного підприємства “Вугілля України” (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 4, п/р 2600830186 в ВАТ “Ощадбанк” м.Київ, МФО 300465, ЄДРПОУ 32709929) збитки у розмірі 588,70грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00грн., витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.10.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2010р.

Суддя