Рішення № 117890678, 22.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року Справа № 160/27550/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

23.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 0267390708 від 21.09.2023 року про застосування фінансових санкцій у сумі 80 206,20 грн. до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - уточненого адміністративного позову з уточненим суб`єктним складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості, та/або доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Копію ухвали 13.10.2023 отримано позивачем особисто в приміщенні суду, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою. Тобто, строк для усунення недоліків з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 20.11.2023.

16.11.2023 від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява на виконання ухвали, до якої було додано зміни до позовної заяви з аналогічними позовними вимогами, у яких в якості позивача визначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 . Суд враховуючи наявність обов`язкових реквізитів позовної заяви розцінює вказані зміни до позовної заяви як уточнений адміністративний позов.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується, вважає його необґрунтованим, безпідставним, прийнятим в результаті неправильного застосування норм чинного законодавства та за відсутності правових підстав для проведення фактичної перевірки. Вважає, шо порушень ним не було допущено. Акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не може вважатися достовірним доказом в розумінні ст.75 КАС України, оскільки не надає можливості встановити дійсні обставини справи. Позивачем у господарській діяльності використовується РРО, який включено до реєстру реєстраторів розрахункових операцій, РРО та перебуває на обліку у контролюючого органу. В перевіреному контролюючим органом фіскальному чеку, для кожного найменування підакцизних товарів запрограмовано відповідний код підкатегорії УКТ ЗЕД, що відповідно спростовує твердження перевіряючих про порушення законодавства, в частині попереднього програмування РРО, а саме кодів товарних підкатегорій УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. Висновки відповідача про вчинення позивачем податкового правопорушення спростовуються фіскальними чеками від 01.09.2023, створеними у паперовій формі реєстратором розрахункових операцій (РРО заводський номер ПБ4101903515), в яких нібито не зазначений код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. Висновки відповідача про вчинення позивачем податкового правопорушення, спростовуються фіскальними чеками, які долучені до позовної заяви (період правопорушення зазначений відповідачем) створеними у паперовій формі реєстратором розрахункових операцій, в яких зазначений код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. Позивач не може відповідати за коректність роботи інформаційних баз ДПС України. Також, зазначає, що мова йде про обов`язок програмування товарів/послуг в ПРРО, що і було здійснено ним. При цьому, відповідальність за передачу контрольно-звітної інформації до органів ДПС несе інформаційний еквайєр. Відповідач не надав належних доказів того, що позивач не виконав обов`язок програмування товарів/послуг в ПРРО, або здійснив втручання в ПРРО. З приводу цього, позивачем звернуто увагу суду на те, що фіскальні чеки надані разом із позовною заявою було роздруковані за допомогою РРО, а їх електронні копії містяться в інформаційних базах ДПС України. Крім того, за посиланням на сайті ДПС України (https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check) в розділі «Пошук фіскального чека», будь-хто може перевірити наявність та реквізити фіскального чека. З огляду на викладене, відповідач мав змогу роздрукувати їх та перевірити самостійно.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2023; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в адміністративній справі.

Про відкриття провадження у справі позивачу повідомлено за номером телефону вказаним у позовній заяві, про що свідчать матеріали справи. Згідно з даними КП «ДСС» одержувачу Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет надіслано 06.12.2023 о 22:29 копію ухвали про відкриття провадження, а копію адміністративного та уточненого позову Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області 23.10.2023 та 12.12.2023 відповідно, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов з урахуванням ч.6 ст.1251 КАС України до 22.12.2023.

20.12.2023 засобами електронного зв`язку та 25.12.2023 засобами поштового зв`язку від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що за результатами перевірки було встановлено порушення: пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР) та вимог Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом МФУ від 21.01.2016 №13 (із змінами та доповненнями), в частині проведення розрахункових операцій без видачі розрахункового документу встановленого зразка, а саме: в фіскальних чеках в період з 01.01.2022 по 31.08.2023 не відображено обов`язковий реквізит «марка акцизного податку» (згідно додатку 2) на суму 50 084,00 гривень; пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Відповідач вказує, що в чеках за період з 14.06.2023 по 25.06.2023 не відображено обов`язковий реквізит код УКТ ЗЕД (витяг з баз даних СОД РРО, де в чеках не зазначено код УКТЗЕД додається - «Додаток 1» акту фактичної перевірки). Підтверджуючих документів щодо спростування даного порушення з боку Позивача в ході фактичної перевірки надано не було. При цьому, Позивач в позовній заяві посилається на фіскальні чеки в паперовій формі, якими нібито спростовуються встановлені порушення. Однак, відповідачем звернуто увагу суду на те, що такі фіскальні чеки не були надані в ході проведення фактичної перевірки. Суд не може брати до уваги документи, надані платником податків на підтвердження доводів про неправомірність прийнятого щодо нього за результатами перевірки рішення, які не були надані під час перевірки або протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, оскільки ці документи не відповідають вимозі щодо допустимості доказів у адміністративній справі». У витязі з інформаційних баз ДПС України (контрольних стрічок, які створені в електронній формі до РРО) наведений перелік фіскальних чеків із зазначенням номеру фіскального чеку, коду проданого товару, розшифровки назви товару за кодом, ціни, кількості товару та суми операції, проте без зазначення коду УКТЗЕД реалізованих товарів за період з 14.06.2023 по 25.06.2023. Позивач, спростовуючи виявлені порушення, посилається на те, що відповідальність за передачу контрольно-звітної інформації до податкових органів несе інформаційний еквайєр. Отже, у розрахунковому документі, який створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов`язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД». Оскільки код УКТ ЗЕД є обов`язковим реквізитом для підакцизних товарів та фактично є частиною назви товару, то код УКТ ЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів з атрибутом. Отже, позиція позивача щодо покладання відповідальності за передачу контрольно-звітної інформації до органів ДПС на інформаційний єквайєр, у даному предметі спору є помилковою. Таким чином, при проведені фактичної-перевірки ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом встановлено реалізацію підакцизних товарів через РРО/програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (300 х 17 = 5100,0 грн.) (п. 7 ст. 17 Закону №265/95-ВР). За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки № 3067/04-36/07- 08/РРО/2036300952 від 01.09.2023, на підставі якого було винесено спірне податкове повідомлення - рішення від 21.09.2023 № 0267390708 на суму 80 206, 20 гривень. Таким чином, порушення, викладені в акті фактичної перевірки є у повному обсязі доведеними контролюючим органом. Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.09.2023 №0267390708 діяло лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Сторони правом на подання відповіді на відзив та заперечень відповідно не скористались.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про проведення державної реєстрації від 11.07.2005 №2 224 000 0000 013618. Основним видом економічної діяльності за КВЕД є: 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.

ФОП ОСОБА_1 отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 27.09.2023 №04610308202305740 (термін дії з 03.10.2023 по 03.10.2024; адреса місця торгівлі: АДРЕСА_1 , магазин).

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.08.2023 №3928-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 )» вирішено провести з 23.08.2023 фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_2 , з питань дотримання норм законодавства, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період діяльності згідно ст.102 ПК України, тривалістю не більше 10 діб.

25.08.2023 року о 14 год. 20 хв. на підставі вказаного наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області та направлень на перевірку від 22.08.2023 №5093, №5094 посадовими особами контролюючого органу розпочато проведення фактичної перевірки господарської одиниці магазин за адресою: АДРЕСА_2 , суб`єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 31.08.2023 (реєстраційний номер від 01.09.2023 №3067/04-36/07/08/РРО/2136300952).

У висновках акта встановлено такі порушення:

- п. 1, 2, 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР);

- наказу №13 МФУ від 21.01.2016 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (зі змінами та доповненнями).

Згідно з актом перевірки контролюючим органом встановлено: проведення розрахункових операцій з використанням РРО та без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів) (згідно додатку №1); проведення розрахункових операцій з використанням РРО ф.н. 300 938900 без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документа, встановленого зразка (форми), а саме: у чеках суб`єкта господарювання відсутній обов`язковий реквізит «марка акцизного податку» на загальну суму 50084,00 грн (згідно додатку №2).

Акт фактичної перевірки від 31.08.2023 (реєстраційний номер від 01.09.2023 №3067/04-36/07/08/РРО/ НОМЕР_2 ) було отримано позивачем, про що свідчить особистий підпис останнього на наявній у матеріалах справи копії акта.

21.09.2023 на підставі означеного акту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення, яким до ФОП ОСОБА_1 за порушення п. 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 80206,20 грн.

Згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій до акту перевірки вказана сума складається з штрафних (фінансових) санкцій за порушення:

1)п. 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) суть порушення: проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідного розрахункового документа встановленої форми, на загальну суму (50084,00 грн); відповідальність: п.1 ст.17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р. (зі змінами та доповненнями); розмір фінансової санкції: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання встановленими цим підпунктом, товарів (послуг) порушення вчинене в перше - 100% вартості проданих з порушеннями (39,00 грн.), за кожне наступне вчинене порушення - 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг) (50 045,00 грн.); сума фінансової санкції: 75106,50 грн;

2)п. 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) суть порушення: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначеним коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; розмір фінансової санкції: п.7 ст.17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями); розмір фінансової санкції: триста неоподатковуваних мінімумі» доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій черга реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару в зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД ціни товару та обліку його кількості (5100,00 грн.); сума фінансової санкції: 5100,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення 25.09.2023 було направлено контролюючим органом на адресу позивача та отримано останнім 13.10.2023, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії фіскального чека Укрпошти, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та не заперечується позивачем у справі.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 21.09.2023 №0267390708, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Згідно пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України,фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки наведений у ст.80 ПК України.

Відповідно до п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2. ст.80 ПК України (в редакції на час проведення фактичної перевірки) встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

З аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.14, 19-1.1.19, 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 21.07.2022 року у справі №320/1864/21, від 12.08.2021 року у справі №140/14625/20, від 10.04.2020 року у справі №815/1978/18, від 25.01.2019 року у справі №812/1112/16, від 07.11.2019 року у справі №140/391/19, від 20.03.2018 року у справі №820/4766/17, від 22.05.2018 року у справі №810/1394/16.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 17 Закону №265/95-ВР встановлена відповідальність суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за порушення вимог цього Закону у вигляді штрафних санкцій:

- п.1 - у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

- п.7 - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Відповідно до статті 3 Закону № 265/95-ВР в редакції на час виникнення спірних правовідносин суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) п.2 ст.3 Закону;

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями п.11 ст.3 Закону.

Відповідно до абз.2 п.7 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані.

Посилаючись на вказану норму, відповідач зазначає, що скрин-шоти з інформаційної системи органу доходів та зборів (додаток 2 до акту перевірки) є електронною копією документа, яка була самостійно передана позивачем по каналах зв`язку.

Позиція контролюючого органу в даному випадку полягає в тому, що у витязі з інформаційних баз ДПС України (контрольних стрічок, які створені в електронній формі до РРО) наведений перелік фіскальних чеків із зазначенням номеру фіскального чеку, коду проданого товару, розшифровки назви товару за кодом, ціни, кількості товару та суми операції, проте без зазначення коду УКТ ЗЕД реалізованих товарів за період з 01.01.2022 по 31.08.2023.

Проте, суд звертає увагу, що в наданих позивачем до суду фіскальних чеках за відповідні дати, які було роздруковані за допомогою РРО, код УКТ ЗЕД присутній, що спростовує встановлені в ходів фактичної перевірки обставини.

При цьому, щодо посилань контролюючого органу на неналженість вказаних чеків як доказів у справі суд наголошує, що незалежно від дослідження судом фіскальних чеків, наданих позивачем, відповідач мав обов`язок поза розумним сумнівом довести правомірність свого рішення, що за обставин цієї справи передбачає доведення в тому числі існування фактичної обставини, яка зумовила прийняття спірного рішення відповідача, адже існування такої фактичної обставини є визначальним при вирішенні питання про обґрунтованість та правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

В ході судового розгляду судом встановлено, що контролюючим органом фактично використані лише відомості з інформаційної бази Державної податкової служби України (контрольних стрічок, які створені в електронній формі до РРО) - скріншоти з інформаційної системи органу доходів та зборів (додаток 2 до Акту перевірки), контрольні стрічки з реєстраторів розрахункових операцій не надано.

Суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що за визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене (Положення №13), відповідно до пункту 1 розділу II якого в редакції на час виникнення спірних правовідносин фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (далі - РРО) або програмним РРО (далі - ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Пунктом 2 розд. II Положення № 13 визначено, що фіскальний чек, крім іншого, має містити код товарної підкатегорії згідно зУКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).

Приписами пункту 2 розділу II Положення №13 встановлено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги). Серед обов`язкових реквізитів - код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).

Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення №13).

Таким чином, саме розрахунковий документ, в даному випадку - це фіскальний касовий чек, є належним доказом, що підтверджує факт продажу товару і дотримання вимог законодавства щодо програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Відомості з інформаційних баз ДПС України та скрин-шот з інформаційної системи органу доходів та зборів, з яких вбачається відсутність коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на фіскальних чеках з 01.01.2022 по 31.08.2023, не можуть бути прийняті в якості належних доказів на підтвердження результатів проведеної фактичної перевірки, оскільки, вказані документи не є розрахунковими в розумінні наведених вище правових норм.

Також суд вважає прийнятним застосування до спірних правовідносин положень Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 р. за № 1744/22056.

Згідно з п. 9.1 Порядку №1057 передача даних РРО до серверу обробки інформації виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі XML-документів, визначеному у протоколі передачі інформації. Інформаційні еквайри забезпечують подальшу передачу захищених даних, що були отримані від РРО, з бази даних інформаційного еквайра до СОД РРО виходячи із вимог якнайшвидшої передачі даних до СОД РРО з урахуванням оптимізації навантажень на компоненти ЦКММ та СОД РРО. ЦКММ може встановлювати обмеження щодо обсягу передачі даних за одиницю часу від інформаційних еквайрів до СОД РРО у випадках перевищення навантажень на компоненти СОД РРО та/або при нештатних ситуаціях.

За таких обставин суд дійшов висновку, що фіскальними чеками від 01.08.2023, 01.06.2023, 23.03.2023, 23.12.2022, 25.08.2023, створеними у паперовій формі реєстратором розрахункових операцій, в яких зазначений код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, спростовуються висновки контролюючого органу про вчинення позивачем вказаного податкового правопорушення.

Також, суд вказує, що фіскальні чеки, надані разом із позовною заявою, роздруковані за допомогою РРО, а їх електронні копії містяться в інформаційних базах ДПС України. За посиланням на сайті ДПС України (https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check) в розділі «Пошук фіскального чека», будь-хто може перевірити наявність та реквізити фіскального чека, що надавало змогу контролюючому органу їх роздрукувати та перевірити. Судом під час судового розгляду справи з`ясовано та відповідачем не спростовано, що код УКТ ЗЕД присутній саме при завантажені файлу чеку в форматі XML, однак при його відображенні безпосередньо на сайті ДПС України код УКТ ЗЕД не зазначається, що в будь-якому випадку не залежить від позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.09.2023 №0267390708, у зв`язку з чим у суду наявні підстави для його скасування.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини наголосив, що «... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)».

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 2684,00 грн, сплачений позивачем при поданні до суду адміністративного позову відповідно до квитанції від 23.10.2023 №73443227, підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.09.2023 № 0267390708.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно