Ухвала суду № 11792661, 27.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

27.09.10 р. № 25/30-63

за позовом ОСОБА_1 м. Словянськ Донецької області

до відповідача 1 відкритого акціонерного товариства „Донобленерго” м. Горлівка Донецької області

до відповідача 2 Словянського відділення енергонагляду Краматорських електричних мереж м. Словянськ Донецької області

до відповідача 3 комунального підприємства „ЖЕК № 7” м. Словянськ Донецької області

про прийняття справедливого рішення

Суддя Бойко І.А.

Позивач ОСОБА_1 м. Словянськ Донецької області, який відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, займається підприємницькою діяльністю, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства „Донобленерго” м. Горлівка Донецької області (відповідач 1), Словянського відділення енергонагляду Краматорських електричних мереж м. Словянськ Донецької області (відповідач 2), комунального підприємства „ЖЕК № 7” м. Словянськ Донецької області (відповідач 3).

Позивач в позовній заяві, після викладення обставин в обґрунтування позовних вимог, просив суд розглянути позов та прийняти справедливе рішення. По тексту самої позовної заяви просив стягнути з відповідача КП „ЖЕК № 7” моральну шкоду в сумі 2000,00грн. та суму, яку суд вважає за необхідне стягнути за наговори, орієнтовно ця сума становить в межах 20000,00грн.

Стаття 54 Господарського процесуального кодексу України визначає загальні положення щодо форми і змісту позовної заяви.

Зокрема, пунктами 3, 4, 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України визначено, позовна заява повинна містити:

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;

4) якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

В свою чергу, п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України визначається, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Розглянувши позовну заяву та матеріали, додані до неї, суд встановив.

По-перше, позивач не зазначив ціни позову, а із тексту позову не зрозуміло, які суми позивач вимагає стягнути з відповідача 3 КП „ЖЕК №7”.

По-друге, позивач в якості відповідачів зазначив відкрите акціонерне товариство „Донобленерго” м. Горлівка Донецької області (відповідач 1), Словянське відділення енергонагляду Краматорських електричних мереж м. Словянськ Донецької області (відповідач 2), комунальне підприємство „ЖЕК № 7” м. Словянськ Донецької області, але не навів та не обґрунтував вимог щодо кожного з них. До того ж, по тексту позову позивач не висуває жодної вимоги до відповідача 1 та відповідача 2, але не зважаючи на це, зазначає їх в якості відповідачів по справі.

По-третє, відсутній обґрунтований розрахунок сум та взагалі чітко не вказано, яку суму слід стягнути з КП „ЖЕК № 7”. Зазначення про те, що суд повинен сам вирішити питання про розмір суми, яку необхідно стягнути з відповідача 3, є некоректним.

По-четверте, позивач не послався на жодну норму матеріального права, на яких ґрунтуються його вимоги.

Окрім того, позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, по тексту позову посилався на акт № 16590, який суду не представив.

Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України передбачає, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:...

3) у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Як вже зазначалося, позивач не навів чітких вимог стосовного кожного з відповідачів. Тобто, позивач, викладаючи обставини справи, не наводить чітких та конкретних вимог до відповідачів. В матеріалах справи відсутній обґрунтований розрахунок суми, яку слід стягнути з відповідачів, та взагалі ця сума не визначена.

В доповнення, суд звертає увагу на те, що п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до пункту 14 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15, при перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Право першого підпису належить керівнику банку та уповноваженим ним особам. Право другого підпису належить головному бухгалтеру та уповноваженим ним особам.

На зворотній стороні платіжного доручення № 38 від 10.02.2010 р., яке додано до позовної заяви, відсутній напис (помітка) кредитної установи наступного змісту “Зараховано в доход бюджету _____грн.”; підписи першої та другої посадових осіб і відбиток печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Відповідно до вимог, викладених у листі Державного казначейства від 05.02.2007 р. № 16.37/01-19/39 с 12.02.2007 р. щодо реквізитів для перерахування державного мита за позовними заявами, що розглядаються господарським судом Донецької області. Реквізити для перерахування державного мита повинні бути наступними: одержувач - УДК в Київському районі м. Донецька, банк одержувача -Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, МФО 834016, ЗКПО 34687001, рахунок 31111095700006, призначення платежу: код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095.

Стосовно реквізитів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, то Управління Державного казначейства України у Київському районі м. Донецька ГУДКУ у Донецькій області повідомило, що з 21.06.2010р. діють нові реквізити для зарахування відповідних надходжень до Державного бюджету України, а саме: одержувач - УДК в Київському районі м. Донецька, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, призначення платежу: ”Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”, код бюджетної класифікації 22050003, символ банківської звітності 264.

Як вбачається з квитанції № 652956 від 26.08.2010 на оплату держмита в сумі 85,00грн., № 645898 від 16.08.2010 на оплату держмита в сумі 102,00грн., мито за цими квитанціями було перераховано на інші реквізити, а саме: Одержувач УДК в м. Словянську , ЗКПО 34686605, п/р 31417537700075, МФО 834016, ніж встановлено у листі Державного казначейства від 05.02.2007 р. № 16.37/01-19/39 с 12.02.2007 р.

До того ж, на зворотній стороні квитанцій № 652956 від 26.08.2010 на оплату держмита в сумі 85,00грн., № 645898 від 16.08.2010 на оплату держмита в сумі 102,00грн. та № 646709 від 17.08.2010 на оплату державного мита в сумі 15,00грн. відсутній напис (помітка) кредитної установи наступного змісту “Зараховано в доход бюджету _____грн.”.

Щодо квитанції на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, доданої до позовної заяви, № 645881 від 16.08.2010, то витрати за цією квитанцією також були сплачені на інші реквізити, ніж були встановлені Управлінням Державного казначейства України у Київському районі м. Донецька.

За таких обставин, вищезазначені квитанції на оплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не є належними доказами в підтвердження сплати державного мита та витрат в установленому порядку.

При подальшому зверненні позивача з позовом до суду, останньому слід звернути увагу на порядок оформлення платіжних документів на оплату мита та витрат.

Також, слід зауважити про те, що позивач невірно зазначив найменування відповідача 1, а саме: позивач в якості відповідача 1 вказав ВАТ „Донобленерго”, в той час коли найменування відповідача 1 ВАТ „Донецькобленерго”.

Позивач, звертаючись до господарського суду, зазначив себе, як ОСОБА_1, і тільки по тексту позовної заяви послався на те, що він є фізичною особою підприємцем.

Зазначене також слід врахувати позивачу.

За наведених підстав, позовна заява підлягає поверненню без розгляду у відповідності до п. 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Суд доводить до відома, що у разі усунення недоліків, викладених в цій ухвалі, позивач вправі звернутися до господарського суду з відповідним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 54, 57, п. 3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 м. Словянськ Донецької області до відкритого акціонерного товариства „Донобленерго” м. Горлівка Донецької області (відповідач 1), Словянського відділення енергонагляду Краматорських електричних мереж м. Словянськ Донецької області (відповідач 2), комунального підприємства „ЖЕК № 7” м. Словянськ Донецької області (відповідач 3) повернути БЕЗ РОЗГЛЯДУ заявнику.

Додаток (тільки для ОСОБА_1.): позовна заява та додані до неї документи, конверт всього на 81-му арк.

Суддя

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: 305-68-27

Надруковано 5 примірників:

1 прим. позивачу;

1 прим. відповідачу 1;

1 прим. відповідачу 2;

1 прим. відповідачу 3;

1 прим. до справи