Рішення № 11787527, 18.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 жовтня 2010 р.           Справа 14/147-09

за позовом: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі" (код ЄДРПОУ 05516955 )

до: Квартирно - експлуатаційного відділу м. Вінниці, вул. Червоноармійська, 87, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 08320218

до: Військово - медичного клінічного центру центрального регіону, вул. Свердлова, 185, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 07816153

позов на суму 169321,10 грн

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Резніченко Т.С.- за довіреністю;

          відповідача 1 : не з'явився;

відповідача 2: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Державного підприємства "Вінницькі теплові мережі" до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці та Військово-медичного клінічного центру центрального регіону про стягнення 169321,10 грн., в тому рахунку 125660,71 грн. - основного боргу, 13887,34 грн. - пені, 18707,02грн. - інфляційних втрат, 2269,77 грн. - 3% річних, 8796,25 грн. –7% штрафу за надані послуги теплопостачання згідно договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 969 від 02.01.2008 р.

Ухвалою суду від 15.09.09 р. (Суддя Залімський І.Г.) порушено провадження у справі №14/147-09 та призначено засідання на 13.10.09 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 07.12.2009 р. було зупинено провадження у справі №14/147-09 до закінчення проведення реорганізації ДП "Вінницькі теплові мережі" шляхом зміни організаційно-правової форми у КП ВМР "Вінницькі теплові мережі" й проведення державної реєстрації установчих документів.

Ухвалою від 27.09.2010р. розгляд справи поновлено та призначено судове засідання на 18.10.2010р. з заміною позивача у даній справі його правонаступником- Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі" (код ЄДРПОУ 05516955).

Відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Вінницької області від 11.10.2010р., справа №14/147-09 передана на розгляд судді Мельнику П.А.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.10.2010 р. прийнято справу до провадження та призначено її до розгляду в засіданні на 18.10.2010 р.

В судовому засіданні, 18.10.2010 р., позивач подав суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 165299,68 грн. з яких: 125660,71 грн.-сума основного боргу за теплопостачання, 15852,70 грн.-сума втрат від інфляції, 1927,92 грн.-3% річних, 8796,25-грн. сума штрафу та 13062,10 грн.-пені. Дані уточнення прийняті судом до розгляду.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що вбачається із реєстру вихідної кореспонденції господарського суду Вінницької області.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідачів, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

02.01.2008 року між ДП "Вінницькі теплові мережі" (Постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Вінниці (Платник) та Військово-медичним клінічним центром центрального регіону (Споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді за № 969 .

Згідно п.1 договору Постачальник взяв на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах, Споживач зобов'язується приймати одержану теплову енергію, а Платник оплачувати одержану Споживачем теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Так, за період з 01.12.2008 р. по 31.08.2009 р. позивачем було надано відповідачу послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 125660,71 грн., що вбачається із актів здачі-прийняття виконаних робіт за вказаний період.

Відповідач же свої зобов"язань по оплаті спожитої теплової енергії не виконав, матеріали справи не містять доказів здійснення Квартирно-експлуатаційним відділом м.Вінниці оплати виставлених ДП "Вінницькі теплові мережі" рахунків.

Пунктом 3.3.1 договору передбачено обов"язок Споживача та Платника виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Розділом 6 Договору передачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Платник за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 70% вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої за розрахунковий період. По закінченню розрахункового періоду, не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках, підписаних постачальником, для підписання, після чого один примірник повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання Споживачем рахунку не звільняє Платника від обов"язку сплатити за спожиту теплову енергію. У разі непідписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених у письмовій формі обгрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним Споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості. остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію повинні бути проведені Платником до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач в порушення умов укладеного договору взяті на себе зобов"язання належним чином не виконав, у повному обсязі не розрахувався із позивачем за надані послуги по постачанню теплової енергії,.

У зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не сплатив вказану суму боргу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 969 від 01.02.2008 року є договором постачання теплової енергії.

В силу ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.6 ст.276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

У відповідності до п.1 та п.2 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та подані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 125660,71 грн. заборгованості за надані послуги по постачанню теплової енергії підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, за порушення відповідачами взятих на себе зобов'язань щодо оплати за надані послуги по постачанню теплової енергії позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 13887,34 грн. - пені, 18707,02грн. - інфляційних втрат, 2269,77 грн. - 3% річних, 8796,25 грн. –7% штрафу. Розглянувши дану вимогу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема - за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Окрім того, п. 7.2.3 договору передбачено, що несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неналежної від сплати суми за кожен день прострочення, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, беручи до уваги подані позивачем уточнення щодо нарахованих сум штрафних санкцій, позовні вимоги в частині стягнення 13887,34 грн. - пені, 18707,02грн. - інфляційних втрат, 2269,77 грн. - 3% річних, 8796,25 грн. –7% штрафу підлягають задоволенню.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610, 611, 612, 625, 692, 714 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231, 232, 275, 276 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87, п/р 35219001000114 в ГУДКУ у Вінницькій області МФО 802015, код ЄДРПОУ 08320218) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі" (вул. 1-го Травня, 2, м. Вінниця, 21100, п/р 260041306 в ВФ ПАТ "Кредитпромбанк", МФО 302623, код ЄДРПОУ 05516955) 125 660,71 грн.-боргу за теплопостачання, 13 062,10 грн.-пені, 1 927,92 грн.-3% річних, 15 852,70 грн.- сума втрат від інфляції, 8 796,25 грн.-штрафу, 1 522,50 грн.-витрат на сплату державного мита; 212,20грн.-витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом..

Суддя Мельник П.А.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 жовтня 2010 р.

віддрук. 4 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу - вул. 1-Травня, 2, м.Вінниця, 21100; 3 - відповідачу 1 - вул. Червоноармійська, 87, м. Вінниця, 21100; 4 - відповідачу 2 - вул. Свердлова, 185, м. Вінниця.