Рішення № 11788945, 07.10.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.10р.Справа № 40/20-10

За позовом Фірми "Polset" spolka z o.o., Республіка Польща, м.Хелм

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмаркет ЛТД", м.Дніпропетровськ

про стягнення 24726,72 евро

Суддя Красота О.І.

Представники:

Від позивача: Багіров Р. А. (довір. № б/н від 10.09.2010 року);

Від відповідача: Ускова О.В. (довір. № б/н від 03.09.2010 року);

СУТЬ СПОРУ:

Фірма "Polset" spolka z o.o. (надалі-Позивач) звернулася до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецмаркет ЛТД" (надалі Відповідач) суму боргу у розмірі 21600 євро, штраф за несвоєчасну оплату поставленого товару в розмірі 2160 євро, проценти річних в розмірі 249, 42 євро, витрати пов’язані із перекладом документів, наданням юридичної допомоги в розмірі 717,30 євро, та судові витрати. Також позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках Відповідача у розмірі позовних вимог.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просить відмовити, посилаючись на те, що Позивач вважає, що Відповідач повинен був сплатити вказану суму протягом 14 банківських днів з моменту відвантаження товару. Відповідач зазначає, що підприємством не було здійснено ні попередньої оплати, ні надіслано на адресу Відповідача будь-якого іншого повідомлення (п.3.2 Контракту) про необхідність поставки Відповідачем товару. Тобто жодних дій з боку Відповідача, які б могли стати підставою для виконання Позивачем поставки вказаного товару саме 17.12.09р. та 22.12.09р., а також погодження Відповідача щодо прийняття товару не було. Крім того, Відповідач ніяких рахунків на оплату від Позивача не отримував, тому не має підстав для оплати. Відповідач вважає, що зобов’язання по оплаті поставленого товару на теперішній час у покупця не виникло, так як сторонами контракту були змінені умови по оплаті товару, а саме товар було поставлено незважаючи на відсутність передоплати з боку Відповідача, як було визначено контрактом, але інші умови по оплаті сторонами обумовлені та узгоджені у порядку та згідно вимог контракту не було.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2010 року, яка була направлена на адресу Дніпропетровської митниці, останню було забов»язано надати документи стосовно вказаної у позовної заяві поставки на адресу Відповідача, на підставі чого 21.09.2010 року Дніпропетровською митницею було надано відповідь та надіслано копії документів які підтверджують поставку отримання товару та рахунки фактури № 164/ЕХ/2009 та № 165/ЕХ/2009 на його оплату.

Відповідача ухвалою господарського суду від 20.09.2010 року було забов»язано надати на адресу суду документи стосовно вказаної у позовної заяві поставки на адресу Відповідача, які проходили через митний кордон України. У судове засідання на 07.10.2010 року представником Відповідача витребувані документи суду не надані.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2009 року між Фірмою "Polset" spolka z o.o. (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмаркет ЛТД" (покупець) був укладений контракт купівлі-продажу №03/01 (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов’язується поставити та передати у власність покупцеві сало свине заморожене, грудинку свину заморожену та шкіру свину заморожену (далі-товар), виробником якого являється Zaklady Miesne Konskowola в кількості: сало свине заморене 1200,0 (+/-10%) тон по ціні 540,0 євро за тону, грудинку свину 100,0 (+/-10%) тон по ціні 1100, 0 євро за тону, шкіра свина 150,0 (+/-10%) тон по ціні 300,0 євро за тону, а покупець зобов’язується прийняти у власність та оплатити вартість товару на умовах даного контракту.

Позивач згідно контракту купівлі-продажу №03/01 від 21.06.009р. здійснив поставку товару про що свідчать фактури, міжнародні товарно-транспортні накладні, які знаходяться в матеріалах справи на суму 21600 євро.

У відповідності до п.4.1 контракту оплата товару здійснюється в доларах США шляхом перерахування на рахунок продавця вартості разової поставки, згідно виставленого рахунку. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 банківських днів з моменту відвантаження товару.

Рахунки фактури № 164/ЕХ/2009 та № 165/ЕХ/2009 отримані Відповідачем. Що підтверджується документами направленими на адресу суді від Дніпропетровської митниці.

Після виконання Позивачем обов’язків згідно контракту купівлі-продажу, Відповідач порушив умови договору та не виконав свої зобов’язання в частині оплати товару.

Позивачем на адресу Відповідача надіслана вимога вих.№08/04/10-ua від 08.04.2010р. з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка Відповідачем залишена без відповіді та без задоволення.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.655 ЦК України За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)

передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 21600 євро та підлягає задоволенню.

Пунктом 6.1 контракту у випадку порушення строків оплати покупець оплачує продавцю штраф в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого в строк товару за кожний день прострочення, але не більше 10 % від вартості разової поставки.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. На підставі зазначеного Відповідачу нарахований штраф за несвоєчасну оплату поставленого товару в розмірі 2160 євро.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір процентних річних складає 249,42 євро, які підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі –21600 євро, штраф за несвоєчасну оплату поставленого товару в розмірі - 2160 євро, проценти річних в розмірі - 249, 42 євро.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві, як підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.44 ГПК України, до складу судових витрат входять також витрати на адвоката. Згідно ст.2 Закону України „Про адвокатуру” адвокатом може бути особа, яка одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України, оскільки до договору-доручення про ведення справи в господарському суді від 07.04.2010р. не додано належних доказів, а саме: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, крім того не надано належних доказів щодо витрат пов’язаних з перекладом документів, не має підстав для задоволення суми 717,30 євро.

Позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках відповідача у розмірі позовних вимог з метою забезпечення виконання зобов’язання з боку відповідача. Суд, вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Керуючись, ст.ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмаркет ЛТД" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Панікахи, 2, р/р 26005001300605 в ВАТ „Актабанк”, МФО 307394, код ЄДРПОУ 36440726) на користь Фірми "Polset" spolka z o.o., (22-100, Республіка Польща, м.Хелм, вул.Войславіцька, 8а, NIP 563-20-30-771 Bank PEKAO S.A.IO/Chelm №40124022231978001007627236 (євро) № PL 89124022231111000035862691 (польські злоті) суму боргу у розмірі –21600,00 євро, штраф в розмірі –2160,00 євро, проценти річних в розмірі - 249,42 євро, 247,26 євро - державного мита, 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяО.І. Красота Рішення підписано

07.10.2010р.