Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21.09.10р.Справа № 17/263-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек", м. Дніпропетровськ
про стягнення 520456,24 грн.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек" (надалі –відповідач) суму 520456,24 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов’язань по договору фінансового лізингу № L847-06/07 від 27.06.07р.
Представник позивача не забезпечив присутність при розгляді спору. Про час та дату розгляду спору повідомлений належно як у попередньому судовому засіданні, так і направленою на його адресу ухвалою суду про відкладення розгляду спору.
Відповідач у призначені судові засідання не з’явився. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, доказом чого є факт надіслання господарським судом кореспонденції поштовим зв’язком на юридичну адресу відповідача та присутність повноважного представника відповідача у попередньому судовому засіданні. Однак, відзив на позов та документи витребувані ухвалами суду не надав. Клопотання про відкладення спору на адресу суду не надходило.
Справа розглядається без участі сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданими представником позивача господарському суду для огляду у попередньому судовому засіданні, згідно ст. 75 ГПК України.
Крім того, закінчився встановлений господарським процесуальним законодавством двохмісячний строк розгляду спору.
В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
27.06.2007 року між позивачем (лізингодавцем) та відповідачем (лізингоодержувачем) був укладений договір фінансового лізингу № L847-06/07 (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач на підставі договору купівлі-продажу набув у власність і передав відповідачу на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування екскаватор Hyundai R320 LC-7 #№90110928 (предмет лізингу), а останній, в свою чергу, прийняв предмет лізингу та зобов’язався сплачувати лізингові платежі, згідно додатку № 1 до цієї угоди –Графіку лізингових платежів, щомісячно авансом на підставі рахунку лізингодавця в будь-якому випадку не пізніше 10-го числа поточного місяця, тоді як зазначений у графіку розмір поточних лізингових платежів у гривні розраховується за курсом НБУ до обраної сторонами, згідно цієї ж угоди, іноземної валюти –долар США, і в разі зміни на день складання рахунку встановленого Національним Банком України курсу гривні до доларів США по відношенню до визначеного в п. 2 Графіку курсу, лізингові платежі узгоджено правомірно змінюються позивачем в односторонньому порядку пропорційно зміні курсу і підлягають сплаті відповідачем у безспірному порядку (п.п. 1.1, 1.2, 4.1, 4.2, 5.3, 5.4, 6.1, 6.2, 9.3 Договору).
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору лізингу, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Положення ст. 806 Цивільного кодексу України передбачають, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Частина 2 зазначеної вище статті ЦК України вказує, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Частина 1 і 7 ст. 292 Господарського кодексу України визначає, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).
Однак, не зважаючи на зобов'язання покладені на відповідача спірним Договором та чинними нормами діючого законодавства України, сплата лізингових платежів здійснювалася з систематичними порушеннями строків та порядку сплати таких платежів визначених у Графіку.
Крім того, відповідачем в ході виконання господарських зобов’язань по Договору визнана перед позивачем заборгованість зі сплати лізингових платежів, розмір якої визначений в укладеній між сторонами 28.02.09р. угоді про внесення змін до Договору (далі - Угода) в сумі 118614,48 грн.
В той же час, названою угодою до Договору здійснено реструктуризацію заборгованості шляхом збільшення заборгованості лізингоодержувача з погашення вартості предмета лізингу на суму нарахованої комісії та штрафних санкцій за простроченими рахунками, а також переоцінки на підставі п. 6.1.4, при цьому подальше нарахування лізингових платежів за користування предметом лізингу здійснюється виходячи з такої переоціненої заборгованості відповідача перед позивачем щодо погашення предмета лізингу в сумі 683511,36 грн., а курсом графіку, що використовується для складання графіку платежів, є курс 7,546 гривень за 1 (один) долар США.
До того ж, розмір поточних лізингових платежів, визначених у Графіку платежів, не є остаточним та підлягає зміні у випадках, визначених Договором, викладеним у новій редакції, де і в іншій частині сторони керуються положеннями Договору, викладеного у новій редакції, згідно додатку № 1 до Угоди (далі –Договірн.р.).
Згідно з приписами частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримати від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проведений господарським судом детальний аналіз визначених умов щодо порядку сплати відповідачем лізингових платежів відповідно до п.п. 1.1, 4.6, 4.9 Договорун.р. та п.п. 5, 6, 8.1.4 Загальних умов –додатку № 4 до Договорун.р. за змістом та порядком не визнали суттєвих змін і відповідають порядку викладеному вище, тобто передбаченому Договором від 27.06.07р.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вивчивши подані до матеріалів справи документи господарський суд встановив, що відповідач в порушення умов спірного договору належним чином взяті на себе зобов’язання не виконує, оскільки доказів перерахування щомісячних авансових лізингових платежів лізингодавцю за період з 02.03.09р. по 01.02.10р., у зв’язку із чим виникла спірна сума заборгованості в розмірі 520456,24 грн.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, факт невиконання відповідачем лізингових зобов’язань за спірний названий вище період заявленій позивачем загальній сумі заборгованості матеріалами справи доведено, відповідачем не спростовано.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України).
Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.
Позивачем, в силу положень ст. 33 ГПК України, документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Разом з тим, посилання ж представника відповідача у попередньому судовому засіданні про те, що з корегуванням лізингових платежів змінюється вартість майна, що насамперед є істотною умовою спірного договору фінансового лізингу, є безпідставними, оскільки сторони цієї лізингової угоди, зі змінами та доповненнями до неї, додатково визначили грошовий еквівалент вартості одиниці майна в доларах США, також встановили порядок розрахунку розмірів лізингових платежів з урахуванням їх коригування залежно від зміни офіційного курсу долару США до гривні на дату здійснення платежу згідно встановлених розмірів НБУ, що попри всі вмотивування заперечень представника, насамперед відповідає визначеним вимогам ч. 2 ст. 524 та ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України.
Наведене є підставою для повного задоволення позову.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек" (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Столярова, 10; ЄДРПОУ 33858193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, пр-т Московський, 9, корп. 5; ЄДРПОУ 34480657) суму 520456,24 грн. (п’ятсот двадцять тисяч чотириста п’ятдесят шість грн. 24 коп.) заборгованості по сплаті лізингових платежів, 5204,56 грн. (п’ять тисяч двісті чотири грн. 56 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В. Суховаров
Рішення підписано –30.09.10р.
Судове рішення № 11788191, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 24.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/263-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: