Рішення № 11792453, 04.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.10 р.                     Справа № 43/200                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Перекрестній О.О.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного підприємства “Рекламно-інформаційне агентство “Гольфстрім”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АВІ-Дон”, м. Донецьк

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 6966,35грн., пені у розмірі 2321,30грн

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Гайворонський В.Ю. за дов. б/н від 20.05.09р.

від відповідача: Черкасов В.О. – директор.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 07.10.2010р. з 11:45год. до 11:55год.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство “Рекламно-інформаційне агентство “Гольфстрім”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “АВІ-Дон”, м. Донецьк, про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 6966,35грн., пені у розмірі 2321,30грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором про розміщення зовнішньої реклами №182/ДФ-08 від 25.04.2008р. в частині оплати вартості наданих послуг та копії: договору №182/ДФ-08 від 25.04.2008р., адресних програм (додатків 2-4 до договору №182/ДФ-08 від 25.04.2008р.), акту прийняття-передання робіт 396/ДФ від 31.08.2009р.

Представником відповідача надано заяву від 04.10.2010р., якою він визнав позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти стягнення суми основної заборгованості у розмірі 6966,35грн., пені у розмірі 2321,30грн.

Згідно з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності зі ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2008р. між Приватним підприємством “Рекламно-інформаційне агентство “Гольфстрім”, м. Донецьк (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АВІ-Дон”, м. Донецьк (замовник) був укладений договір про розміщення зовнішньої реклами №182/ДФ-08 від 25.04.2008р. строком дії до 31.12.2008р. (п.13.1 договору).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови договору.

Згідно з пунктом 1.1 договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання на умовах цього Договору самостійно або із залученням третіх осіб надавати послуги з розміщення зовнішньої реклами та технічного обслуговування рекламних матеріалів Замовника на площинах рекламоносіїв, розташованих відповідно до Адресних програм, а Замовник зобов’язується в порядку та на умовах цього Договору прийняти та оплатити послуги Виконавця. Кількість площин рекламоносіїв, стосовно яких Виконавець надає послуги з розміщення рекламних матеріалів, наданих Замовником, та їх технічного обслуговування на площинах рекламоносіїв, а також строк експонування та технічного обслуговування визначаються узгодженими Сторонами Адресними програмами. Адресні програми узгоджуються сторонами та є невід’ємними частинами цього Договору (п.п.1.2-1.3 Договору).

В обґрунтування заявлених вимог позивачем до матеріалів справи надані адресні програми (протоколи узгодження цін) – додатки №2-4 до договору №182/ДФ-08 від 25.04.2008р. Зазначеними адресними програмами сторони договору узгодили місце розташування площин рекламоносіїв, зокрема, наступних:

За приписами ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Вартість експонування за цим Договором визначається виходячи з договірної ціни експонування на кожній окремій площині рекламоносія, кількості одиниць площин рекламономіїв та періоду експонування, узгоджених сторонами в Адресній програмі. Ціни експонування, узгоджені Сторонами в Адресній програмі, діють протягом зазначеного в ній періоду експонування, якщо інше не визначено цим Договором (п.п.3.1, 3.4 договору).

Відповідно до п.4.1 договору, розрахунки між сторонами за цим договором здійснюється в національній валюті України – гривні, щомісячними платежами, в формі безготівкового розрахунку, шляхом зарахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Оплата послуг експонування здійснюється відповідно до п.4.1 договору в розмірі 100% місячної вартості експонування на всіх площинах рекламоносіїв, включених до Адресної програми, за якою здійснюється оплата, не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що передує місяцю експонування (п.4.2 договору).

Як встановлено судом, на виконання умов договору №182/ДФ-08 від 25.04.2008р., у серпні 2008р. позивачем надано відповідачеві послуги з розміщення зовнішньої реклами в м.Донецьку загальною вартістю 4490,40 грн. (з урахуванням ПДВ та податку на рекламу вартість складає 5 455,95 грн.), що підтверджується актом прийняття-передання робіт №396/ДФ від 31.08.2008р.

Крім того, позивачем відповідачу в серпні 2008р. були надані послуги з розміщення зовнішньої реклами в м.Донецьку на суму 1 290,80 грн. (з урахуванням ПДВ та податку на рекламу становить 1 510,40 грн.), що підтверджується зазначеним актом прийняття-передання робіт №396/ДФ від 31.08.2008р. Оскільки позивачем в ході судового розгляду справи не надано належних доказів надання відповідачу послуг з розміщення зовнішньої реклами в м.Донецьку на суму 1290,80 грн. (з урахуванням ПДВ та податку на рекламу - 1 510,40 грн.) в рамках договору №182/ДФ-08 від 25.04.2008р., а саме відповідної адресної програми, суд робить висновок, що такі послуги надані відповідачу поза межами цього договору.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, зазначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

19.08.2009р. позивач направив на адресу відповідача вимогу №34/09 від 19.08.2009р. про сплату заборгованості за договором №182/ДФ-08 від 25.04.2008р., яка складає 6 966,35 грн. В підтвердження означеного позивачем до матеріалів справи надано належним чином засвідчену копію чеку “Укрпошти” від 19.08.2009р.

Відповідач у звязку з підписанням акту прийняття-передання робіт №396/ДФ від 31.08.2008р. повністю погодився з обсягами та вартістю наданих позивачем послуг. Таким чином, вказаний акт є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору №182/ДФ-08 від 25.04.2008р. у серпні 2008р. та свідчить про фактичне надання відповідачу послуг з розміщення реклами на суму 1 290,80 грн., що з урахуванням ПДВ та податку на рекламу становить 1 510,40 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на теперішній час, відповідач свої зобов`язання, всупереч вимогам вищевикладених статей ЦК України та ГК України, належним чином не виконав, надані послуги не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у сумі 6 966,35 грн., Доказів у розумінні ст.ст.33, 36 ГПК України щодо оплати заборгованості у сумі 6 966,35 грн. відповідач до матеріалів справи не надав. Факт наявності заборгованості в розмірі 6 966,35 грн. відповідачем визнаний.

Тому, позовні вимоги про стягнення суми заборгованості в розмірі 6 966,35 грн. є обґрунтованими та доведеними належним чином.

Також, за порушення строків оплати наданих послуг позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2 321,30 грн. на підставі пункту 9.4 договору.

Відповідно до п.9.4 договору, в разі порушення строків оплати за цим договором Замовник сплачує Виконавцю штраф в розмірі 5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються Господарським кодексом.

Так, ГК називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів. Частина 2 ст.549 ЦК України особливістю штрафу визнає те, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Частина 3 ст.549 ЦК України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Встановлений в пункті 9.3 договору штраф підпадає під визначення пені, яке наводяться в ч.3 ст.549 ЦК України, а не штрафу, як помилково визначено сторонами. Останнє не є підставою для висновку про те, що відповідна умова договору є недійсною.

Суд вважає наданий позивачем розрахунок пені невірним з наступних підстав.

Згідно п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що порушення зобов’язань по сплаті послуг, наданих у вересні 2008р. за вересень 2008р. виникло з 21.07.2010р. нарахування пені припинилось 18.01.2010р.

Крім того, згідно зі ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, в тому числі і неустойка, видом якої є пеня, вчинюється у письмовій формі, недодержання якої тягне за собою нікчемність зазначеного правочину.

Як встановлено судом, позивачем відповідачу в серпні 2008р. були надані послуги з розміщення зовнішньої реклами в м.Донецьку на суму 1 510,40 грн. в рамках фактичних правовідносин між сторонами. Письмова угода, яка визначає відповідальність сторін за неналежне виконання таких обов’язків, відсутня. З викладеного суд дійшов висновку, що нарахування позивачем пені за несвоєчасну оплату наданих послуг в сумі 1 510,40 грн. протиречить чинному законодавству, оскільки не передбачене нормами права, а позовні вимоги в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.

Судом зроблений розрахунок пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язань за договором №182/ДФ-08 від 25.04.2008р. в сумі 4 490,40 за період, який становить 182 дні, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки, що складає 535,90 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 6966,35грн., пені у розмірі 2321,30грн. визнані в повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Проте, згідно з п.3.7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявою відповідача про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства.

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що позивачем при нарахуванні пені допущено помилки, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 7502,25 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 ГПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 534, 547, 549-552, 599, , 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства “Рекламно-інформаційне агентство “Гольфстрім”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “АВІ-Дон”, м. Донецьк про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 6966,35грн., пені у розмірі 2321,30грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АВІ-Дон” (83050, м.Донецьк, вул. Шекспіра, 11, ЄДРПОУ 32516424, п/р 26000001315674 в філії ЗАТ “ОТП Банк”, МФО 335775) на користь Приватного підприємства “Рекламно-інформаційне агентство “Гольфстрім” (83076, м.Донецьк, вул. Моцарта, 3а, п/р 26006301002847 в Донецькій області АКБ “Форум" м. Донецька, МФО 334635, ЄДРПОУ 13542004) суму основної заборгованості в сумі 6 966,35 грн., пеню в сумі 535,90 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 82,13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 190,02 грн.

В решті позову відмовити за недоведеністю.

Повернути Приватному підприємству “Рекламно-інформаційне агентство “Гольфстрім” (83076, м.Донецьк, вул. Моцарта, 3а, п/р 26006301002847 в Донецькій області АКБ “Форум" м. Донецька, МФО 334635, ЄДРПОУ 13542004) надмірно сплачене державне мито у сумі 3 грн.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 04.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повний текст рішення за правилами

ст.85 Господарського процесуального

кодексу України підписано 07.10.2010р.