Рішення № 11790924, 19.10.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.10.10р.Справа № 40/85-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтез Трейд Агро", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Беліз", м.Дніпропетровськ

про стягнення 2075149 грн. 16 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

Від позивача: Широких Є.С. (довір. № б/н від 13.09.2010 року);

Від відповідача: не з”явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтез Трейд Агро" (надалі-Позивач) звернулася до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю фірми "Беліз" (надалі Відповідач) 1928012 грн. 10 коп. основної заборгованості, 25337 грн. 06 коп. пені, 121800 грн. 00 коп. - штрафів та судові витрати. Також позивач просить накласти арешт на майно відповідача.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 12.10.2010 року юридична адреса Відповідача: 49100, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, б. 124, кв. 92.

Справа відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінтез Трейд Агро" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Беліз" (покупець) були укладені договори №25, №30 (далі Договори).

21 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінтез Трейд Агро" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Беліз" (покупець) були укладені договори №37 (далі Договір).

Відповідно до п.1.1 Договорів продавець зобовязується передати у власність покупцеві селітру аміачну, а покупець зобовязується прийняти у власність та оплатити вартість товару на умовах даних договорів.

Згідно п.2.2 договорів товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем, у момент фактичного отримання товару по товарній накладній/товарно-транспортній накладній і підписання уповноваженими матеріально-відповідальними особами документів.

Позивач згідно договорів №25, №30, 37 здійснив поставку товару, що підтверджується видатковими накладним, які знаходяться в матеріалах справи.

У відповідності до п.4.4 договорів від 16.07.2010р. оплата товару здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, з моменту підписання договору поставки. Покупець зобовязується здійснити кінцевий розрахунок за весь товар по даним договорам в строк до 01.07.2010р.

У відповідності до п.4.4 договорів від 21.07.2010р. оплата товару здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, з моменту підписання договору поставки. Покупець зобовязується здійснити кінцевий розрахунок за весь товар по даним договорам в строк до 01.08.2010р.

Після виконання Позивачем обовязків згідно договору, Відповідач порушив умови договорів та не виконав свої зобовязання в частині оплати товару.

Позивачем на адресу Відповідача надіслана вимога вих.№08/04/10-ua від 08.04.2010р. з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка Відповідачем залишена без відповіді та без задоволення.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.655 ЦК України За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)

передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 1928012 грн. 10 коп. та підлягає задоволенню.

Водночас, порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно до п.5.3 договорів за порушення строків оплати згідно п.4.4. покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. За прострочення оплати вище десяти днів покупець додатково сплачує штраф в розмірі десяти відсотків від суми договору.

В порушення Відповідачем даного пункту договорів Позивач нарахував пеню в розмірі 25337, 06 грн. та штраф в розмірі 121800 грн. 00 коп.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі 1928012 грн. 10 коп. основної заборгованості, 25337 грн. 06 коп. пені, 121800 грн. 00 коп. штрафів.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві, як підставу своїх позовних вимог.

Позивач просить накласти арешт на майно відповідача Суд, вважає за необхідне відмовити Позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Керуючись, ст.ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Беліз", (49100, м.Дніпропетровськ, вул.Наберена Перемоги, б.124, кв.92, рахунок 26006060708941 в ПАТ КБ „Приватбанк”, м.Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 23073964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтез Трейд Агро", (49038, м.Дніпропетровськ, вул.Пастера, буд..10, кв.7, рахунок 26008050004426 в „КБ „Приватбанк”, м.Дніпропетровськ”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 35396886) сумі 1928 012 грн. 10 коп. основної заборгованості, 25 337 грн. 06 коп. пені, 121 800 грн. 00 коп. штрафів, 20 754 грн. 80 коп. - державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяО.І. Красота Рішення підписано

19.10.2010 року