Рішення № 11787212, 14.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 жовтня 2010 р.           Справа 9/81-10

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ", код ЄДРПОУ 20034231 (Контрактова площа, 4, м. Київ, 04070)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСК", код ЄДРПОУ 13555834 (вул. Фрунзе, 45, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, 22400)

про стягнення 59 254,92 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.,

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.

Представники сторін не з'явилися.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, яким позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСК" на користь Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" 59 254,92 грн.

05.05.2010 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 9/81-10 з призначенням її до розгляду в засіданні на 01.06.2010 року.

З різних причин розгляд справи відкладався.

24.06.2010р. відповідач подав до суду відзив № 84 від 24.06.2010р., яким проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

Ухвалою суду від 21.09.2010р. справу призначено до розгляду на 14.10.2010р.

Сторони уповноважених представників в судове засідання 14.10.10р. не направили. Хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, ухвалою суду від 21.09.2010р.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду сторін або їх представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 9/81-10, перевіривши докази та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

21.04.2003р. між ВАТ "Міжнародний комерційний банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю СП "РТС" (позичальник) укладено договір відкличної невідновлювальної лінії № К/03-26, відповідно до п. 1.1. якого кредитор, за умов зазначених в п.п. 1.2., 1.3., 2.1., 3.3.2 договору, відкриває позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 800 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення по 20.04.2004р. включно згідно графіку погашення кредитної заборгованості, який є додатком № 1 до договору та його невід"ємною частиною, із сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 23 % річних та плати за обслуговування кредитної лінії суми в розмірі 1% від загального розміру суми ліміту кредитної лінії.

В 2008р. відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів товариства Відкрите акціонерне товариство "Міжнародний комерційний банк" перейменовано в Відкрите акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ", який згідно рішення Загальних зборів акціонерів на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ".

З метою забезпечення кредитного договору (п. 1.3. договору) 22.04.2003р. між ВАТ "Міжнародний комерційний банк" (заставодержатель) та ТОВ "АМСК" (заставодавець) укладено договір про заставу майна (майнове поручительство) № З-03-17, відповідно до п. 1.2. якого в якості забезпечення виконання умов договору кредитної лінії заставодавець надає в заставу власне рухоме майно, склад якого визначений в п. 2.1. договору.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, постановою господарського суду Черкаської області від 08.02.2007р. у справі № 10/660 товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "РСТ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у відповідності до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом».

Після опублікування оголошення про визнання боржника банкрутом Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" звернулось із заявою про включення його до складу кредиторів з сумою вимог - 538458,16 грн., в томі числі заборгованість ТОВ СП "РТС" за кредитним договором № К/03-26 від 21.04.2010р. Заявлені ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" вимоги ліквідатором визнані повністю.

Враховуючи, що боржник припинив свою статуту діяльність, а майно та кошти для задоволення вимог кредиторів відсутні, ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.09.2010р. у справі № 10/660 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, а ТОВ "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "РСТ" (код ЄДРПОУ 19361321), як юридичну особу, ліквідовано, провадження у справі припинено.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з вимогами статей 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або або законом.

Статтею 609 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.09.2010р. у справі № 10/660 товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "РСТ", код ЄДРПОУ 19361321, як юридичну особу, у зв"язку з банкрутством, ліквідовано.

Процедура стягнення заборгованості з боржника, відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство та здійснюються передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відповідні процедури, визначається цим законом та здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство.

Приписами частини 5 статті 112 Цивільного Кодексу України та ч. 6 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Стаття 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, між іншим, заставою.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1,4 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, в силу якого кредитор заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) абезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторам (стаття 1 Закону України "Про заставу").

Статтею 589 Цивільного кодексу України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги, визначені на момент фактичного задоволення.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному об'ємі. Виходячи з викладеного застава, як інститут цивільного права виступає тільки способом забезпечення виконання зобов'язання, аж ніяк не зобов'язанням.

Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання (статті 28 Закону України "Про заставу"), яка в силу закону припиняється одночасно з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Оскільки боржника за основним зобов'язанням ліквідовано то зобов'язання є погашеним.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Беручи до уваги викладене вище, оцінюючи встановлені обставини справи та приписи законодавства в сукупності, суд дійшов висновку про відмову в позові, з покладенням судових витрат на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

          Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 жовтня 2010 р.

віддрук. прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (Контрактова площа, 4, м. Київ, 04070); 3- відповідачу (вул. Фрунзе, 45, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, 22400)