Рішення № 11792044, 04.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.10 р.                     Справа № 41/209пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс ТІР”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 344399603

до Відповідача 1: Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк, ідентифікаційний код 04052844

та Відповідача 2: Донецької міської ради, м. Донецьк, ідентифікаційний код 26502957

про: визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Комплекс ТІР” права на отримання в оренду строком на 5 років земельної ділянки (кадастровий номер 1410137400:00:009:0086) площею 0,5276га із земель запасу житлової і громадської забудови по вул. Стратонавтів у Куйбишевському районі м. Донецька шляхом розгляду на пленарному засіданні Донецької міської ради питання щодо можливості надання вказаної земельної ділянки

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Євсеєва В.В. (за довіреністю б/н від 21.12.2009р.);

від Відповідача 1 – Головченко О.І. (за довіреністю № 01/13-909 від 13.03.2010р.);

від Відповідача 2 – Головченко О.І. (за довіреністю № 01/13-910 від 13.03.2010р.);

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 06.09.2010р. на 20.09.2010р., з 20.09.2010р. на 04.10.2010р.

У судовому засіданні 04.10.2010р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Комплекс ТІР”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк (далі – Відповідач 1) та Донецької міської ради, м. Донецьк (далі – Відповідач 2) про зобов’язання Донецьку міську раду укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю „Комплекс „ТІР” договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 14101137400:00:009:0086), площею 0,5276га із земель житлової і громадської забудови міської ради для будівництва комплексу з надання автомобільних послуг по вул. Стратонавтів у Куйбишевському районі м. Донецька строком на 5 років та вважати такий договір укладеним з дня набрання чинності рішенням суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що не зважаючи укладання договору резервування земельної ділянки та отримання дозволів в межах процедури виділення земельної ділянки, Управління земельних ресурсів листом №09/2049 від 28.10.2009р. повідомило, що проект землеустрою відносно спірної земельної ділянки не може бути розглянутий на сесії міської ради з огляду на положення ч. 2 ст. 124 та абз. 3 розділу Х „Перехідні положення” Земельного кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав лист Управління Донецької міської ради №09/2049 від 28.10.2009р., заявку на виділення земельної ділянки, договір №рс8/791 резервування земельної ділянки (погодження місця розташування об’єкту), довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, проект землеустрою, дозволи та висновки органів і посадових осіб, проект спірного договору оренди земельної ділянки, правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 124 та абз. 3 перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 26, 42 Закону України „Про місцеве самоврядування”, ст. 4 Закону України „Про оренду землі”.

Заявою, наданою 24.12.2009р. (а.с.а.с.78-80 т.1), Позивач змінив вимоги, заявивши про визнання за ним права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 14101137400:00:009:0086), площею 0,5276га із земель житлової і громадської забудови міської ради для будівництва комплексу з надання автомобільних послуг по вул. Стратонавтів у Куйбишевському районі м. Донецька.

Під час нового розгляду справи, запровадженого постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010р., позивач заявою від 01.09.2010р. відмовився від позовних вимог до Виконавчого комітету Донецької міської ради як до неналежного відповідача (а.с.а.с.2, 3 т.2), а заявою від 02.09.2010р. (а.с.а.с.4, 5 т.2) змінив предмет позову, вимагаючи визнання права на отримання в оренду строком на 5 років земельної ділянки (кадастровий номер 1410137400:00:009:0086) площею 0,5276га із земель запасу житлової і громадської забудови по вул. Стратонавтів у Куйбишевському районі м. Донецька шляхом розгляду на пленарному засіданні Донецької міської ради питання щодо можливості надання Товариству з обмеженою відповідальністю „Комплекс ТІР” вказаної земельної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі”, які діяли на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс ТІР” з заявкою до Донецького міського голови.

Позивачем також надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.26-41 т.2), у тому числі – пояснення щодо відсутності офіційної відмови у наданні в оренду земельної ділянки безпосередньо від Донецької міської ради.

Відповідач 1 під час первісного розгляду справи надав відзив від 21.01.2010р. (а.с.а.с.100, 101 т.1), яким проти позовних вимог щодо себе заперечив, вказуючи на відсутність повноважень з розпорядження земельними ділянками.

Відповідач 2 під час первісного розгляду справи надав відзив від 21.01.2010р. (а.с.а.с.102-107 т.1), яким проти позову заперечив, вказуючи на: наявність підстав для припинення провадження у зв’язку із відсутністю предмету спору з огляду на законність визнання Донецькою міською радою права на набуття в оренду земельної ділянки Позивачем тільки за результатами проведення земельних торгів; не набуття на права оренди земельної ділянки через відсутність відповідного рішення Донецької міської ради; не вчинення Відповідачем 2 жодних дій, які б свідчили про волевиявлення відносно спірної земельної ділянки та недоведеність існування офіційної відмови Донецької міської ради у наданні земельної ділянки в оренду.

Під час нового розгляду справи, запровадженого постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010р., Відповідач 2 у письмових поясненнях від 06.09.2010р. (а.с.а.с.6-9 т.2) проти позову заперечив, вказуючи на відсутність права оренди Позивача з огляду на відсутність відповідного рішення Донецької міської ради про надання земельної ділянки, так само, як і рішення про відмову у наданні в оренду земельної ділянки, та зазначив про можливість Позивача в силу запроваджених Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла” приписів до 14.10.2010р. набути в оренду земельну ділянку без проведення земельних торгів (аукціонів).

У клопотанні від 06.09.2010р. (а.с.а.с.9-11 т.2) Відповідач 2 вимагав закриття провадження по справі у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Спільними поясненнями, наданими у судовому засіданні 04.10.2010р. (а.с.а.с.44, 45 т.2) Відповідачі вказали про відсутність рішення як про надання земельної ділянки Позивачеві в оренду, так і про відмову у такому надані.

У судових засіданнях під час нового розгляду присутні сторони підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем 27.06.2006р. на ім'я Донецького міського голови було подану заявку на виділення земельної ділянки (а.с.10 т.1) для розміщення об’єкту – комплексу послуг для авто перевізників „Комплекс ТІР” за адресою: м. Донецьк, вул. Стратонавтів, 264а в оренду на 5 років.

Відповідно до акту вибору земельної ділянки для розташування об’єкта від 13.09.2007р. (а.с. 56 т.1) постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів Донецької міської ради, земельна ділянка, розташована за адресою: Куйбишевський район, вул. Стратонавтів, орієнтовною площею 0,5276 га визнана придатною для проектування та будівництва комплексу автопослуг.

26.09.2007р. між Виконавчим комітетом Донецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Комплекс ТІР” було укладено договір №рс8/791 (а.с.14 т.1) резервування земельної ділянки (погодження місця розташування об’єкту), за умовами п.п. 1, 2 , 10 якого Виконавчий комітет Донецької міської ради зобов’язався не надавати зарезервовану земельну ділянку для комплексу авто послуг по вул. Стратонавтів в Куйбишевському районі площею 0,5276га іншим юридичним та фізичним особам, а Позивач зобов’язався сплачувати передбачені договором кошти, розробити за період резервування проект будівництва та звернутися до виконкому із клопотанням про надання цієї земельної ділянки.

Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 19.12.2007 року № 813/12 (а.с.а.с.25, 26 т.1) Позивачу погоджено місце розташування комплексу з надання автомобільних послуг на земельній ділянці орієнтовною площею 0,5276 га по вул. Стратонавтів (на захід від будівель ВАТ „Донецький завод великопанельного домобудування-3”) в Куйбишевському районі; дозволено проведення проектно-пошукових робіт на наведеній земельній ділянці; зобов’язано Позивача, зокрема, виконати роботі щодо розробки та узгодження проектної документації. Згідно п. 4 наведеного рішення, виконавчим комітетом Донецької міської ради вирішено, після виконання позивачем покладених на нього обов’язків, дозволити позивачу розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки та затвердити його у встановленому законом порядку.

На замовлення Позивача Товариством з обмеженою відповідальністю „Геоінжинірінг” було складено проект землеустрою (а.с.а.с.16-42 т.1) щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю „Комплекс ТІР” для будівництва комплексу з надання автомобільних послуг по вул. Стратонавтів (на захід від ВАТ „Донецький завод КПД-3”) у Куйбишевському районі м. Донецька.

Позивачем також були отримані позитивні висновки стосовно узгодження наведеного проекту землеустрою, а саме:

- висновок Управління культури і туризму від 23.07.2009 року № 01-1/1845-з (а.с.31 т.1);

- висновок відділу регуляторної політики Управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області від 30.07.2009 року № 05/2034-01 (а.с.32 т.1);

- висновок Управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області від 18.08.2009 року № 05-6-2826 (а.с.33 т.1);

- висновок Головного управління містобудування і архітектури від 11.09.2009 року №01/14-5812 (а.с.34 т.1)

Управлінням земельних ресурсів Донецької міської ради було розглянуто наданий проект землеустрою про погодження Позивачу місця розташування комплексу з надання автомобільних послуг по вул. Стратонавтів в Куйбишевському районі, та за результатами такого розгляду листом № 09/2049 від 28.10.2009р. (а.с.9 т.1) Позивача було повідомлено про те, що даний проект не може бути розглянутий на сесії міської ради на підставі п. 2 ст. 124 та абз. 3 розділу Х „Перехідні положення” Земельного кодексу України.

За таких обставин Позивач 11.12.2009р. звернувся до суду з розглядуваними позовом.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.01.2010р. (а.с.а.с.116-118 т.1), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2010р. (а.с.а.с.144-146 т.1), позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс ТІР” задоволені частково, а саме – визнано за Позивачем право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1410137400:00:009:0086) площею 0,5276га із земель запасу житлової і громадської забудови міської ради для будівництва комплексу з наданні автомобільних послуг по вул. Стратонавтів у Куйбишевському районі м. Донецька, а у задоволені вимог до Виконавчого комітету Донецької міської ради відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010р. (а.с.а.с.169-171 т.1) означені рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області. При цьому, Вищим господарським судом України зазначено, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки тій обставині, що Позивач не надав доказів офіційної відмови Донецької міської ради в наданні в оренду Позивачу земельної ділянки – тобто не досліджені у встановленому порядку підстави вважати порушеним право Позивача на спірну земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.08.2010р. справу було прийнято до провадження судді Попкова Д.О. і призначено до розгляду на 06.09.2010р. з подальшим неодноразовим відкладанням, востаннє – на 04.10.2010р.

Протягом нового розгляду сторони підтримали свою позицію, викладену письмово, при цьому, Позивач, відмовляючись від позову до Відповідача 1, наполягав на задоволені позовних вимог до Відповідача 2, викладених у заяві про зміну предмету позову від 02.09.2010р.

На виконання обов’язкових згідно ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівок Вищого господарського суду України судом були витребувані відповідні документи та пояснення, з яких вбачається, що Донецькою міською радою на пленарному засіданні сесії не приймалося рішення про виділення спірної земельної ділянки Позивачу, так само, як і рішення про відмову у виділені такої земельної ділянки.

Суд розглядає справу виключно в контексті позовних вимог до Донецької міської ради і в редакції заяви від 02.09.2010р., а саме - про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Комплекс ТІР” права на отримання в оренду строком на 5 років земельної ділянки (кадастровий номер 1410137400:00:009:0086) площею 0,5276га із земель запасу житлової і громадської забудови по вул. Стратонавтів у Куйбишевському районі м. Донецька шляхом розгляду на пленарному засіданні Донецької міської ради питання щодо можливості надання вказаної земельної ділянки, враховуючи наступне:

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява від 01.09.2010р. про відмову від позовних вимог до Виконавчого комітету Донецької міської ради здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою – представником за довіреністю від 01.12.2009р. (а.с.91 т.2), та у встановленій діючим законодавством формі;

- до прийняття відмову від позовних вимог до Відповідача 1 суд Позивачу у судовому засіданні 06.09.2010р. (а.с.14 т.2) роз’яснив процесуальні наслідки такого прийняття, обізнаність з якими також безпосередньо вбачається із змісту самої заяви;

- оскільки учасниками розглядуваних правовідносин є лише учасники справи, у суду відсутні підстави припускати порушення прав та інтересів інших осіб внаслідок відмови від визначеної частини позовних вимог.

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позовних вимог до Виконавчого комітету Донецької міської ради, що за змістом п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України є підставою для припинення провадження у справі в частині таких вимог.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та щодо можливості задоволення решти вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі – рішенні.

Водночас, до згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи по суті позивач управнений змінювати предмет позову, а оскільки Вищим господарським судом України справу було направлено на новий розгляд і відповідна заява від 02.09.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Комплекс ТІР” подана саме до початку такого нового розгляду справи по суті, справа розглядається судом саме в редакції змінених позовних вимог.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, досліджених судом в контексті вказівок Вищого господарського суду України, суд вважає розглядувані позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовних вимог та приведеного Позивачем обґрунтування сутність розглядуваного спору полягає у встановленні наявності/відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс ТІР” права на отримання в оренду земельної ділянки шляхом розгляду на пленарному засіданні Донецької міської ради питання щодо можливості надання вказаної земельної ділянки в порядку, який передбачався положеннями відповідного законодавства в редакції на момент ініціації Позивачем процедури виділення земельної ділянки.

Виходячи із статусу учасників справи та характеру розглядуваних правовідносин, останні регламентуються, насамперед, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, в контексті яких судом і оцінюється обґрунтованість розглядуваних позовних вимог.

За змістом положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов:

-          наявності у позивача певного суб’єктивного права (інтересу);

-          порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку Відповідача;

-          належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

Сукупність означених елементів і становить предмет доказування і спростування для сторін та предмет дослідження для суду.

Відносно наявності захищуваного права на набуття земельної ділянки в оренду позиція суду полягає в такому:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143, 144, 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Зокрема, у відповідності із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок надання земельних ділянок юридичним особам в оренду визначений ст. 124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України "Про оренду землі".

В силу ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст.16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення Позивача до Донецького міського голови, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.

Аналогічні положення щодо ініціації процедури відведення земельної ділянки встановлені і в п. 3 глави 2 частини 3 додатку „Правила забудови міста Донецька” до Рішення Донецької міської ради №23/17 від 16.12.2005р., прийнятого у відповідності до приписів ст. 10 Закону України „Про планування і забудову територій”.

Таким чином, волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви, що і було здійснено Позивачем.

В свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України на процедуру отримання земельної ділянки в оренду розповсюджується порядок, передбачений ст.123 цього Кодексу щодо отримання юридичними особами земельних ділянок у постійне користування. Беручи до уваги вказані норми, суд дійшов висновку, що зустрічне волевиявлення орендодавця опосередковується певною процедурою погоджень за участю уповноважених органів та посадових осіб, яка (процедура) передбачалась п. 5 частини 3 додатку „Правила забудови міста Донецька” до Рішення Донецької міської ради №23/17 від 16.12.2005р. та Порядком вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, затвердженим Постановою КМУ від 31.03.2004р. № 427, і завершується прийняттям рішення про укладання договору оренди.

Оскільки спірна земельна ділянка знаходиться на території Донецької міської ради, таке рішення мало прийматися Відповідачем 2.

За висновком суду, наявні в матеріалах справи належні докази здійснення відносно Позивача у передбаченому законодавством порядку заходів в межах процедури набуття визначеної земельної ділянки в оренду, факт чого (здійснення заходів) не спростований Відповідачами, однозначно вказують на виникнення правовідносин між Позивачем та Відповідачем 2, спрямованих на укладання договору оренди.

Виходячи із загальних положень права, змістом правовідносин є певні кореспондуючі права та обов’язки його учасників. Отже, внаслідок здійснення Позивачем процедур, встановлених законодавством, спрямованих на набуття земельної ділянки в оренду, та враховуючи прийняття Рішення виконавчого комітету Донецької міської ради від 19.12.2007 року № 813/12 про погодження Позивачу місця розташування комплексу з надання автомобільних послуг на земельній ділянці орієнтовною площею 0,5276 га по вул. Стратонавтів (на захід від будівель ВАТ „Донецький завод великопанельного домобудування-3”) в Куйбишевському районі у світлі приписів п. 3 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” від 16 вересня 2008 року N 509-VI, суд дійшов висновку про наявність у Позивача захищуваного права на отримання відповідної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів (аукціонів), що не заперечується Відповідачем 2.

Відносно наявності факту порушення відповідного суб’єктивного права Відповідачем:

Сукупний аналіз ст.ст. 116, 124 Земельного кодексу України, ст.16 Закону України "Про оренду землі" та п. 34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” дає суду підстави для однозначного висновку про те, що єдиною належною підставою для укладання між юридичною особою та міською радою договору оренди комунальної земельної ділянки є рішення такої ради про укладання цього договору, що у повній мірі узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, сформульованою в п. 4 Оглядового листа „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок” від 30.11.2007 р. N 01-8/918. На виключності права ради надавати земельну ділянку у користування як суб’єкта права власності на землю зазначено і в абз. 1 п. 2 Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування” від 27.06.2001 р. N 02-5/743.

Втім, як було встановлено судом, рішення про укладання з Позивачем договору оренди спірної земельної ділянки або про відмову у укладанні такого договору Донецькою міської радою не приймалося, доказів інших доказів ухилення від цього договору з боку Відповідача 2 до справи не надано, що унеможливлює існування факту порушення захищуваного права саме з боку Донецької міської ради.

При цьому, твердження Позивача про те, що лист Управління земельних ресурсів Донецької міської ради № 09/2049 від 28.10.2009р., яке (Управління) є самостійною юридичною особою, опосередковує позицію саме Донецької міської ради, суд відхиляються як недоведені та такі, що суперечать встановленим обставинам справи.

Відсутність факту порушення захищуваного суб’єктивного права унеможливлює і застосування судом обраного Позивачем способу захисту такого права від відсутнього порушення, а відтак – і відмову у задоволені розглядуваних позовних вимог як передчасних.

Клопотання Відповідача 2 про закриття провадження у справі через відсутність предмету спору судом відхиляється, оскільки, по-перше, Господарський процесуальний кодекс України взагалі не передбачає можливості вчинення такої процесуальної дії як закриття провадження у справі, а, по-друге, Відповідача 2 безпідставно ототожнює предмет спору із дійсно відсутнім рішенням про відмову у виділенні земельної ділянки, яке (рішення) може сприйматися лише як належний доказ підстави позову (адже суд не розглядає вимогу про оскарження неіснуючого рішення), тоді як предметом спору у розглядуваному випадку є відповідне матеріальне право відношення між сторонами відносно виділення земельної ділянки.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на рахунок Позивача у повному обсягу із покладанням на нього, а враховуючи зміст п.6.4. Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.98 р. N 02-5/78, на Позивача також покладається обов’язок з компенсації понесених Відповідачем 2 витрат зі сплати державного мита за подання апеляційної та касаційної скарг) у загальному розмірі 85грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 23, 33, 34, 43, 49, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі відносно позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс ТІР” до Виконавчого комітету Донецької міської ради у зв’язку із прийняттям відмови від позову в цій частині.

2. Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс ТІР”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 344399603) до Донецької міської ради, м. Донецьк (ідентифікаційний код 26502957) про: визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Комплекс ТІР” права на отримання в оренду строком на 5 років земельної ділянки (кадастровий номер 1410137400:00:009:0086) площею 0,5276га із земель запасу житлової і громадської забудови по вул. Стратонавтів у Куйбишевському районі м. Донецька шляхом розгляду на пленарному засіданні Донецької міської ради питання щодо можливості надання вказаної земельної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі”, які діяли на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс ТІР” з заявою до Донецького міського голови.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс ТІР”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 344399603) на користь Донецької міської ради, м. Донецьк (ідентифікаційний код 26502957) компенсацію державного мита за подання апеляційної та касаційної скарги у загальному розмірі 85грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 04.10.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2010р.

Суддя