Рішення № 11788296, 01.10.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.10 р.Справа № 13/225-10 За позовом комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда", м. Жовті Води

про стягнення 1 268, 52 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Корсаков М.С.- представник, довіреність від 10.01.2010 р. .№155;

від відповідача: Акусок О.О.-представник, довіреність від 31.05.2010р. б/н;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство “Жовтоводськтепломережа”, м.Жовті Води Дніпропетровської області (далі –позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Восток-Руда”, м.Жовті Води Дніпропетровської області (далі –відповідач) про стягнення 1268,52 грн., з яких заборгованість за теплову енергію у сумі 634,26 грн., пеня у сумі 634,26 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем своїх обов’язків за договором №243/09 від 24.03.2009 р. про відпуск теплової енергії.

Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 634,26 грн.

Заявою від 29.09.2010р. №1531 позивач просить припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 634,26 грн., у зв’язку оплатою основної заборгованості відповідачем.

В порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

24.03.2009 р. між Комунальним підприємством “Жовтоводськтепломережа” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" (Споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №243/09-Т (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов’язався постачати Споживачу(відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими цінами, у визначені умовами Договору терміни.

Відповідно до п. 5.1 Договору плата за теплоенергію та гарячу воду здійснюється щомісячно; строк оплати – 10 днів з дня вручення споживачу рахунків за розрахунковий період.

З 01.03.2009 р. відповідач не здійснював оплату за надані йому послуги згідно рахунків:

№1406 від 30.03.2009 р. на суму 604,06 грн., що був вручений відповідачу 31.03.2009 р.,

№1587 від 15.04.2009 р. на суму 30,20 грн., що був вручений відповідачу 17.04.2009 р.,

внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 634,26 грн., що підтверджує акт звірки розрахунків станом на 01.05.2010 р. (а.с. 18).

За умовами п. 6.4 Договору, споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання більш як 10 днів, на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням пені в розмірі 1% простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 100% боргу загальної суми.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 6.4 Договору, позивач нарахував додатково до суми основного боргу, та вимагає стягнути з відповідача пеню за період 10.04.2009 р. по 01.06.2010 р. у розмірі 634,26 грн.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором, копіями рахунків, двохсторонніми актами звірки взаєморозрахунків, тощо.

Відповідач за час розгляду справи сплатив основну заборгованість за договором у сумі 634,26 грн., що підтверджують платіжні доручення №2897, №2898 від 13.09.2010 р., акт звірки розрахунків станом на 30.09.2010 р. (а.с. 44).

Позивач 30.09.2010 р. надав до суду заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 634,26 грн.

Відповідач 30.09.2010 р. надав відзив на позов, відповідно до якого просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 634,26 грн. оскільки вважає, що позивач відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України пропустив строк звернення до суду щодо стягнення штрафних санкцій, а саме пені у розмірі 634,26 грн., і відповідно до ст. 72 Цивільного процесуального кодексу України, вимога про стягнення пені втрачається із закінченням строку встановленого законом або судом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору купівлі-продажу товару, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Отже, факт невиконання відповідачем зобов’язань за договором, укладеним між сторонами, матеріалами справи доведено, відповідачем не спростовано.

Відповідно до п. 6.4. договору за прострочку оплати щомісячних платежів понад 10 днів, встановлених договором, споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 100% боргу загальної суми.

Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та прибудинкових територій" встановлено, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору для провадження цієї діяльності: за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Позивачем на підставі п. 6.4. договору та ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та прибудинкових територій " нарахована відповідачеві пеня за період з 10.04.2009 р. по 01.06.2010 р., розмір якої складає 2633,40 грн. згідно розрахунку наданого у позовній заяві, але оскільки сума основної заборгованості станом на 01.06.2010 р. складає 634,26 грн., сума пені не перевищує 100% від загальної суми боргу, також складає суму 634,26 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимоги в частині стягнення з відповідача пені виникли з 10.04.2009 р., що підтверджує рахунок №1406 від 30.03.2009 р., акт звірки розрахунків станом на 01.05.2010 р. (а.с. 18), та п. 6.4. договору.

Таким чином, відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування пені можливе у межах шести місяців, за період з 10.04.2009 р. по 10.10.2009 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність до вимог про стягнення пені застосовується строком в один рік, а тому термін звернення до суду з вимогою про сплату пені спливає 10.10.2010 р.

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем, допустивши прострочення платежів, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства. Враховуючи, що відповідач сплатив суму основної заборгованості, провадження у справі в частині стягнення 634,26 грн. суми основного боргу слід припинити, вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача пені у розмірі 634,26 грн. - є обґрунтованими, передбаченими умовами договору, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,          

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, провулок Капітальний, 2; код ЄДРПОУ 19354901; р/р 26006509602980 КФ ВАТ Банк „Фінанси та кредит”, МФО 305835) на користь Комунального підприємства “Жовтоводськтепломережа” (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. 8 Березня, 42, код ЄДРПОУ 23645975) пеню у розмірі 634,26 грн. (шістсот тридцять чотири грн. 26 коп.), 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236,0 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення підписано

08.10.2010 р.