Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
15 жовтня 2010 р. Справа 9/132-10
за позовом: Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", код ЄДРПОУ 30518866 (вул. Ямська, 32, м. Київ, 03038)
до: Фермерського господарства "Фавор ВГВ", код ЄДРПОУ 33618995 (с. Радянське, Літинський район, Вінницька область, 22345)
про стягнення 214554,96 грн.
Головуючий суддя Балтак О.О.
Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.
Представники сторін:
позивача: Олійник Т.В. - представник за довіреністю;
відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ :
Подано позов, яким позивач просить стягнути з Фермерського господарства "Фавор ВГВ" на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" 143036,64 грн. - вартість насіння ячменю першої репродукції сорту "Геліос", у кількості 72 т. та 71518,32 грн. - штрафу.
04.08.2010 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 9/132-10 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 02.09.2010р.
У зв"язку з неявкою представника відповідача, ухвалою суду від 02.09.2010р. розгляд справи відкладено на 14.09.2010р.
В судових засіданнях 14.09.2010р., 01.10.10р. та 04.10.2010р. оголошувались перерви на 01.01.2010р., 04.10.2010р. та 15.10.2010р. відповідано, з метою надання сторонами додаткових доказів.
На визначену дату з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання 15.10.10р. не направив, письмових пояснень з обгрунтованням поважності причин неявки надав. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що стверджується підписом уповноваженого представника на розписці ознайомлення сторін від 04.10.10р. про оголошення перерви в засіданні на 15.10.2010р. о 09:30 год.
Разом з тим, 14.09.2010р. відповідач подав до суду відзив б/н та дати (вх. № 10155 від 14.09.2010р.), яким проти позову заперечив, а в судовому засіданні 04.10.10р. представник відповідача пояснив, що відповідач суму основного боргу погасив, що стверджується платіжним дорученням № 1494 від 01.10.2010р.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали справи № 9/132-10, перевіривши доводи учасників процесу доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.
10.10.2007 року між Державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України" (поклажодавець) та Фермерським господарством "Фавор ВГВ" (зберігач) укладено договір № С-10/10 про надання послуг по зберіганню насіння.
Згідно до п. 1.1. договору зберігач надає поклажодавцю послуги по зберіганню насіння відповідно акта приймання-передачі насіння, а поклажодавець приймає послуги відповідно до умов вказаних у даному договорі.
Пунктом 2.2. договору відповідач зобов"язався прийняти насіння надане поклажодавцем на зберігання, забезпечити зберігання насіння згідно ДСТУ 2240-93 і повернути його поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до п. 7.1 договору, останній вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками та діє до 10.10.2011р.
Факт передачі вищезазначеного майна на зберігання стверджується актом прийому-передачі насіння до договору № С-10/10 від 10.10.2010р. (а.с. 10), відповідно до якого поклажодавець передав, а зберігач прийняв насіння ярого ячменю сорту "Геліос" 1репродукції в кількості 72,0 т. урожаю 2008.
З метою перевірки виконання п. 2.2.4. договору від 10.10.2008р. № С-10/10 поклажодавцем проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей (насіння), які є власністю останнього і знаходяться на зберіганні у зберігача. В результаті перевірки встановлено відсутність насіння ячменю першої репродукції сорту "Геліос", у кількості 72 т., про що свідчать інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей №1 від 07.06.2010р. та інвентаризаційний опис станом на 28.09.2010р.
Разом з тим, відповідач 01.10.2010р. (після звернення позивача з позовом до суду) погасив вартість ячменю 1 репрод. сорту "Геліос", у кількості 72т. на загальну суму 143999,00 грн. (відповідно до рахунку-фактури № СФ-02280 від 29.09.2010р.), що стверджується платіжним дорученням № 1494 від 01.10.2010р.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині стягнення вартості ячменю 1 репродукції сорту "Геліос", у кількості 72т. в заявленій у позові сумі - 143 036,64 грн.
Як наголошено в п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення вартості ячменю 1 репродукції сорту "Геліос", у кількості 72т. в сумі - 143036,64 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Беручи до уваги встановлені обставини, суд прийшов до наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк, кредитор має право вимагати його в будь - який час.
Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно ч.1 ст. 942, ч.1 ст. 944 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
Ст. 949 ЦК України визначено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Пунктом 2.10 договору передбачено, що зберігач не має права користуватися насінням, переданого йому на зберігання, а також передавати його у користування іншим особам. Відповідно до п. 2.11. договору зберігач зобов"язався зберігати насіння протягом строку, встановленого в договорі зберігання.
Як вбачається з матеріалів справи, всупереч взятим на себе зобов'язанням відповідач неналежним чином виконував умови договору № С-10/10 від 10.10.2008р. про надання послуг по зберіганню насіння.
У зв"язку з чим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення 71518,32 грн. - штрафу.
Розглянувши дані вимоги, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання.
У п. 6.5. договору сторони визначили, що в разі, якщо зберігач несвоєчасно повернув насіння чи не повернув насіння, поклажодавець вправі стягнути штраф із зберігача у розмірі 50% від вартості насіння.
Відповідно до ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
07.07.2010р. позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу № 138-2/10-14/61 щодо повернення зазначеного насіння, що стверджується описом поштового вкладення та фіскальним чеком № 8421 від 07.07.2010р. (а.с. 18-19), проте станом на час звернення з позовом до суду, відповідач відповіді не надав та товар (насіння) не повернув.
З огляду на вказане, суд вважає, що вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу заявлено правомірно, відповідно до чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. Перевіркою розрахунку суми штрафу, судом не виявлено помилок, отже штраф в розмірі 71518,32 грн. підлягає задоволенню.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження в частині позовних вимог про стягнення вартості ячменю 1 репродукції сорту "Геліос", у кількості 72т. в сумі - 143036,64 грн.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Фавор ВГВ", код ЄДРПОУ 33618995 (с. Радянське, Літинський район, Вінницька область, 22345) на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", код ЄДРПОУ 30518866, вул. Ямська, 32, м. Київ, 03038 (р/р 26000301035992 в Першому Київському відділенні АКБ "Форум", МФО 322948) 71518,32 грн. - штрафу, 2145,55 грн. - витрат на сплату держмита та 236 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Припинити провадження в частині стягнення 143036,64 грн. вартості ячменю 1 репродукції сорту "Геліос" відповідно до п. 1-1- ч. 1 ст. 80 ГПК України.
5. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 жовтня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (с. Радянське, Літинський район, Вінницька область, 22345)
Судове рішення № 11787593, Господарський суд Вінницької області було прийнято 15.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 9/132-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: