Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28.09.10р.Справа № 2/135-09(18/368-07(32/163-07(16/11(12/1)) За позовом Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав", м.Київ
до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікона", м.Кривий Ріг
Відповідача-2: Закритого акціонерного товариства "Телеодин", м.Київ
про стягнення 75 611,22 грн. та зобов`язання вчинити певні дії
Суддя Боділовська М.М.
Представники:
Від Позивача : не з'явився.
Від Відповідача-1 : Копійко А.А, дов № 3 від 04.01.10р.
Від Відповідача -2: Фоменко Л.А., дов № 68 від 07.12.09р.
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позов Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав", м.Київ до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікона", м.Кривий Ріг, Відповідача-2: Закритого акціонерного товариства "Телеодин", м.Київ про стягнення 75 611,22 грн. та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідач-2 звернувся до суду з клопотанням про заміну ЗАТ "Телеодин" на його правонаступника ТОВ "Телеодин". Клопотання прийняте судом до розгляду. Згідно Статуту ТОВ "Телеодин", воно створене шляхом реорганізації ЗАТ "Телеодин" і є правонаступником майна, майнових прав та обов"язків ЗАТ "Телеодин".
Стаття 25 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що в разі вибуття однієї із сторін внаслідок реорганізації підприємства чи організації, господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником.
Учасників судового процесу, відповідно до ст.87 ГПК України, було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, але Позивач представника для участі в судовому засіданні не направив.
Відповідачі просять суд у позові відмовити з урахуванням експертного висновку.
Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою Вищого господарського суду України від 7 квітня 2009 рок рішення попередніх судових інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
В постанові Вищого Господарського суду України зазначено, що при розгляді справи суду першої інстанції належить з"ясувати об"єкти авторського права, ретрансльовані ТОВ "Рікона" і дослідити відеокасету, на якій зафіксовано повторне публічне сповіщення музичних творів.
Згідно ч.1 ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов"язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд-
Встановив:
Судовими інстанціями у справі встановлено, що за договорами про управління майновими правами та взаємне представництво інтересів у галузі публічного виконання від 04.09.2000 № 26, від 01.09.2000, від 27.04.1997, від 07.02.2002 та від 05.01.2003 № П1/3, укладеними ДП "УААСП" та колективними організаціями управління авторськими правами, а саме - некомерційним партнерством "Независимое Агенство Авторских прав", Російським авторським товариством, GSSELSCHAFT FUR MUSIKALISHE AUFFUHRUNGS-UND MECHANISHE VER VIELFALTIGUNGSRECHTE, Авторським комунікаційним та консалтинговим агенством, Українським музичним видавництвом, - а також за договорами на управління майновими правами авторів від 31.08.2004 № 28328, від 31.08.2004 № 28321 та від 29.04.2004 № 67939, укладеними Позивачем та "володарями авторських прав" Завальською Ангеліною Олександрівною і Таршисом Борисом Віталійовичем, ДП "УААСП" було передано виключні майнові права на музичні твори з текстом, зокрема, з виключним правом укладення договорів з переуступки цих прав на території України.
Розпорядженням Державного Департаменту інтелектуальної власності України від 08.01.2002 № 31 на ДП "УААСП" покладено здійснення функцій щодо ведення моніторингу телерадіопростору України з метою виявлення фактів неправомірного використання творів літератури, мистецтва, кіно та телепрограм, музичних творів у теле- та радіопростору на території України.
Згідно з актом від 23.08.2004, на відеокасеті з записом трансляції, який зроблено на квартирі абонента ТОВ "Рікона" з 8 год.05 хв. по 16 год. 05 хв. через належні йому мережі кабельного телебачення, представниками ДП "УААСП" зафіксовано факт публічного сповіщення Відповідачем-1 аудіовізуальних творів, до складу яких увійшли Музичні твори, шляхом передачі по кабелю трансляції каналу "М1". ДП "УААСП" не надавало ТОВ "Рікона" дозволу на використання Музичних творів.
За умовами договорів від 01.08.2002 № 28/А, від 28.03.2003 № 4/А, від 04.06.2004 № 19.2/а, від 12.04.2002 № 17/а, від 15.01.2004 № 38/А, від 04.04.2003 № 6-1/а, від 12.11.2002 № 52/А та від 10.02.2003 № 1/А ЗАТ "ТелеОдин" було передано невиключне право на передачу в ефір чи на публічне сповіщення по мережах кабельного телебачення аудіовізуальних творів; проте за умовами названих договорів Відповідач-2 не отримав права дозволяти подібне використання аудіовізуальних творів іншим особам. Музичні твори увійшли до складу зазначених аудіовізуальних творів як внесок їх авторів до створення цих творів.
Згідно з договором про ретрансляцію програм кабельного телеканалу "М1" у мережах кабельного телебачення від 05.07.2002 № 126-к ЗАТ "ТелеОдин" передало ТОВ "Рікона" невиключне майнове право на ретрансляцію програм (зокрема, аудіовізуальних творів) телеканала "М1".
Відповідно до п.5.1 цього договору "оператор не несе відповідальності за порушення авторських та суміжних прав, які були допущені в Програмі та рекламних матеріалах ЗАТ "ТелеОдин".
Згідно з приписами статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне сповіщення творів, тобто передачу за згодою суб"єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограммах і відеограммах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
Відповідачі позов не визнають з наступних підстав.
Відповідач-1 здійснював доставку (посилення) сигналу програми передач Відповідача-2, з яких транслювались Аудіовізуальні твори, а не Музичні твори, проти чого представник Позивача не заперечував під час розгляду справи в попередніх судах.
З наданих Позивачем договорів не вбачається, що автори Музичних творів, разом зі своїми правами на ці твори, передали в управління Позивачу свої майнові права ще й на аудіовізуальні твори; належних доказів того, що автори Аудіовізуальних творів передали в управління Позивачу свої майнові права на аудіовізуальні твори, Позивач не надав.
Позивач в позовній заяві стверджує, що належними доказами порушення авторських прав є:
- відеокасета модельVHS 240 за № 3049 із відеозаписом ретрансляції по кабелю Відповідача-1 включених до програм ефірного телеканалу "М1" творів авторів, майнові права яких були передані Позивачу;
- акт фіксації публічного сповіщення творів шляхом передачі по кабелю 23 серпня 2004 року,
- акти фіксації порушення авторського права № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 8 вересня 2004 року, заяви залучених осіб, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
- договір на підключення до систем кабельного телебачення та абонентського обслуговування № 423917 від 22 липня 2004 року, укладений між Відповідачем-1 та Пономарь Оленою Володимирівною (надалі-Абонент).
Договір № 423917 від 22 липня 2004 року, укладений між Відповідачем-1 та його Абонентом, в квартирі якого 23.08.2004 року здійснювалась фіксація спірних творів, та відеокасета, на якій зафіксовано спірні твори, не є належними доказами по справі, так як із зазначеного Договору можна встановити лише факт наявності можливості у Абонента користуватися послугами кабельного телебачення, які надає Відповідач-1 (послуги з доставки сигналу, що несуть телевізійні програми за допомогою кабелю).
Наявність у Абонента можливості користуватися послугами кабельного телебачення Відповідача-1 не позбавляє його можливості для перегляду телевізійних програм користуватися звичайною телевізійною антеною (ефірний спосіб отримання сигналу), або за допомогою супутникової антени (спосіб прийому сигналу безпосередньо із супутника), або за допомогою мережі Інтернет, або здійснити такий запис у будь-якому іншому (окрім міста Кривий Ріг) місці.
На підставі зазначеного договору та відеокасети не можливо встановити, що така фіксація (запис) дійсно здійснювалась безпосередньо з кабельної мережі Відповідача-1, а не з ефіру Відповідача-2 у м.Кривий Ріг або безпосередньо через супутник, так як Відповідач-2 самостійно здійснює ефірне мовлення у м.Кривий Ріг.
Позивач не надав належних доказів того, що під час фіксації публічного сповіщення творів на квартирі Абонента Відповідача-1 Абонент був підключений до кабельної мережі Відповідача-1, а саме кабель мережі Відповідача-1 був підключений до пристрою, який має можливість приймати телевізійний сигнал і передавати його на записуючий пристрій.
Акт фіксації публічного сповіщення творів від 23 серпня 2004 року не може бути належним доказом порушення авторських прав, оскільки лише відображає данні, зафіксовані на відеокасеті за № 3049. В акті відсутня інформація про те, що на відеокасеті до початку проведення фіксації будь-які інші записи були відсутні.
З метою повного та всебічного з"ясування обставин справи і для роз"яснення питань, які виникли при вирішенні спору, господарським судом ухвалою від 25.02.2010 року провадження у справі було зупинено і призначено судову експертизу запису, що міститься на відеокасеті № 3049. Судовому експерту, зокрема, були поставлені питання про здійснення фіксації відеозапису безпосередньо з ефіру телевізійного каналу "М1", з кабельної мережі оператора телекомунікацій ТОВ "Рікона", встановлення дати та часу здійснення відеозапису і про наявність ознак монтажу.
Згідно висновку судової експертизи відеозапису, досліджуваний відеозвукозапис, що розміщений на відеокасеті № 3049, зафіксований в стандарті VHS, в режимі LP.
Досліджуваний відеозапис є копією і не проводився безпосередньо з ефіру або з кабельної мережі. Встановити джерело надходження відеосигналу оригінального відеозапису неможливо.
Згідно з показами індикатору часу записуючої апаратури, оригінальний відеозвукозапис здійснювався 23.08.2004 року в проміжок часу: 08:05:15 - 14:21:02. Встановити дату та час створення досліджуваної копії неможливо.
Досліджуваний відеозапис зафіксований не неперервно і на часових позначках: 0:21.46 та 6:07.35 (08:27:01 - 08:28:56 та 14:14:54 - 14:20:58) має ознаки монтажу у вигляді видалення фрагментів відеозапису тривалістю 1х51 с. та 6х02 с.
Позивач від участі у розгляді справи ухилився.
Суд вважає, що, з урахуванням висновку експертизи, наданий Позивачем відеозвукозапис в підтвердження фіксування порушення його прав не може бути розцінений як належний доказ по справі, в зв"язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст.48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, визначаються судом.
Згідно ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи при відмові в позові, покладаються на Позивача.
Вартість експертизи в сумі 3 876,00 грн., яка сплачена Відповідачем-1, підлягає стягненню з Позивача на користь Відповідача-1.
Керуючись викладеним, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Стягнути з Державного підприємства "Українське агенство з авторських та суміжних прав" (01030, м.Київ, вул.Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 31025266, п/р 2600600610308 в АКБ "Правекс-Банк", МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікона" (51700, м.Кривий Ріг, вул.Лермонтова,1, код ЄДРПОУ 24991426, п/р 26003152260001 в КФ КБ "Приватбанк", м.Дніпропетровськ, МФО 305750) 3 876,00 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят шість грн. 00 коп.) вартості експертизи.
Видати наказ.
СуддяМ.М. Боділовська Повне рішення складено 05.10.2010 року.
Судове рішення № 11789900, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 14.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/135-09(18/368-07(32/163-07(16/11(12/1)). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: