Ухвала суду № 117916178, 14.03.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 березня 2024 рокуСправа № 215/425/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до заступника голови Криворізької міської ради Бєлікова Костянтина Аркадійовича про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до заступника голови Криворізької міської ради Бєлікова Костянтина Аркадійовича, в якому позивач просить:

- встановлення наявності компетенції (повноважень) заступника голови Криворізької міської ради Бєлікова Костянтина Аркадійовича при отриманні заяви від 21.07.23р. №С-807-П створювати штучні перешкоди для прийняття ненормативного правового акта та визнати таку процедуру протиправною діяльністю і зобов`язати надати запрошення для мене та прийняти такий акт після повторного розгляду заяви.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.01.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.

15 лютого 2024 року адміністративна справа №215/425/24 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2024 року передана на розгляд головуючому судді Тулянцевій І.В.

Ухвалою суду від 16 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, що відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, із зазначенням відомостей щодо наявності/відсутності у позивача та відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), та приведенням позовних вимог у відповідність до норм ч. 5 ст. 160 КАС України (з доказами направлення на адресу відповідача у відповідності до положень ч. 9 ст. 44 КАС України);

- доказів сплати судового збору у розмірі 1211, 20 грн.;

- доказів звернення до відповідача із заявою від 21.07.23р. вх. №С-807-П, або доказів на підтвердження обставин, у зв`язку з якими позивач не має можливості подати такі докази самостійно;

- копії доданих до позовної заяви документів для відповідача.

13 березня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Тулянцевої І.В.

Крім того, 13 березня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження по справі після усунення недоліків.

Ухвалою суду від 14 березня 2024 року заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Тулянцевої І.В. у справі №215/425/24 за позовом ОСОБА_1 до заступника голови Криворізької міської ради Бєлікова Костянтина Аркадійовича про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії повернуто заявнику без розгляду.

В обгрунтування заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження по справі після усунення недоліків, позивач зазначає, що за змістом п.2 ч. 5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу). Відповідно до ч.2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору на підставі, коли 1) позивачами є члени малозабезпеченої сім`ї і предметом позову є захист соціальних прав. Суд помилково вважає, що я не є членом малозабезпеченої сім`ї з доходом у 2589 грн., які менше рівня прожиткового мінімуму 2920 грн і не вважає, що предметом позову є захист соціальних прав, бо судовим збором забезпечують свій дохід у 100 прожиткових мінімумів. Суддя відмовив розглянути мої клопотання заяви про витребування доказів і вже встав на сторону відповідача, який не заперечував про отримання заяви від 21.07.23 р., бо саме доказом отримання є вхідний реєстраційний номер №С-806-П в умовах війни. Суд не звертає уваги, що в заяві я просив надати з реєстраційними номерами належно завірені три копії цієї заяви, а відповідач не надав. До позову додана тільки копія позову, а додатки додані до заяви про звільнення від сплати судового збору КАСУ не вимагає ці додатки заяви про звільнення від сплати судового збору надавати відповідачу, як вимагає суддя, бо оригінали її знаходяться у відповідача, як і інші докази бездійства та суд відмовив розглянути мої клопотання, заяву про витребування доказів і вже встав на сторону відповідача, який має право самостійно ознайомитися з матеріалами справи. На підставі викладеного просить: 1) дату отримання заяви від 21.07.23 р. №С-806-П витребувати у відповідача в умовах війни; 2) надати можливість засвідчити дієздатність паспортом в судовому засіданні і звернути увагу, що до позову додатки не додавалися; 3) звільнити від сплати судового збору у зв`язку з доходами 2589 грн., які менше рівня прожиткового мінімуму 2920 грн. і з захистом соціальних прав на державні соціальні гарантії ст. 46 Конституції України; 4) вважати не потрібним додатки заяви про звільнення від сплати судового збору надавати відповідачу.

У відповідності до ч. 8 ст. 170 КАС України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Розглянувши вищевказану заяву позивача від 13.03.2024 року про відкриття провадження по справі після усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України № 3674-VI закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону № 3674-VI, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.

Так, у заяві від 13.03.2024 року про відкриття провадження по справі після усунення недоліків ОСОБА_1 посилається на те, що його місячний дохід становить 2589,00 грн., який є меншим ніж рівень прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2920 грн., що унеможливлює сплату судового збору, а тому вважає це достатньою підставою для звільнення його від сплати судового збору. Однак, до вказаної заяви не було надано доказів на підтвердження скрутного майнового становища позивача, зокрема, довідки з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік (2023 рік), або індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Довідка форми ОК-5).

За таких обставин, позивачем не виконані вимоги суду в частині сплати судового збору у розмірі 1211, 20 грн.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року), у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Всупереч викладеному, вимога суду про зазначення відомостей щодо наявності/відсутності у позивача та відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), приведення позовних вимог у відповідність до норм ч. 5 ст. 160 КАС України, разом з доказами направлення на адресу відповідача у відповідності до положень ч. 9 ст. 44 КАС України позивачем не виконана.

Частиною 2 ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно зі ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Тобто, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України, можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов`язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов`язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 року у справі №820/3713/17 звернула увагу, що компетенційними є спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Тобто, з вищенаведеного слідує, що позивач у цій справі не є суб`єктом владних повноважень, а, отже, він не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення позову щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача.

Таким чином, спір між позивачем та відповідачем у цій справі про встановлення наявності компетенції не є компетенційним, можливість його вирішення адміністративним судом КАС України не передбачена, про що беспосередньо зазначалось і в ухвалі суду про залишення позову без руху від 16.02.2024 року по справі №215/425/24.

Крім того, частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Між тим, звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження по справі після усунення недоліків від 13.03.2024 року, до суду не було надано копії доданих до позовної заяви документів для відповідача.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать документи, та передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Частиною 2 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач, а також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

При цьому, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Слід звернути увагу, що в ухвалі суду від 16.02.2024 року про залишення позову без руху, позивачу було вказано на недоліки позовної заяви та пропонувалось надати докази звернення до відповідача із заявою від 21.07.23р. вх. №С-807-П, або докази на підтвердження обставин, у зв`язку з якими позивач не має можливості подати такі докази самостійно.

Між тим, позивачем вказані недоліки позовної заяви усунуті не були.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що вимоги ухвали суду від 16.02.2024 року про залишення позову без руху позивачем не виконані.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що заява від 13.03.2024 року про відкриття провадження по справі після усунення недоліків свідчить про невиконання ОСОБА_1 вимог ухвали суду від 16.02.2024 року по справі №215/425/24 про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позову без руху від 16.02.2024 року, та не усунення недоліків позовної заяви, позов слід повернути позивачеві.

Керуючись ст.ст. 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до заступника голови Криворізької міської ради Бєлікова Костянтина Аркадійовича про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева