Рішення № 11787541, 19.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 жовтня 2010 р. Справа 7/118-10

за позовом: Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Вінницької дирекції, м. Вінниця

до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Вінниця

про стягнення 14125,4 грн. заборгованості по орендній платі

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники:

позивача: Берднікова О.А, провідний юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 12-100 від 14.06.2010 року (брала участь в судовому засіданні 23.09.2010 року).

відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 19.07.2010 року (брав участь в судовому засіданні 23.09.2010 року).

ВСТАНОВИВ :

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Вінницької дирекції звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 14125,40 грн. з яких 3240,61 грн. основного боргу, 2414,00 грн. заборгованості за комунальні послуги та 8470,39 грн. пені за неналежне виконання умов договору суборенди № 584 від 11.10.2007 року.

Ухвалою від 22.06.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/118-10 та призначено до розгляду на 21.07.2010 року.

Однак сторони в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, оскільки ухвали про порушення провадження отримали, що вбачається з відповідних поштових повідомлень.

20.07.2010 року відповідач подав до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи мотивовану неможливістю 21.07.2010 року забезпечити явку його представника в судове засідання.

21.07.2010 року від позивача також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

За таких обставин розгляд справи було відкладено до 23.09.2010 року.

20.09.2010 року до суду надійшов відзив відповідача в якому останній просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на необгрунтованість та безпідставність останнього.

При цьому відповідач вказує на те, що договір суборенди № 584 підписаний між сторонами 11.10.2007 року є неукладений оскільки не містить всіх істотних умов передбачених для даного виду договорів передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Окрім того, відповідач вказує на те, що він взагалі не використовував орендоване приміщення, а тому відсутні підстави для стягнення орендної плати.

В судовому засіданні представником відповідача подано заяву про застосування строку позовної давності щодо вимоги про стягнення пені в розмірі 8470,39 грн..

Також в судовому засіданні 23.09.2010 року оголошено перерву до 19.10.2010 року з метою підготовки повного тексту рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

11.10.2007 року між виконкомом Вінницької міської ради (Орендодавець) та Поштамт-Центром поштового зв'язку № 1 Вінницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" укладено договір оренди приміщень за № 18-3/485, згідно п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення будівлю, на підставі рішення виконкому № 2455 від 11.10.2007 року за адресою: м.Вінниця, вул.Пирогова, 51, загальною площею 81,21 кв.м. (а.с.50-52, т.1).

За умовами вказаного договору Орендар, крім іншого, має право передавати тільки за згодою Орендодавця приміщення чи його частину в суборенду (п.5.2.3 Договору).

11.10.2007 року між УДППЗ "Укрпошта" в особі начальника Вінницького поштамту - ЦПЗ № 1 Вінницької дирекції (Орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 584.

Згідно п.1.1 Договору Орендар передає, а Суборендар приймає в тимчасове платне користування (суборенду) частину нежитлового приміщення загальною площею 26,7 кв.м..

Об'єкт оренди знаходиться у володінні Орендаря і розташований за адресою: м.Вінниця, вул.Пирогова, 51 (п.1.2 Договору).

Згідно п.2.1 Договору вступ Суборендаря у користування об'єктом оренди настає з моменту підписання сторонами даного договору та актом прийому-передачі об'єкту оренди.

При цьому сторони погодили, що об'єкт оренди вважається поверненим Орендареві з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (п.2.4 Договору).

В п.3.1 Договору вказано, що місячна орендна плата за користування об'єктом суборенди визначається Орендодавцем починаючи з першого базового місяця суборенди з врахуванням інфляції. Крім вартості суборенди нараховується плата за комунальні послуги. Розмір орендної плати за перший базовий місяць оренди на момент укладення даного договору складає 1323,14 гривень.

При укладенні цього Договору Суборендарем перераховується плата в безготівковому порядку на рахунок Орендаря не пізніше 15-го числа поточного місяця на підставі виставлених рахунків (п.3.2 Договору).

В п.3.3 Договору вказано, що всі рахунки Орендаря повинні бути оплачені Суборендарем на протязі трьох банківських днів з моменту їх отримання.

В п.4.3 Договору визначено, що Суборендар зобов'язується вносити своєчасно і в повному обсязі орендну плату в термін, передбачений п.3.2 Договору.

Строк дії даного договору 1 рік (п.9.1 Договору).

02.03.2009 року між сторонами було підписано акт прийому-передачі частини нежитлового приміщення до договору від 11.10.2007 року № 584 згідно якого суборендарем було повернуто приміщення Орендарю (а.с.58, т.1).

За твердженням позивача взяті на себе зобов'язання по оплаті орендної плати відповідач виконував неналежним чином в зв'язку з чим виникла заборгованість за період з 01.09.2008 року по 02.03.2009 року в розмірі 3240,61 грн. по орендній платі і 2414,44 грн. по комунальним платежам.

В зв'язку з несплатою заборгованості відповідачем позивач 10.12.2008 року (лист № 1339), 19.03.2009 року (лист № 14-01-399), 27.04.2010 року (лист № 14-06-512) звертався з претензіями про сплату боргу до відповідача.

30.03.2009 року відповідачем було складено заяву-гарантійний лист в якому останній визнав наявність заборгованості в розмірі 7728,71 грн. по орендній платі та 2414,44 грн. по комунальним послугам і зобов'язувався сплатити дану суму боргу до 01.06.2009 року (а.с.66, т.1).

В зв'язку з непроведенням відповідачем сплати заборгованості позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Слід вказати, що розмір заборгованості відповідача по орендній платі в сумі 3240,61 грн. та по комунальним платежам в сумі 2414,44 грн. підтверджується розрахунками заборгованості, картками рахунку та власне не заперечується відповідачем.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення боргу по орендній платі в розмірі 3240,61 грн. та по комунальним платежам в розмірі 2414,44 грн. правомірними та обґрунтованими з огляду на що задовольняє їх в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 8470,39 грн. пені за результатами чого суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Зокрема, згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається із змісту позовної заяви, доданих до неї документів, в тому рахунку розрахунку пені, останнім із періодів за який проводиться нарахування пені являється лютий місяць 2009 року (заборгованість яка виникла за вказаний місяць).

Виходячи із умов договору сплата орендної плати повинна була здійснюватись не пізніше 15-го числа поточного місяця на підставі виставлених рахунків.

Таким чином, відповідач вважається таким що прострочив починаючи з 16-го числа поточного місяця, тобто в даному випадку - з 16.02.2009 року.

При цьому позивач вказав період нарахування на заборгованість за лютий місяць строком 21 день.

Як вбачається із матеріалів справи, позовну заяву подано позивачем нарочно до канцелярії суду 18.06.2010 року, тобто після спливу річного строку.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню в зв'язку із спливом позовної давності.

Окрім того, відмовляючи в стягненні пені суд звертає увагу на неправомірність визначення позивачем розміру відсоткової ставки пені, яка обрахована ним в розмірі 2 %. Вказане суперечить приписам ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням відмови в стягненні пені.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також судом встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив 142,00 грн. державного мита, що підтверджується платіжним дорученням від 17.06.2010 року № 54905. Як вбачається із позовної заяви ціна позову складає 14125,44 грн..

Враховуючи вимоги встановлені підпунктом а) п.2 ст.3 Декрету КМУ "Про державне мито" розмір державного мита, який підлягав сплаті позивачем відповідно до вказаного підпункту мав би становити 141,25 грн..

Внесення державного мита у більшому розмірі ніж передбачено чинним законодавством є підставою для його повернення згідно ст.47 ГПК України та п.1 ч.1 ст.8 Декрету КМУ "Про державне мито".

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. АДРЕСА_1 - (інформація про реквізити - паспорт серія АА НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 28.11.1997 року, без ідентифікаційного номера, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 видане 24.11.2004 року) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Вінницької дирекції, вул.Соборна, 59, м.Вінниця, 21050 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 20116650) - 3240 грн. 61 коп. - боргу по орендній платі, 2414 грн. 44 коп. - боргу по комунальним платежам, 56 грн. 56 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 94 грн. 48 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Повернути суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 00 грн. 75 коп. Українському державному підприємству поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Вінницької дирекції, вул.Соборна, 59, м.Вінниця, 21050 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 20116650) сплаченого за платіжним дорученням від 17.06.2010 року № 54905 оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 7/118-10 (а.с.10, т.1).

6. Копію рішення надіслати позивачу рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 жовтня 2010 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050.