Рішення № 11788868, 07.10.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.10.10р.Справа № 32/211-10 За позовом: Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ До: Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі», м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 27099 080, 74 грн.

                                        Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Ткаченко Р.Ю. (дов.№85/10 від 28.12.09р.);

Від відповідача: Федоріна М.А. (дов.№741/юр від 06.09.10р.)

СУТЬ СПОРУ :

ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»( позивач ) звернулося з позовом до МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» (відповідач) про стягнення 27099 080, 74 грн. ( з яких: 15 175 495, 92 грн. –основна заборгованість за договором; 2127 176, 74 грн. –пеня; 7874 625, 83 грн. –інфляційні втрати та 1 921 782, 25 грн. - 3%-річних ). Позовні вимоги обґрунтовані невиконаних відповідачем зобов’язань за договором поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/08-1508ТЕ-4 від 29.09.08р. в частині своєчасної та повної оплати поставленого газу.

МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі»(відповідач) проти задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та річних заперечував, посилаючись на відсутність його вини у несвоєчасній оплаті поставленого газу .Стосовно позовних вимог про стягнення основного боргу відповідач повідомив , що 26.07.10 р. ( тобто після порушення провадження у справі ) ним було сплачено на користь позивача 1472122,15 грн., тому сума основного боргу повинна зменшитися на цю суму .

По справі оголошувалась перерва з 07.0910р. по 21.09.10р. та з 21.09.10р. по 05.10.10р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ :

29.09.08р. між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі»(покупець) укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/08-1508 ТЕ-4; згідно з умовами якого постачальник зобов’язався передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів; а покупець зобов’язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 цього договору. Згідно з п. 2.1. договору постачальник передає покупцю в період з 01.10.08р. по 31.12.08р. газ в обсязі до 124800, 00 тис. куб.м., в тому числі по місяцях (тис.куб.м.): жовтень –24200; листопад - 44100; грудень - 56500. Обсяги газу, які плануються поставити за цим договором , можуть бути змінюватись протягом місяця на підставі заявки покупця з урахуванням оплат (п.2.2 ). Відповідно до п.4.4. договору приймання - передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. В п.6.1. договору, сторони погодили, що оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця; остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу. Відповідно до п. 7.2. договору, у разі невиконання покупцем умов п.6.1. цього договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (т.1. ,а.с.15-18). Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач належним чином виконав свої зобов’язання відповідно до умов вищезазначеного договору, про що свідчать щомісячні акти виконаних робіт за період з жовтня-грудня 2008 року, січня-червня 2009 року на загальну суму 137416 961, 92 грн. (т.1, а.с.20-30) Однак в порушення прийнятих на себе зобов’язань відповідач не своєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату отриманого від позивача газу ( сплачено лише 122241 466, 00 грн.; та 1472122, 16 грн. –було сплачено відповідачем після звернення позивача з позовом до суду –26.07.10 р. п/д №1332, т.1. ,а.с.56); у зв’язку з чим у відповідача, згідно з наданим позивачем актом звірки розрахунків, підписаного відповідачем без зауважень станом на 28.09.10р. рахується заборгованість за договором №06/08-1508 ТЕ-4 від 29.09.08р. в розмірі 13703 373, 77 грн. (т.8, а.с.124). Також позивач відповідно до п.7.2. договору та приписів статті 625 ГПК України нарахував відповідачу: 2127176, 74 грн. –пені; 7874 625, 83 грн. –інфляційні втрати та 1 921 782, 25 грн. - 3%-річних. На час прийняття рішення у справі відповідач доказів сплати заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3 % річних не надав.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. У відповідності із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст.526 ЦК України ). Відповідно до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію»: ст.1 - заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) (далі - житлово-комунальні послуги) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (далі - громадяни), яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації. Для реструктуризації заборгованості громадяни укладають з підприємствами - надавачами житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги (далі - договір про реструктуризацію заборгованості). Відповідно до ст.5 цього Закону : на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг. У статті 6 зазначено , що цей Закон набирає чинності з 1 липня 2003 року. Таким чином , реструктуризації підлягала заборгованість громадян за послуги газопостачання , яка склалася саме на 01.07.2003 р.

Законом України «Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 1 грудня 2006 року»було встановлено ,що заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир, яка склалася станом на 1 грудня 2006 року, перед надавачами зазначених послуг реструктуризується у порядку, визначеному Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію»( ст.1). Таким чином , реструктуризації підлягала заборгованість громадян за послуги газопостачання , яка склалася саме на 01.12.2006 р.

Відповідачем надано для залучення до матеріалів справи угоди з громадянами про реструктуризацію боргу ( т.т.2-8), але з їх змісту не представляється можливим встановити на яку саме календарну дату склалася заборгованість , яка реструктуризована , тому неможливо дати правову оцінку відповідності або невідповідності цих угод вимогам вищенаведених Законів України ( тобто визначити , а чи дійсно ця заборгованість підлягала реструктуризації ) та перевірити твердження представника відповідача та подані ним довідку про кількість таких угод про реструктуризацію боргу та їх загальну вартість . Відповідно до приписів п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки інфляційні втрати та річні , право на вимогу яких про їх стягнення встановлено ст.625 ЦК України , не є штрафними санкціями; то твердження відповідача на необґрунтованість позовних вимог в цій частині із посиланням на відсутність його вини у несвоєчасній оплаті поставленого газу , суд оцінює критично . За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 13 703 373, 77 грн. –основної заборгованості за договором; 7874 625, 83 грн. –інфляційних втрат та 1 921 782, 25 грн. - 3%-річних; в іншій частинні позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню ( оскільки після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було сплачено 1472122, 16 грн. ). При цьому суд, користуючись правами, наданими йому ст.83 ГПК України , на підставі ч.3 ст.551 ЦК України ; враховуючи наявність світової фінансової кризи, тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача; вважає можливим зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 1063588, 37 грн.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 525, 526, 551, 625, 714 ЦК України; ст.ст.33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача –Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»( 49044, м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, 37; пот./рах.№260046115 ДФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 305448; код ЄДРПОУ 32082770) на користь позивача –Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»( 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; пот./рах.№26008301970 в ВАТ «Ощадбанк»м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827): 13703 373, 77 грн. – заборгованості за договором; 1063588, 37 грн. –пені; 7874 625, 83 грн. –інфляційних втрат; 1 921 782, 25 грн. - 3%-річних; 25 500, 00 грн. - витрат на сплату держаного мита та 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог припинити провадження у справі.

Суддя                                                                                           Васильєв О.Ю.