Рішення № 11787286, 14.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 жовтня 2010 р.           Справа 5/141-10

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМАКС" (вул. Чехова, 25, м. Вінниця, 21034)

до:Товариства з обмежено відповідальністю "Фобос" (вул. Київська, 134, м. Вінниця, 21000)

про стягнення 17937,80 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : не з"явився (був 07.10.2010 р. - Лапушинський В.М., довіреність № 1 від 01.01.10 р.)

          відповідача : ТОВ "Фобос", Гарник М.А., директор.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області подано позовну заяву Товариства з обмежено відповідальністю "БУДМАКС" до Товариства з обмежено відповідальністю "Фобос" про стягнення боргу в сумі 17 937,80 грн.

Ухвалою суду від 17.09.2010 р. порушено провадження у справі № 5/141-10 за вказаним позовом.

В позовній заяві позивач в обгрунтування своїх вимог посилається на такі обставини.

09 грудня 2009 року між Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фобос» та Позивачем - ТОВ «БУДМАКС» було укладено Договір поставки № 09/12/09/01, згідно з яким Відповідач зобов'язується прийняти у власність товари згідно специфікаційі (накладних), узгоджених по асортименту, цінам та кількості, та сплатити за них обумовлену договором або додатками до нього (накладними) певну грошову суму протягом 21 ( двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання відповідної партії Товару - (пункт 4.2. Договору).

На виконання умов договору в період з 30.03.2010 р. по 23.04.2010 р. Позивачем в адресу Відповідача було належним чином поставлено та відвантажено товари, що підтверджується наступними накладними:

31.03.2010 р. на загальну суму 10 296, 65 грн.(видаткова накладна № ВН-03/31/0006);

16.04.2010 р. на загальну суму 8 230, 38 грн.(видаткова накладна № ВН-04/16/0007);

26.04.2010 р. на загальну суму 644, 20 грн.(видаткова накладна № ВН-04/26/0013);

Факт отримання Відповідачем Товару належним чином та належними особами також підтверджується Довіреністю:

- Довіреність № 000071 від 16 квітня 2010 року;

28 липня 2010 р. з метою узгодження остаточної заборгованості за наданий товар, Позивач надав відповідачу Акт звіряння розрахунків за період з 01.03.2010 по 28.07.2010, з сумою заборгованості, в якому Відповідач погоджується, скріпивши підписом та печаткою.

Станом на 11 серпня 2010 р. Відповідач отримані ним товари остаточно не оплатив, чим порушив п. 4.2 ст. 4 договору, де передбачено наступне: «Покупець зобов'язується оплачувати Товар протягом 21 ( двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання відповідної партії Товару від Постачальника».

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, заборгованість відповідача з урахуванням індексу інфляції, пені та 3% річних становить 17 937,80 грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідача 16 879,30 грн. заборгованості з урахуванням інфляції за період з 22.04.10 р. по 12.08.10 р., 913,32 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 22.04.10 р. по 12.08.10 р. та три проценти річних в сумі 145,18 грн.

Керівник боржника погодився з наявністю боргу і надав акт взаємозвірки розрахунків.

Розглянувши позовну заяву, оцінивши письмові докази, заслухавши представника відповідача, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка, порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Зазначене в позовній заяві підтверджується доказами, які додаються до матеріалів справи.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом прийшов до висновку про часткове задовольнення позовних вимог виходячи з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Дії позивача по передачі товару по зазначеним вище накладним відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

Відповідач в судовому засіданні надав платіжні доручення № 329 від 17.08.2010 р. та № 324 від 13.08.2010 р. Актом звірки взаєморозрахунків позивач підтвердив, що сума боргу відповідача складає 15 671,23 грн.

А тому суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині основного боргу у розмірі 1 500,00 грн.

Як наголошено в п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення основного боргу в сумі 1 500,00 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 15 671,23 грн. основного боргу є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задовольненню.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, дослідивши розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних судом встановлено , що вони нараховані вірно та без порушення норм чинного законодавства. Тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 145,18 грн. також слід задоволити.

Позивачем також заявлено до стягнення 913,32 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 22.04.10 р. по 12.08.10 р.. Дослідивши доданий до позовної заяви розрахунок, суд вважає, що пеню позивачем нараховано вірно, а тому дана вимога підлягає задовольненню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок бездіяльності відповідача, витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).

          Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 43, 49, 68, 69, 75, п.1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 550, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217, 218 ГК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "Фобос" (вул. Київська, 134, м. Вінниця, 21000, ЄДРПОУ 32647779, р/р 26001165458 в ВОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 380805) на користь Товариства з обмежено відповідальністю "БУДМАКС" (вул. Чехова, 25, м. Вінниця, 21034, ЄДРПОУ 33099874, р/р 2600515954 в ВОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 302247) 15 671,23 грн. основного боргу , 913,32 грн. пені, 145,18 грн. 3% річних, 167,88 грн. витрат на державне мито, 220,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 1 500,00 грн. основного боргу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 18 жовтня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Чехова, 25, м. Вінниця, 21034)

3 - відповідачу (вул. Київська, 134, м. Вінниця, 21000)