Рішення № 11787962, 13.10.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2010 р. Справа № 07/138-38.1 за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

до Державного комунального підприємства «Луцьктепло», м.Луцьк

про стягнення 21 705900грн.

                                                             Суддя Сур’як О.Г.

Представники:

від позивача: Левицька М.І., довіреність №10/10/ від 12.01.10р.

від відповідача: Дуда Л.М., довіреність №134/08 від 12.01.10р.

Суть спору: Позивач - Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – Державного комунального підприємства «Луцьктепло» 21 705900,00грн., в тому числі 20000 000грн. основного боргу за поставлену теплову енергію згідно договору на постачання теплової енергії №1 від 28.12.2007р., 1464 820грн. пені за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань згідно п. 7.2 договору, та 241 080грн. – 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

В судовому засіданні представник відповідача основний борг визнав в повному об’ємі. Щодо вимоги про сплату пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань представник відповідача заперечив, пояснивши, що застосування такої значної відповідальності до Державного комунального підприємства «Луцьктепло» ускладнить і без того важкий фінансовий стан підприємства. Це, в свою чергу, унеможливить проведення відповідачем своєчасних розрахунків за енергоносії, сплати обов’язкових платежів до бюджету, що потягне за собою загрозу відключення підприємства від постачання енергоносіїв. Як наслідок, припинення надання послуг споживачам міста Луцька. Також відповідач посилається на те, що найбільшим боржником підприємства є населення (76%), яке відповідно до ст.1 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» від 13.11.1996р., звільнене від сплати пені. Теплова енергія, яку постачало ТОВ «Східноевропейька теплоелектрогенеруюча компанія» підприємству «Луцьктепло», використовується для надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води жителям За вокзального району м.Луцька, основним споживачем отримання даної послуги є населення, яке становить 90%. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені або максимально зменшити її розмір.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

          28.12.2007 між ТзОВ «Енергетична компанія «Луцьктеплоенерго», правонаступником якого є ТОВ «Східноевропейька теплоелектрогенеруюча компанія» (код ЄДРПОУ 32964103) та ДКП «Луцьктепло» був укладений договір на постачання теплової енергії №1.

Відповідно до пункту 1.1. Договору №1 від 28.12.07 Постачальник зобов’язується забезпечити передачу Споживачу теплової енергії з максимумом теплового навантаження 160Гкал/год, із них 83 Гкал/год для опалення та 77 Гкал/год - для гарячого водопостачання, а Споживач - своєчасно проводити розрахунки за використану Теплову енергію.

ТОВ «Східноевропейька теплоелектрогенеруюча компанія» свої зобов'язання згідно даного договору виконала, що підтверджується Актами відпустку теплової енергії.

Відповідно до вимог п. 6.1. договору №1 від 28.12.07 остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

16.04.2010 між ДК «Газ України» (Новий кредитор) та ТОВ «Східноевропейька теплоелектрогенеруюча компанія» (Кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №14/10-145.

Згідно пункту 1.1. Договору №14/10-145 від 16.04.2010 в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Первісний Кредитор передає, а Новий Кредитор приймає на себе право вимоги частини боргу боржника Первісного Кредитора - Державного комунального підприємства «Луцьктепло», надалі Боржника, по зобов'язанням які виникли за договором на постачання теплової енергії від 28.12.2007 №1, укладеним між Первісним Кредитором та Боржником, у січні 2010 року у сумі 2 742 461,34 грн., у лютому 2010 року у сумі 8 917 675,69 грн. та у березні 2010 року у сумі 8 339 862,97 грн. і не оплачені станом на 01.04.2010, що підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 01.04.2010.

Відповідно до умов Договору №14/10-145 від 16.04.2010 Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги по зобов'язанню оплати частини боргу в сумі 20 000000грн. до боржника Первісного кредитора - ДКП «Луцьктепло» за договором від 28.12.2007 №1 на постачання теплової енергії між ТОВ Східноевропейька теплоелектрогенеруюча компанія» та ДКП «Луцьктепло».

Первісний кредитор протягом 2-х днів з моменту підписання даного Договору письмово повідомляє ДКП «Луцьктепло» про відступлення права вимоги та передає Новому кредитору документи, які посвідчують права, що передаються.

Згідно статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

На виконання вимог пункту 2.1. Договору №14/10-145 від 16.04.2010 ТОВ «Східноевропейька теплоелектрогенеруюча компанія» було направлено ДКП Луцьктепло» повідомлення про відступлення права вимоги ДК «Газ України» на суму 20 000 000грн. заборгованості по Договору №1 від 28.12.2007.

Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На день розгляду спору основний борг відповідача за спожиту теплову енергію в сумі 20000 000грн. не погашений, визнаний відповідачем, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 7.2 Договору №1 від 28.12.07 встановлено, що за несвоєчасне внесення платежів, передбачених пунктом 6 цього договору Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати від суми несвоєчасно внесених платежів.

Пункт 1.3. Договору №14/10-145 від 16.04.10 визначає, що право вимоги до Боржника за договором від 28.12.07 №1 за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а саме: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, встановленого законодавством індексу інфляції, а також трьох відсотків річних від суми вказаної в 1.2. цього договору передається Новому Кредитору.

Розмір нарахованої пені відповідачу згідно розрахунку становить 1464 820 (розрахунок у справі).

Відповідач просить суд зменшити розмір пені, належної до сплати, з врахуванням того, що основним споживачем теплової енергії, яка використовується для опалення, гарячого постачання та інших господарських і технологічних потреб є населення, яке становить 90%, що підтверджується довідкою від 12.10.2010р. № 5952/08 та пунктом 1.6 договору на постачання теплової енергії №1 від 28.12.2007р., відповідно до якого загальна кількість теплової енергії, яка поставляється у відповідності з умовами даного договору орієнтовно становить 286100 Гкал та складається з теплової енергії, яка використовується для опалення, гарячого постачання та інших господарських і технологічних потреб населення – 254 650 Гкал (90%) та з теплової енергії, яка використовується для опалення, гарячого постачання та інших господарських і технологічних потреб інших абонентів (субспоживачів) крім населення – 31450 Гкал (10%).

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» у зв’язку із невиконанням державою зобов’язань по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 01.10.1996р. та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та при будинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Оскільки згідно договору №1 від 28.12.2007р. (п.1.6) населення є основним субспоживачем теплової енергії, яка використовується для опалення, гарячого постачання та інших господарських і технологічних потреб (90%), та найбільшим боржником підприємства, беручи до уваги норму ст.1 ЗУ «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» від 13.11.1996р., суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, на 90%, пропорційно частці споживання теплової енергії, яка використовується для опалення, гарячого постачання та інших господарських і технологічних потреб населення.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення пені слід задовольнити частково у розмірі 146 482грн.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 241080грн. – 3% річних.

Відповідно до ст.49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. 193, ГК України, ст.ст.ст. 512, 514, 625 ЦК України, ЗУ «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства «Луцьктепло» (м.Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925, р/р260033005465 в КБ «Захід інкомбанк» м.Луцьк, МФО 303484) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», м. Київ, МФО 300465) 20387562 грн. ( в тому числі 20000 000грн. основного боргу, 146482грн. пені та 241080грн. – 3% річних), а також 23951грн. 23коп. витрат по сплаті державного мита та 221грн.67коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 18.10.2010р.

Суддя