Рішення № 11792006, 30.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.09.10 р.                     Справа № 7/79                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю. Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” м.Зугрес

Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 502754, 10 грн., за реактивну електроенергію у сумі 7998, 27 грн., 3 % річних у сумі 13812, 18 грн., інфляційних у сумі 29207, 41грн.

За участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:           В судовому засіданні 13.09.2010р. та 21.09.2010р. згідно ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 21.09.2010р. та до 30.09.2010р. відповідно.

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” м. Зугрес про стягнення боргу за активну електроенергію – 421900, 03 грн., за реактивну електроенергію – 6680, 71 грн., 3% річних – 2447,47 грн., інфляційні – 18029, 35 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №15 від 01.11.2005р. з додатками та додатковими угодами; акт звірки заборгованості станом на 01.03.2010р.; рахунки за активну та реактивну електроенергію за листопад – грудень 2009р.

Позивач неодноразово збільшував позовні вимоги та заявою №30/109 від 15.09.2010р., поданою в порядку ст.22 ГПК України, остаточно збільшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача заборгованість за активну електроенергію за листопад-грудень 2009р., лютий 2010р. у сумі 502754, 10 грн., за реактивну електроенергію за аналогічний період у сумі 7998, 27 грн., 3 % річних у сумі 13812, 18 грн., інфляційні у сумі 29207, 41грн. Зазначена заява розглянута та прийнята судом

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме, визнав суму боргу за лютий 2010р. Проти позовних вимог в залишковій частині заперечив посилаючись на той факт, що 17.02.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено мирову угоду в рамках справи про банкрутство №45/20б, до якої ввійшла спірна заборгованість за листопад – грудень 2009р. та просить у зв’язку з наведеним залишити позов без розгляду.

Позивач факт включення до мирової угоди заборгованості за листопад – грудень 2009р. категорично заперечив.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №15 від 01.11.2005р. (далі по тексту Договір), відповідно до п.1 якого, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Строк дії Договору встановлений до 31.12.2010р. (п.9.4 Договору з урахуванням редакції додаткової угоди від 30.12.2009р. до Договору, підписаної обома сторонами без зауважень). З матеріалів справи та пояснень представників обох сторін вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Порядок оплати за активну та реактивну електроенергію передбачено сторонами у розділі 7 Договору та в Додатку № 5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Пунктом 7 Додатку № 5 „Порядок розрахунків” до Договору передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка. Для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у листопаді – грудні 2009р. та у лютому 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну та реактивну електричну енергію, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двосторонніми актами прийому-передачі за вказаний період, підписаними обома сторонами без зауважень, та виставив відповідачу відповідні рахунки на сплату, про отримання яких свідчить підпис останнього на самих рахунках та визнано представником відповідача у судових засіданнях.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої активної та реактивної електричної енергії за вищевказаний період належним чином не виконав, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача в примусовому порядку заборгованість за активну електроенергію за листопад – грудень 2009р., лютий 2010р. у сумі 502754, 10 грн., за реактивну електроенергію за аналогічний період у сумі 7998, 27 грн.

26.10.2009р. господарським судом Донецької області порушена справа №45/205Б про банкрутство Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” м.Зугрес.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи той факт, що заявлені позивачем вимоги виникли після порушення справи про банкрутство, суд дійшов висновку, що позивач є поточним кредитором у відношенні до відповідача щодо стягнення заборгованості за активну електроенергію за листопад – грудень 2009р., лютий 2010р. у сумі 502754, 10 грн. та за реактивну електроенергію в сумі 7998, 27 грн., а також 3 % річних у сумі 13812, 18 грн., інфляційних у сумі 29207, 41грн.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення обох представників сторін, суд дійшов висновку, що на час розгляду спору у відповідача наявна заборгованість за активну електроенергію за листопад – грудень 2009р., лютий 2010р. у сумі 502754, 10 грн., за реактивну електроенергію за аналогічний період у сумі 7998, 27 грн. перед позивачем, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаного позивач просить стягнути з відповідача за період з 14.12.2009р. по 31.08.2010р. 3% річних у сумі 13812, 18 грн., інфляційні у сумі 29207, 41грн., які нараховані на спірну заборгованість за несвоєчасне виконання відповідачем Договірних зобов’язань щодо оплати спожитої електроенергії.

3% річних та інфляційні перераховані судом відповідно до умов Договору та діючого законодавства, та відповідно складають:

3% річних – 13812, 52 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 13812, 18 грн., що не суперечить приписам діючого законодавства;

інфляційні – 22368, 68 грн.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 13812, 18 грн., інфляційних – частково у сумі 22368, 68грн.

Вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в залишковій сумі задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Посилання відповідача на той факт, що заборгованість, яка є предметом позову у даній справі, включена у мирову угоду, укладену в рамках справи про банкрутство №45/20Б, судом до уваги не приймається, оскільки в супереч статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України відповідач не довів належними доказами, що саме заборгованість за активну електроенергію у сумі 421900, 03 грн., за реактивну електроенергію у сумі 6680, 71 грн. та саме за період листопад – грудень 2009р. включена у загальну суму боргу, яка зазначена в тексті мирової угоди по справі №45/20Б. До того ж, даний факт заперечив позивач.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка до Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” м. Зугрес про стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 502754, 10 грн., за реактивну електроенергію у сумі 7998, 27 грн., 3 % річних у сумі 13812, 18 грн., інфляційних у сумі 29207,41грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” (86783, Донецька область, м.Зугрес, вул.Станційна, 1, ЗКПО 04623778) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЗКПО 00131268, рахунок структурної одиниці Харцизьких електричних мереж із спеціальним режимом використання 260333011292 в ОПЕРВ філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЗКПО Харцизьких електричних мереж 00130932) заборгованість за активну електроенергію у сумі 502754, 10 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” (86783, Донецька область, м.Зугрес, вул.Станційна, 1, ЗКПО 04623778) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЗКПО 00131268, рахунок структурної одиниці Харцизьких електричних мереж 26005301685311 у Харцизькому відділенні Промінвестбанку України м.Харцизька Донецької області, МФО 334345, ЗКПО Харцизьких електричних мереж 00130932) заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 7998, 27 грн., 3 % річних у сумі 13812, 18 грн., інфляційних у сумі 22368, 68грн., державне мито у сумі 5469, 33грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 233,09 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Суддя