Рішення № 11787233, 12.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 жовтня 2010 р. Справа 9/153-10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії, код ЄДРПОУ 01189910 (вул. Горького, 40, м. Київ, 01033)

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1 АДРЕСА_2

про стягнення 534,78 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.

Представники сторін:

позивача: Матвєєва О.Ю. - представник за довіреністю;

відповідача: не з"явився;

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії 495,50 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги., 22,54 грн - пені., 13,86грн - індексу інфляції., 2,88 грн.- 3% річних., всього 534,78 грн.

13.08.2010р.господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 9/153-10 та призначено її до розгляду на 16.09.2010р .

В судове засідання 16.09.2010р. представники сторін не з"явилися. У зв"язку з неявкою представників сторін та відсутністю витребуваних доказів, ухвалою суду від 16.09.10р. відкладено розгляд справи на 12.10.10р.

17.09.2010р. до суду від позивача надійшов лист, в якому ( довідці 825200/2810-2/349 від 10.09.2010р.) зазначено про зменшення суми основного боргу, яка станом на 10.09.2010р. становить 489,02 грн. В обгрунтування заявленої суми боргу надана відомість від 13.09.2010р. Зазначене уточнення розуміється судом як зменшення позовних вимог та прийняте судом до уваги, як таке, що не суперечать положенням ст.22 ГПК України та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі - 489,02 грн., 22,54грн- пені., 13,86 грн.- індексу інфляції., 2,88 грн-3% річних., всього-528,30 грн.

В судовому засіданні 12.10.10р. представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням уточнень від 17.09.2010р.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив та витребуваних доказів, письмових пояснень з обгрунтованням поважності причин невиконання вимог суду не надав.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 13.08.2010р. надіслана відповідачу за вказаними у позовній заяві адресами (АДРЕСА_1.; АДРЕСА_2 та повернута підприємством зв"язку з відміткою на конверті "за закінченням терміну зберігання".

Ухвала про відкладення слухання від 16.09.2010р. надіслана відповідачу за вказаними адресами та не повернута підприємством зв"язку до суду. Наведена обставина підтверджує отримання відповідачем вищезазначеної ухвали.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

13.10.2009р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії (підприємство електрозв'язку) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №5502461077 про надання телекомунікаційних послуг, відповідно до умов якого підприємство зв"язку зобов"язалося надавати загальнодоступні (універсальні) та ін. телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, переліку та в обсягах замовлених абонентом, а абонент зобов"язується своєчасно оплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 3.4.2. договору, ст.ст. 33, 36, 63, Закону України "Про телекомунікації", п.п.32,34,40,97,108,164,185 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., абонент зобов"язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Однак, відповідач всупереч вимогам законодавства та умовам договору оплати за надані послуги здійснював не в повному обсязі, в результаті чого заборгованість відповідача станом на 10.09.2010р. склала 489,02 грн., яка утворилась за період з 10.2009 р. по 05. 2010р. підтвердженням чого є оборотні відомості по абоненту від 13.09.2010р, 05.05.2010р, рахунки на оплату наданих телекомунікаційних послуг .

У зв'язку з тим, що в добровільному порядку відповідач відмовляється сплачувати борг, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 5502461077 від 13.10.2009р. є договором про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню телекомунікаційних послуг належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги згідно умов укладеного договору № 5502461077 від 13.10.2009р., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 489,02 грн. за період з 10. 2009 року по 05. 2010 року, про що свідчать рахунки за надані телекомінікаційні послуги, а також відсутність доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначену суму.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п.5. ч.1 ст.33 Закону України "Про телекомунікації" послуги операторами зв"язку всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами зв"язку і оплати послуг.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 489,02 грн. заборгованості за надані послуги зв"язку за період з 10. 2009 р. по 05. 2010р. підлягають задволенню.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 22,54 грн. - пені. Розглянувши дану вимогу, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 22,54 грн. - пені заявлено правомірно і підлягають задоволенню.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 13,86 грн - індексу інфляції та 2,88 грн. - 3% річних, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вказане, вимоги позивача про стягнення 13,86 грн.- індексу інфляції та 2,88 грн. - 3% річних підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків із позивачем (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму боргу.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, індетиф.номер НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1.; АДРЕСА_2) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської філії, код. ЄДРПОУ 01189910 ( вул. Горького, 40, м. Київ, р/р 26000402028729 в Київській регіональній дирекції "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 322904) 489,02грн. - основного боргу, 22,54грн - пені, 13,86грн.- індексу інфляції, 2,88грн. - 3% річних, 100,76грн. - відшкодування витрат пов"язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. - відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу по справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 18.10.2010р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - відповідачу (АДРЕСА_1 АДРЕСА_2