Рішення № 117905826, 26.03.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1846/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., за участі секретаря судового засідання Передерій Є.В., у присутності: позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Черкасова М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції за яким просить суд:

- поновити строк на оскарження постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 295440 від 13 грудня 2022 року, як такий, що пропущений з поважних причин;

- скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 295440 від 13 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 коп. винесену інспектором взводу № 2 роти ТОР УПП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції Дівинцем Олегом Івановичем, а провадження відносно ОСОБА_1 закрити;

- стягнути з Департамент патрульної поліції (код ЄДРЮОФОПГФ 40108646) на користь ОСОБА_1 понесену майнову шкоду.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив наступне.

13 грудня 2022 року інспектором взводу № 2 роти ТОР УПП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції Дівинцем Олегом Івановичем було винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 295440 та визнано позивача, ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 коп.

З метою досудового врегулювання спору 23 грудня 2022 року позивачем, ОСОБА_2 на електронну адресу до керівника Управління патрульної поліції в Закарпатській області із копією на Департамент патрульної поліції скеровано відповідну скаргу для скасування Постанови, перевірити фактичні обставини Інспектора при винесені Постанови, перевірити обставини щодо можливого порушення ПДР водієм службового поліцейського автомобіля.

30 грудня 2022 року скаржником ОСОБА_2 отримано лист - відповідь від 30.12.2022р. за підписом начальника ОСОБА_3 , яким повідомлено, що постанова залишена без змін, а скарга без задоволення.

03 січня 2023 року позивачем, ОСОБА_2 на електронну адресу Департамент патрульної поліції скеровано відповідну скаргу для скасування постанови, перевірити фактичні обставини Інспектора при винесені Постанови, перевірити обставини щодо можливого порушення ПДР водієм службового поліцейського автомобіля.

Тільки 30 січня 2023 року скаржником ОСОБА_2 отримано лист - відповідь від 30.01.2023р. за підписом першого заступника начальника ОСОБА_4 , яким повідомлено - «під час перевірки відомостей, викладених у Вашому зверненні, у діях окремих працівників УПП в Закарпатській області ДПП порушень норм законодавства України під час розгляду Ваших попередніх скарг від 23.12.2022 не виявлено».

Позивач зазначив, що строк на подання адміністративного позову пропущений ним із поважних причин - досудове врегулювання спору, періодичні повітряні тривоги та вжиття відповідних заходів щодо власної/сім`ї безпеки, а також постійні відключення електроенергії в Закарпатській області, зокрема відсутність можливості користуватися технічними засобами, що в свою чергу є фактичною ситуацією та, на його думку, не потребує доказуванню.

Дану Постанову позивач вважає незаконною, необґрунтованою жодним доказом та винесену з порушенням основних принципів права з метою подання відповідних показників керівництву, а розгляд скарги керівником ОСОБА_5 є формальним, розгляд скарги в частині скасування Постанови, згідно листа ОСОБА_4 взагалі не здійснювався, тому така Постанова повинна бути скасована в судовому порядку через наступне.

13 грудня 2022 року гр. ОСОБА_2 було заявлено клопотання Інспектору про відкладення розгляду справи на іншу годину з метою зібрання доказів по справі, тобто навіть не календарну дату, однак Поліцейський у задоволенні мого клопотання відмовив, обґрунтувавши це, тим, що він є посадовою особою, тому має право відмовити (підтвердження інформація з боді - камери Поліцейського).

Інспектор вказує у Постанові, що «водій керуючи ТЗ не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах», а саме зі смуги, яка дозволяє рух тільки плямо поїхав ліворуч, чим порушив п.п.8.4 г П Згідно під п.5.16 розділу 5. Інформаційно - вказівні знаки Постанови КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001р. «Про правила дорожнього руху» (із змінами) (надалі - ПДР) передбачено Напрямки руху по смугах. Показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них. Відповідно до під п. г п.8.4 ПДР передбачено Дорожні знаки (додаток 11 поділяються на групи: інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила. З врахуванням вищевказаного забороняючого знаку здійснити водію ОСОБА_6 маневр ліворуч немає (відсутній), наказовий знак рух прямо також немає (відсутній), а рішення Інспектора, що він порушив інформаційно - вказівний знак, а саме рух по смугам із переривчастою лінією між ними за, що до нього застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу є безпідставним та протиправним.

За ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.02.2023 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2023 року постановлено адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення вважати неподаним та повернути позивачеві.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 лютого 2023 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду по суті.

За ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.08.2023 року судом було відкрите провадження у справі № 308/1846/23 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

18.08.2023 року позивачем була подана до суду заява про уточнення позовних вимог, яку він в судовому засіданні 25.03.2024 року не підтримав та просив залишити без розгляду.

Представник відповідача також просив суд залишити зазначену заяву без розгляду.

У судовому засіданні 25.03.2024 року судом протокольно було залишено без розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог від 18.08.2023 року.

13.09.2023 року позивачем було подано до суду заяву про зменшення позовних вимог від 13.09.2023 року, за якою він просить суд:

-скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 295440 від 13 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 коп. винесену інспектором взводу № 2 роти ТОР УПП в Закарпатській області старшим лейтинантом поліції Дівинцем Олегом Івановичем, а провадження відносно ОСОБА_1 закрити;

- стягнути з Департамент патрульної поліції (код ЄДРЮОФОПГФ 40108646) на користь ОСОБА_1 понесену майнову шкоду у розмірі 948 (дев`ятсот сорок вісім) гривень;

- стягнути з Департамент патрульної поліції (код ЄДРЮОФОПГФ 40108646) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 3220,80 (три тисячі двісті двадцять гривень) 80 коп.

В обґрунтування зменшених позовних вимог позивач зазначив наступне.

Згідно постанови, яка оскаржується та додатком до відзиву (роздруківка електронної постанови) Відповідачем вказано порушення нібито ним, ОСОБА_2 вимог дорожнього знаку 5.16, позивач акцентує увагу Суду, що такого дорожнього знаку він, позивач ОСОБА_7 не порушував, бо такого з трьома смугами руху фактично взагалі не було, підтвердження здійснена ним, Я.Мельником фото фіксація та приєднання фотознімків до адміністративного позову (1,2,4 фотознімки).

Позивачем, ОСОБА_2 в період оскарження, постанови поліції у судовому порядку та ухвали суду першої інстанції понесено майнову шкоду в загальному розмірі 948 гривень, оплата коштів на стадії примусового виконання:

-сплата штрафу та витрат виконавчого провадження № 71272744 на суму 880 грн., підтвердження банківська квитанція, що міститься в матеріалах справи;

-сплата виконавчого збору у ВП № 71272744 на суму 68 грн., підтвердження банківська квитанція, що міститься в матеріалах справи,

яку він просить суд стягнути з відповідача в порядку ст. 40 КУпАП.

В судовому засіданні 25.03.2024 року позивач підтримав заяву про зменшення позовних вимог від 13.09.2023 року та просив розглянути її по суті.

Представник відповідача повідомив, що зазначену заяву відповідач отримав та врахував при поданні письмового відзиву, тому не заперечував проти її прийняття судом та розгляду по суті у цьому судовому засіданні.

В судовому засіданні 25.03.2024 року судом протокольно було ухвалено прийняти до розгляду та розглянути по суті заяву позивача про зменшення позовних вимог від 13.09.2023 року.

18.09.2024 року до суду надійшов письмовий відзив відповідача від 28.08.2023 року за яким він просить суд: відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив наступне.

Відповідно довідки головного спеціаліста СТЗ управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Філіппова О. відеозаписи з портативних відеореєстраторів, здійснені працівниками управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції за період чергування 13.12.2022 р. відсутні, оскільки вони не зберігались довше необхідного терміну згідно п. З розділу' VIII «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 р.» (у додатку). Строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, становить - 30 діб.

Відповідно до положень ст. 258 та відповідно до положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395. (далі - Інструкція) інспектором було прийнято рішення по справі на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно п.п. 1 п. 3 VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, строк зберігання відеозаписів становить: з портативних та відеореєстпаторів, установлених у службових транспортних засобах. БпЛА. - 30 діб. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Відповідач також вважає, що адміністративний позов про скасування постанови про адміністративне порушення таким, що не підлягає до задоволення у зв`язку з тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності. Користуючись наданими правами щодо оскарження дій правоохоронних органів, Позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні 25.03.2024 року позивач адміністративний позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 13.09.2023 року підтримав та просив суд задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав у повному обсязі та просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши сторін та їх представників, дослідивши матеріали адміністративної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що за постановою серії БАВ № 295440 від 13.12.2022 року, яка винесена інспектором взводу № 2 роти ТОР УПП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 , було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за те, що: 13.12.2022 року об 11 год. 00 хв. в м. Ужгород, пл. Дружби Народів, водій керуючи ТЗ не виконав вимогу д.з. 5.16 «Напрямки руху по смугах», а саме зі смуги, яка дозволяє рух тільки прямо поїхав на круг, чим порушив п.п. 8.4 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП України, і за що на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Зазначена постанова була звернена до примусового виконання та виконана повністю, що підтверджується: постановою про відкриття виконавчого провадження від 14.03.2023 року ВП № 71272744, постановою про закінчення виконавчого провадження від 26.07.2023 року № 71272744, квитанціями про сплату позивачем 68,00 грн. та 880,00 грн. штрафу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою, 23.12.2022 року, оскаржив її до Департаменту патрульної поліції та Управління патрульної поліції в Закарпатській області, в обґрунтування якої навів доводи, які стали підставою задля подання адміністративного позову, який розглядається.

30.12.2022 року Управління патрульної поліції в Закарпатській області за листом від 30.12.2022 року № М-642/М642/1 повідомило ОСОБА_9 про розгляд скарги та зазначило, що під час перевірки не виявлено порушення процедури розгляду адміністративної справи.

03 січня 2023 року позивачем, ОСОБА_2 на електронну адресу Департамент патрульної поліції повторно направлено скаргу задля скасування постанови, перевірки фактичних обставин та інспектора при винесені постанови, перевірки обставини щодо можливого порушення ПДР водієм службового поліцейського автомобіля.

За листом від 30.01.2023 року № М-140/41/2/02-2023 Департамент патрульної поліції повідомив позивача про те, що під час перевірки відомостей, викладених у його зверненні, у діях окремих працівників УПП в Закарпатській області ДПП порушень норм законодавства України під час розгляду його попередніх скарг від 23.12.2022 року не виявлено.

Позивач у адміністративному позові зазначив, що строк на подання адміністративного позову пропущений ним із поважних причин - досудове врегулювання спору, періодичні повітряні тривоги та вжиття відповідних заходів щодо власної/сім`ї безпеки, а також постійні відключення електроенергії в Закарпатській області, зокрема відсутність можливості користуватися технічними засобами, що в свою чергу є фактичною ситуацією та, на його думку, не потребує доказуванню.

Дану постанову позивач вважає незаконною, необґрунтованою жодним доказом та винесену з порушенням основних принципів права з метою подання відповідних показників керівництву, а розгляд скарги керівником ОСОБА_5 є формальним, розгляд скарги в частині скасування постанови, згідно листа ОСОБА_4 взагалі не здійснювався, тому така постанова повинна бути скасована в судовому порядку.

В судовому засіданні 25.03.2024 року позивач в ході наданні пояснень по суті заявлених позовних вимог визнав факт того, що у зазначений день та час керував транспортним засобом та рухаючись в м. Ужгород, пл. Дружби Народів, не виконав вимогу д.з. 5.16 «Напрямки руху по смугах», а саме зі смуги, яка дозволяє рух тільки прямо поїхав на круг, проте пояснив що вважає, що цей знак є інформаційним та не обов`язків задля виконання водієм, тому він мав право здійснювати рух у цьому напрямку.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі за текстом ПДР) містять пункт 8.4, яким передбачено, що

Дорожні знаки(додаток 1) поділяються на групи:

а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;

б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;

в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;

г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;

ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила;

д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об`єктів обслуговування;

е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Відповідно до Додатку 1 до ПДР у розділі 5 Інформаційно вказівні знаки наявний знак 5.16 наступного вигляду:

5.16Напрямки руху по смугах

При цьому ПДР визначено, що кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними (п. 11.1).

5.16 Напрямки руху по смугах. Показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.

Знаки 5.16 і 5.18, що дозволяють поворот ліворуч з крайньої лівої смуги, дозволяють також розворот з цієї смуги.

Дія знаків 5.16 і 5.18, встановлених перед перехрестям, поширюється на все перехрестя, якщо наступні знаки 5.16 і 5.18, установлені на ньому, не дають інших вказівок.

ДСТУ 4100:2021 Безпека дорожнього руху ЗНАКИ ДОРОЖНІ Загальні технічні умови Правила застосування встановлює, що зображені стрілками напрямки на знаках 5.16, 5.18 повинні відповідати конфігурації перехрестя, на яке розповсюджується дія знаків (п. 6.5).

Цей ДСТУ у таблиці 16 встановлює розміри знаків у формі прямокутника (горизонтальні) для двох типорозмірів.

Знак 5.16 «Напрямки руху по смугах» потрібно застосовувати для зазначення кількості смуг і дозволених напрямків руху кожною з них на перехресті, де потрібно забезпечити використання смуг з урахуванням інтенсивності руху ТЗ за різними напрямками, якщо ці напрямки відрізняються від дозволених напрямків руху (смугами на перехресті), які передбачено [4]. (пункт 14.7.17 ДСТУ). Конфігурація стрілок на знаках 5.16, 5.18 повинна відповідати реальним напрямкам руху на перехресті. Дія знаків 5.16 та 5.18, установлених попередньо перед перехрестям, поширюється на все перехрестя, якщо знаки 5.16 та 5.18, установлені безпосередньо перед перехрестям, не дають інших вказівок.

З досліджених судом фото доказів, наданих позивачем, вбачається, що на перехресті вулиці Митна та пл. Дружби Народів у м. Ужгороді встановлений знак 5.16 «Напрямки руху по смугах», який свідчить про наявність двох смуг руху і дозволяє рух з правої смуги тільки прямо.

Суд також враховує, що відсутність відео фіксації адміністративного правопорушення у цій справі не впливає на її розгляд по суті, оскільки позивач визнає сам факт події, проте не погоджується із кваліфікацією своїх дії працівниками патрульної поліції.

З урахуванням викладеного доводи позивача не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи. Вимоги знака є чіткими та зрозумілими, позивач бачив цей знак та мав виконати його вимоги, відтак обґрунтовано був притягнутий до адміністративної відповідальності, тому слід відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки вимоги про стягнення матеріальної шкоди є похідними від основних вимог.

У відповідності до ст. 139 КАС України витрати із сплати судового збору за розгляд справи у першій та апеляційній інстанції слід покласти на позивача у зв`язку з відмовою у позові.

Враховуючи викладене, керуючись статтями2,5,6,8-10,77,139, 241-246,250, 251, 271,286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 13.09.2023 року).

Витрати із сплати судового збору за розгляд справи у першій та апеляційній інстанції покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначенихст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В. Дергачова