ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
05.10.10 р. Справа № 25/162
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Донецьк
до відповідача відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с. Новолуганське Артемівського району Донецької області
про стягнення 40 244грн.03коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Бережний Р.В. – головний юрисконсульт (довіреність № 6/10 від 11.01.2010);
від відповідача: не з’явився
Позивач – дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с. Новолуганське Артемівського району Донецької області про стягнення 40244грн.03коп., у тому числі основний борг в сумі 36215грн.09коп., пеня в сумі 3484грн.91коп., індекс інфляції в сумі 1665грн.89коп. та 3% річних в сумі 377грн.14коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок ціни позову, договір поставки природного газу № 20/222 (10)ПР від 10.12.2009, акт передачі-приймання природного газу від 31.01.2010 за січень 2010р.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Направив до суду копію акту звірки розрахунків за період з 01.12.2009 по 30.06.2010, підписаного обома сторонами, та лист (вих. № 471 від 27.09.2010), в якому просив справу розглянути без участі уповноваженого представника. Одночасно, повідомив про те, що суму заборгованості в розмірі 36215,09грн. визнає.
Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
10.12.2009 між дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерного компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” (Покупець) був укладений договір поставки природного газу № 20/222 (10)ПР, відповідно до якого Постачальник зобов’язався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов’язався прийняти від Постачальника та оплати природний газ в обсязі, узгодженому в договорі (стаття 2 договору).
Постачальник передає за цим Договором газ імпортованого походження, отриманий за договором поставки природного газу між НАК „Нафтогаз України” та Постачальником (п. 1.2. договору).
Згідно п. п. 4.2., 4.4. договору право власності на газ переходить від Постачальника до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов’язану з правом власності на газ.
Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцю у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна (визначена відповідно до постанови КМУ від 29.04.2006 № 605 із змінами та доповненнями) та вартість.
На виконання умов зазначеного договору позивач в січні 2010р. передав відповідачу природний газ в обсязі 24,629тис.куб.м на загальну суму 64508грн.05коп.
Факт отримання відповідачем природного газу в зазначеному обсязі та на вказану суму підтверджується актом передачі-приймання природного газу від 31.01.2010 за січень 2010р.
Вказаний акт передачі-приймання природного газу від 31.01.2010 за січень 2010р. підписаний та скріплений печаткою відповідача без зауважень та заперечень, та погоджений газорозподільною організацією.
У відповідності з п. 6.1. договору остаточний розрахунок за спожитий природний газ здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.
В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
В порушення умов договору та вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов’язання по оплаті переданого та отриманого природного газу виконав частково.
Загальна сума заборгованості становить 36215,09грн.
Відповідач заборгованість в сумі 36215,09грн. визнає в повному обсязі; акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2009 по 30.06.2010, відповідно до якого сальдо на користь позивача склало 36215,09грн., підписав без застережень.
На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 36215грн.09коп. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
Відповідно до ст.ст. 216 –218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пункт 7.2. договору закріплює, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. договору, Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 7.2. договору нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Відповідно до розрахунку розмір пені становить 3484грн.91коп. за період з 18.02.2010 по 18.08.2010 (за 181 день).
Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, розмір пені на правильність розрахунку судом перевірений, тому сума пені також підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.
З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції за період січень 2010р., лютий 2010р. та березень 2010р. та 3% річних за 127 днів, починаючи з 11.02.2010.
Відповідно до розрахунку індекс інфляції становить 1665грн.89коп., 3% річних –377грн.14коп.
Нарахування інфляційних та 3% річних на суму основного боргу законодавчо закріплено, розмір індексу інфляції та 3% річних на правильність розрахунку судом перевірений, отже інфляційні в сумі 1665грн.89коп. та 3% річних в сумі 377грн.14коп. також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, що є підставою для їх задоволення у повному обсязі. про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Донецьк до відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с. Новолуганське Артемівського району Донецької області про стягнення 40244грн.03коп., у тому числі основний борг в сумі 36215грн.09коп., пеня в сумі 3484грн.91коп., індекс інфляції в сумі 1665грн.89коп. та 3% річних в сумі 377грн.14коп., задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” (вул. Перемоги, 23, с. Новолуганське Артемівського району Донецької області, 84573, код ЄДРПОУ 00952806) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (83017, м. Донецьк, бул. Шевченко, 25, ЗКПО 25987823) основний борг в сумі 36215грн.09коп., пеню в сумі 3484грн.91коп., індекс інфляції в сумі 1665грн.89коп. та 3% річних в сумі 377грн.14коп., держмито в сумі 402грн.44коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.00коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Вик. Тимошенко О.О.
тел.: 305-68-27
Судове рішення № 11792639, Господарський суд Донецької області було прийнято 05.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 25/162. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: