Постанова № 1178980, 19.10.2007, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2448/07

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2007 року, м. Харків Справа № 2а-2448/07

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Бездітко Ю.В.

За участю представників сторін:

позивача: Бабась Г.І., Потуржанська І.І.

відповідача: Чернієнко Ю.Г., Корженко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву ТОВ „Ново-Водолажського масложирового комбінату” до Нововодолажської МДПІ у Харківської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач, ТОВ „Ново-Водолажський масложировий комбінат", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати таким, що не відповідає законодавству пункт 3.1.5 і пункт 2 пункту 4 акта перевірка № 37/23-104/32339338 від 26.04.2007 р. Визнати недійсними податкове повідомлення-рішення № 0000242310/0 від 21.05.2007 р. та повідомлення-рішення №0000242310/1 від 27.06.2007 р. Крім того, позивач надав клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На адресу суду від відповідача, Нововодолажської МДПІ у Харківської області, 02.10.2007 року надійшло заперечення на позов, в якому він виклав свій погляд на обставини справи та просить в позові відмовити в повному обсязі.

04 жовтня 2007 року в попередньому судовому засіданні була оголошена перерва до 09.10.2007 р.

09.10.2007 р. представник позивача заявив про відмову від клопотання про забезпечення позову, у зв'язку з тим, що відповідачем в судовому засіданні визнано за неможливе виконання першої та другої податкової вимоги на стягнення податкового боргу з ПДВ - до розгляду судом даної справи.

09.10.2007 р. представник позивача надав уточнення позовних вимог та просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000242310/0 від 21.05.2007 р. та №0000242310/1 від 27.06.2007 р.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що Нововодолазькою міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області з 22.03.2007 року по 19.04.2007 року було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.12.2006 року.

За наслідками цієї документальної перевірки було складено акт перевірки № 37/23-104/32339338 від 26.04.2007 року та за виявленими порушеннями винесено податкове повідомлення-рішення № 0000242310/0 від 21.05.2007 року і визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 14003 грн., в тому числі 5828 грн. - за основним платежем, 8175 грн. - за штрафними санкціями. Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач оскаржив його до Державної податкової адміністрації в Харківській області. За результатами розгляду скарги в задоволенні вимог позивача було відмовлено та 27.06.2007 р. було прийнято повідомлення-рішення № 0000242310/1, яким залишено без змін визначене податкове зобов'язання.

Тобто після оскарження було прийняте нове податкове повідомлення-рішення на ту ж саму суму податкових зобов'язань, що були застосовані податковим повідомленням-рішенням № 0000242310/0 від 21.05.2007 року, що суперечить приписам ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яка не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі залишення оскарженого податкового повідомлення-рішення без зменшення або збільшення нарахувань.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, через такі підстави.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з

договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та  передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та СПДФО ОСОБА_1. було укладено договори купівлі-продажу № 20 від 03.01.2005 року та № 6 від 03.03.2006 року. Предметом зазначених договорів відповідно до розділу 1 договорів - є продукція позивача.

Відповідно до п.13.4 розділу 13 (Інші умови) зазначених договорів сторони договору домовились, що СПД ФО ОСОБА_1. (Покупець) організує проведення рекламних компаній та інших рекламних заходів та розповсюджує друковану та іншу рекламну продукцію, надану позивачем (Продавцем). На виконання зазначеного пункту договору в період з 01.07.2005 року по 31.12.2006 року позивачем було надано СПД ФО ОСОБА_1. рекламну продукцію за накладними № 65 від 15.07.05 р. на суму 28,06 грн., № 41 від 30.11.05 р. на суму 108,07 грн., № 53 від 31.12.05 р. та № 45 від 15.12.05 р. на суму 6680,06 грн., № 15 від 15.02.06 р. на суму 2398,86 грн., № 24 від 06.03.06 р. та № 23 від 03.03.06 р. на суму 5685,12 грн., № 43 від 04.05.06 р. на суму 1195,49 грн., № 54 від 14.06.06 р. на суму 2203,28 грн., № 63 від 14.07.06 р. на суму 1298,74 грн., № 95 від 16.10.06 р. на суму 201,08 грн.

Суд не погоджується з позицією відповідача про те, що в даному випадку мала місце безоплатна передача товарів (робіт, послуг), яка відповідно до п.4.2. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» є базою оподаткування.

Як свідчать матеріали справи, рекламно-інформаційний матеріал, який роздавався, фактично є виключно носієм та засобом розповсюдження інформації про товари позивача та ніякої іншої функції, крім рекламної, не несе. Тобто, зазначений матеріал не є товаром, не має ніякої матеріальної цінності та його розповсюдження по своїй суті не підпадає під поняття поставки товарів (робіт, послуг), оскільки, крім зазначеного, не мало місце передання права власності від позивача до СПД ФО ОСОБА_1. Таким чином, розповсюдження такого інформаційного матеріалу не є підставою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Зазначене підтверджується і позицією Державної податкової адміністрації України, висловленою в листах від 13.06.2006 р., № 6421/6/16-1515-26 та листом від 03.06.2002 р., № 3428/6/15-1215-26.

В судовому засіданні головний бухгалтер підприємства позивача пояснила, що керуючись нормами чинного законодавства та роз'ясненням ДПА України, вартість рекламного матеріалу, переданого СПД ФО ОСОБА_1. на протязі періоду, що перевірявся, була включена до п.4 декларації про податок на додану вартість, як виявилось, помилково. Фактично зазначена бухгалтерська помилка ні збільшення, ні зменшення податкового зобов'язання позивача не тягне.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не вірно застосовано положення ст.1, ст.3, ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» і неправомірно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 14003 грн., в тому числі 5828 грн. - за основним платежем, 8175 грн. - за штрафними санкціями.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 164, 257 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ТОВ „Ново-Водолажського масложирового комбінату” до Нововодолажської МДПІ у Харківської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсними податкове повідомлення-рішення № 0000242310/0 від 21.05.2007 р. та повідомлення-рішення №0000242310/1 від 27.06.2007 р., прийняті Нововодолажською МДПІ у Харківської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ „Ново-Водолажського масложирового комбінату” 3,40 грн. судового збору.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена 24.10.2007 р.

Суддя Я.В.П'янова