Ухвала суду № 11787813, 06.10.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                  УХВАЛА

"06" жовтня 2010 р. Справа № 01-15/289 Суддя Кравчук А.М., розглянувши матеріали

за заявою Приватного підприємства «Айслаг», м. Луцьк

до Сільськогосподарського приватного підприємства «Промінь», с. Промінь Луцького району

про порушення справи про банкрутство

встановив: кредитор - приватне підприємство «Айслаг» на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” просить порушити справу про банкрутство сільськогосподарського приватного підприємства «Промінь», с. Промінь Луцького району.

          Заява про порушення справи про банкрутство повинна містити відомості, передбачені ст. 7 вищевказаного Закону.

          В порушення ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитором у заяві від 01.10.2010 року № 01-03/770 не вказані відомості, не зазначені та не додані докази вжиття всіх, передбачених законодавством, заходів до отримання заборгованості поза процедурою банкрутства, не викладені обставини, які підтверджують неплатоспроможність боржника, не зазначені докази того, що боржник не в змозі задовольнити вимоги кредитора. Посилання заявника на акт державного виконавця від 01.10.2009 року про відсутність майна та господарської діяльності боржника не заслуговує на увагу суду, оскільки такий акт складено лише на підставі довідки самого боржника від 28.08.2009 року №24 про те, що підприємство не веде господарської діяльності на день видачі довідки – серпень 2009 року. Обставини щодо розшуку майна боржника, наявності – відсутності майна, земельних ділянок, посівів тощо не викладені, докази на їх підтвердження не зазначені та не додані.

Процедура банкрутства слідує за виконавчим провадженням, виникає лише із неможливості кредитором задовольнити свої грошові вимоги через виконавче провадження. Неплатоспроможність повинна бути дійсною, реальною і об’єктивною.

          Неможливість задоволення своїх вимог шляхом виконавчого провадження кредитором не обґрунтована, коли реальна неплатоспроможність боржника доводиться саме через виконавче провадження.

          Відповідно до п. п. 1, 7, 8 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” такі відомості кредитор зобов’язаний викласти в заяві з вказівкою на підтверджуючі їх докази.

Крім того, звертаючись із заявою про порушення справи про банкрутство боржника на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитором не доведено відсутність за місцезнаходженням керівних органів боржника – юридичної особи.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка. (П. 105 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство").

Також, в порушення вимог п. 3-1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Згідно постанови Кабінету міністрів України № 825 від 05.08.2009р. розмір оплати складає: 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. для всіх позовних заяв. Оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу проводиться на рахунок: р/р 31212264700002, одержувач коштів: УДК у

м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код одержувача: 21741605, МФО 803014, КЕКД 22050003. Призначення платежу: оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 44 ГПК України за позовом до (назва організації відповідача). Рахунок змінено з 21.06.2010 року.

До заяви від 01.10.2010 року додано платіжне доручення від 04.10.2010 року №491 про сплату витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31217259710002.

          Згідно ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказані відомості, перелічені у ст. 7 цього Закону, з інших підстав, передбачених ст. 63 ГПК України. Відповідно до п. п. 3, 10 ст. 63 ГПК України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Керуючись п. 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. п. 3, 10 ст. 63 ГПК України, господарський суд,

                                                  У Х В А Л И В :

1. Заяву з додатками на 18 аркушах, в т. ч. платіжні доручення від 04.10.2010 року №№491, 501 про сплату державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу повернути заявнику без розгляду.

          2. Роз’яснити сторонам, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          Суддя                                                             Кравчук А.М.