Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
30.09.10 р.Справа № 13/241-10 За позовом відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Електрогаз", м. Дніпропетровськ
про стягнення 36 740,82 грн.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: Куниця А.А.- представник, довіреність від 17.05.2010 р.;
від відповідача: не з'явились;
СУТЬ СПОРУ:
ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ (далі –позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ “Електрогаз”, м.Дніпропетровськ (далі –відповідач), відповідно до якого просить стягнути з відповідача на свою користь проценти за користування чужими грошовими коштами - 6080,81 грн., штраф за несвоєчасну поставку –30 660,01 грн., та стягнути судові витрати у справі.
Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням з боку відповідача зобов’язань за договором
поставки №738/09 від 06.05.2009 р.
У судові засідання 18.08.2010 р., 09.09.2010 р., 30.09.2010 р. представник відповідача не з’явився, відзив на позов не надав.
Місцезнаходження ві підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6927790 від 06.09.2010 р. (а.с. 35).
Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача який повідомлений належним чином про розгляд справи.
В судовому засіданні 30.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслузхавши представників сторін, та дослідивши надані докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
06.05.2009 р. між ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” (покупець за договором) та ТОВ “Електрогаз” (постачальник) було укладено договір поставки №738/09 (далі –договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю товар (роз'єднувачі) по найменуванню, у кількості та по цінам згідно до п. 2.1 цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до п. 2.2 договору, загальна вартість товару за договором складає суму 383250,00 грн.
Оплата за п. 4.2 договору здійснюється покупцем таким чином: аванс 50% загальної вартості товару протягом 10 робочіх днів сплачується на поточний рахунок постачальника з моменту підписання договору, остаточний розрахунок 50 % вартості товару протягом 5 робочіх днів з дня поставки товару.
Поставка товару відповідно до п. 3.3 договору здійснюється постачальником протягом 45 календарних днів з дня підписання договору.
Відповідно до умов договору позивач здійснив оплату авансу у розмірі 50% від вартості товару на суму 191625,09 грн., на підставі виставленого рахунку –фактури №СФ-0000018 від 06.05.2009 р., що підтверджує платіжне доручення №5210 від 20.05.2009 р. (а.с. 22).
Відповідач поставив позивачу товар відповідно до:
видаткової накладної №23-10/09 від 23.10.2009 р. на суму 63000,02 грн.,
видаткової накладної №26-1/10 від 26.10.2009 р. на суму 63000,02 грн.,
видаткової накладної №27-1/10 від 27.10.2009 р. на суму 63000,02 грн.,
видаткової накладної №02-1/11 від 02.11.2009 р. на суму 54250,02 грн.,
видаткової накладної №РН-0014 від 15.09.2009 р. на суму 36749,92 грн.,
видаткової накладної №РН-0011 від 09.09.2009 р. на суму 66499,85 грн.,
видаткової накладної №РН-0013 від 15.09.2009 р. на суму 36749,92 грн.,
всього на загальну суму 383250,18 грн.
Факт отримання позивачем товару підтверджено видатковими накладними, що підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача.
Остаточну сплату за товар позивач здійснив 25.11.2009 р. згідно до платіжного доручення №13939.
Поставка товару, відповідно до п. 3.3 договору, здійснюється постачальником протягом 45 календарних днів з дня підписання договору.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Договір поставки товару був підписаний 06.05.2009 р.
Авансовий платіж у сумі 191625,09 грн. позивач здійснив 20.05.2009 р.
Відповідач, відповідно до п. 3.3 договору був зобов'язаний поставити товар до 21.06.2009 р.
Відповідач поставив товар позивачу з порушенням умов п. 3.3 договору, у вересні, жовтні, листопаді 2009 року.
Згідно до видаткової накладної №02-1/11 від 02.11.2009 р. відповідач здійснив остаточну поставку товару позивачу на суму 54250,02 грн. - 02.11.2009 р.
Розділом 7 договору поставки передбачена відповідальність сторін за договором, а саме:
п. 7.1 договору передбачає, що у разі порушення термінів поставки, недопоставки, не поставки товару постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 8% від вартості не поставленного, поставленого з порушенням терміну, недопоставленного товару. Крім того, відповідно до ст. 536, ст. 693 Цивільного кодексу України постачальник зобов'язаний сплатити неустойку за необгрунтоване користування чужими грошовими коштами у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Позивач на виконання умов п. 7.1 договору нарахував відповідачу штраф за несвоєчасну поставку товару за договором у сумі 30660,01 грн. (3830250,18/ грн. * 8%), та проценти за необгрунтоване користування чужими коштами у сумі 191325,09 грн. за період з 22.06.2009 р. по 02.11.2009 р. у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення у сумі 6080,81 грн.
29.07.2009 р. позивач надсилав до відповідача лист з проханням поставити роз'єднувачі відповідно до умов договору №738/09. Але від відповідача відповіді на звернення не надійшло, роз'єднувачі поставлені не були.
07.09.2009 р. позивач надсилав до відповідача вимогу про повернення сплаченого авансу та сплату штрафних санкцій за несвоєчасну поставку, передбачений умовами договору №738/09. Але від відповідача відповіді на вимогу не отримано, поставка за договором здійснена не була.
Докази направлення на адресу відповідача вказаної вимоги знаходиться в матеріалах справи - а.с. 28.
08.04.2010 р. позивач надсилав до відповідача вимогу про сплату штрафних санкцій за несвоєчасну поставку, передбачених умовами договору. Але від відповідача відповіді на вимогу не отримано.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позов з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом, або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ч.2 ст.1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нраховуються проценти за користування ними.
Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
За ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 624 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойка, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином не виконав свої встановлені договором поставки №738/09 від 06.05.2009 р. господарські зобов’язання перед позивачем з своєчасної поставки товару, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 30660,01 грн., та відсотків за користування чужими коштами у розмірі 6080,81 грн.– вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того факту, що позов виник в наслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрогаз» (49127, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 31; код ЄДРПОУ 32902445; р/р 26000060367678 в ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 305299) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго»(49107, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ 23359034) штраф у розмірі 30660,01 грн.(тридцять тисяч шістсот шістдесят грн. 01 коп.), відсотки за користування чужими коштами у розмірі 6080,81 грн. (шість тисяч вісімдесят грн. 81 коп.), 367,41 грн. (триста шістдесят сім грн. 41 коп.) - витрат на державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн.( двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено 06.10.2010 р.
Судове рішення № 11788751, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 07.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/241-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: