Рішення № 11787046, 12.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 жовтня 2010 р.           Справа 13/169-10

за позовом:Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Тараса Шевченко, 18, Шевченківський район, м.Київ. 01030) в особі Центру технічної експлуатації №1 Філії спеціалізованого електрозв'язку Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул.Толстого,16/18, м.Київ, 01032) Філія спеціалізованого електрозв'язку Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" ( вул.Нижній Вал,49-А, Подільський район, м.Київ, 04071, код 26549551)

до:Вінницької обласної державної адміністрації Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (вул.Володарского,26, м. Вінниця, 21050, код 20098691)

про стягнення 59877,09 грн. заборгованості

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Ганжа О.В., довіреність

          відповідача : Титаренко Т.І., довіреність

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 10.09.2010 р. порушено провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації №1 Філії спеціалізованого електрозв'язку Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" Філія спеціалізованого електрозв'язку Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до Вінницької обласної державної адміністрації Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про стягнення 59877,09 грн. заборгованості, що включає в себе 56149,82 грн. - основної суми боргу; 2427,75 грн. - інфляційних витрат, 1299,52 - 3% річних та призначено до слухання на 28.09.2010 р., проте в зв'язку з неявкою відповідача, судове засідання було відкладено на 12.10.2010 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

На визначену дату з'явились представники сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги та представника відповідача, який проти позову заперечив, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

Згідно укладеного між сторонами договору про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури оповіщення ЦО №05/08 (05/08/17) від 14.02.2007 р., відповідач передав позивачу обов'язки щодо експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури оповіщення ЦО, відповідно до умов договору до додатку до нього.

Згідно п.1.2 позивач взяв на себе зобов'язання по здійсненню обслуговуванню, ремонту, контролю за робочим станом і збереженням апаратури, а відповідач зобов'язався відповідно до п.3.2 здійснювати оплату згідно з доданим до договору кошторисно-фінансовим розрахунком, щомісячно з моменту надходження коштів з Державного бюджету.

Умовами договору п.3.3 визначено, що підставою для розрахунку є акт виконаних робіт, у якому перераховуються випадки виходу апаратури оповіщення ЦО з ладу, несанкціонованого запуску , а також неповний обсяг виконаних робіт з обслуговування, що тягне за собою зменшення суми перерахувань.

За актом приймання-передачі апаратури оповіщення П-159, П-160, П-162, Р-143-ДМ на експлуатаційно-технічне обслуговування, укладеного в березні 2007 року, відповідач передав, а позивач прийняв апаратуру оповіщення та зв'язку.

Шляхом укладання в новій редакції Додатку № 2 до Договору «Кошторисно-фінансовий розрахунок вартості експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури (в місяць)» та Додатку № 3 до Договору «Ліміт на оплату послуг електрозв'язку», щороку між сторонами погоджується щомісячна вартість послуг по договору, а також розмір коштів, які виділені в межах ліміту на оплату послуг електрозв'язку відповідно до Закону про бюджет України на наступний рік.

Сторонами по договору було погоджено ліміт на оплату послуг та вартість послуг на 2007, 2008, 2009 роки.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. договору термін дії договору встановлений з дати його підписання і до 31 грудня 2007 р. Якщо жодна із сторін не заявила за два місяці до закінчення терміну дії договору про його розірвання, то термін його дії продовжується на наступний рік.

Відповідно до листів направлених відповідачем на адресу позивача № 02-01-19-496 від 21.05.2009, № 01-02-19-779 від 11.08.2009, ним повідомлялось, що укладений договір № 05/08 від 14.02.2007 та додаткова угоду № 4 від 19.01.2009 року вважати такими, що втратили чинність.

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 60 від 21.01.2010 р., в якому ним повідомлялось щодо можливості розірвання договору за умови повернення апаратури оповіщення по акту приймання-передавання, однак дана пропозиція була залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно до п.1.2. Інструкції про порядок експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони підприємствами електрозв'язку України, затвердженої спільним наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 16.08.2000р. №210/119 встановлено, що підприємства електрозв'язку України здійснюють на договірних умовах експлуатаційно-технічне обслуговування засобів оповіщення і зв'язку ЦО, які перебувають у сфері управління центральних та місцевих органів виконавчої влади і знаходяться на пунктах управління, на підприємствах, в установах і організаціях та в інших об'єктах, а в додатку 1 до п. 2.1 - зразковий договір про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО.

Також, згідно Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою КМ України від 15.02.1999 р. №192, визначено, що відповідальність за експлуатаційно-технічне обслуговування систем оповіщення покладається: загальнодержавної - на генеральну дирекцію Укртелекому; регіональних - на керівництво відповідних дирекцій Укртелекому; потенційно небезпечних об'єктів – на головних інженерів цих об'єктів.

Керуючись викладеним позивач обґрунтовує той факт, що відповідно до п.8.1 договору він позбавлений права в односторонньому порядку припиняти обслуговування апаратури та засобів оповіщення і зобов'язаний обслуговувати відповідну апаратуру, що була передана йому відповідачем за актом приймання-передачі.

Таким чином, позивачем було продовжено надання послуг відповідачу по експлуатаційно-технічному обслуговуванню апаратури оповіщення ЦО, відповідно до умов договору та додатків до нього, проте відповідачем за період з квітня 2009 року по травень 2010 рік, вказані послуги оплачені не були, в зв'язку з чим у останнього виник борг в розмірі 56149,82 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялися листи про погашення заборгованості по договору, рахунки на оплату наданих позивачем послуг, акти наданих послуг, що підтверджується поштовими реєстрами, а також листом від 05.07.2010 р. було повторно направлено на адресу відповідача всі неоплачені рахунки за період 2009 – 2010 років (а.с.66-127).

09.12.2009 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №01/09 про погашення суми заборгованості по договору № 05/08 від 14.02.2007 р. з пропозицією підписати акти наданих послуг, акти звірок та перерахувати суму боргу по договору, після отримання якої відповідачем 22.01.2010 р. була надана відповідь №01-01-18-47, в якій ним було відмовлено у задоволенні вимог позивача, обґрунтовуючи це відсутністю асигнувань з бюджету.

Позивачем на дану відповідь було направлено лист № 177 від 16.02.2010 з повторною вимогою погашення суми боргу, проте яка останнім була залишена без реагування.

Відповідач свої заперечення обґрунтував тим, що кошторисними призначеннями на 2009 рік не було передбачено обслуговування системи оповіщення незважаючи на те, що бюджетним запитом на 2009 р. кошти на обслуговування системи оповіщення були передбачені.

Відсутність кошторисних призначень не дає підстав для взяття юридичних і фінансових зобов'язань в Головному управлінні державного казначейства у Вінницькій області, оскільки в такому випадку порушуються норми ст. 51 Бюджетного кодексу України.

В зв'язку з чим Головне управління своїми листами неодноразово повідомляло ВАТ «Укртелеком» щодо неможливості проведення розрахунків по даному Договору та одночасно вносило пропозицію щодо розірвання договору в зв'язку з неможливістю його виконання.

Відповідачем, також було зазначено, що акти виконаних робіт ними не підписувались, що в свою чергу підтверджує їх бажання щодо припинення договору і тому підстав для виникнення фінансового зобов'язання та оплати послуг ВАТ «Укртелеком» у Головного управління не виникло.

У судовому засіданні судом було встановлено, що відповідачем послуги від позивача отримувались, а договір №05/08 про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури оповіщення ЦО від 14.02.2007 р., розірвано не було.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дії позивача по наданню послуг про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури оповіщення ЦО та дії відповідача по їх прийняттю за визначеною ціною та його частковий розрахунок, свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отримані послуги.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 56149,82 грн. основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України .

Також позивач просить стягнути з відповідача 2427,75 грн. - інфляційних витрат та 1299,52 - 3% річних, згідно наданого розрахунку.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2427,75 грн. - інфляційних витрат, 1299,52 - 3% річних підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.

          Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити .

2.Стягнути з Вінницької обласної державної адміністрації Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (вул.Володарского,26, м. Вінниця, 21050, код 20098691) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Тараса Шевченко, 18, Шевченківський район, м.Київ. 01030) в особі Центру технічної експлуатації №1 Філії спеціалізованого електрозв'язку Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул.Толстого,16/18, м.Київ, 01032; вул.Нижній Вал,49-А, Подільський район, м.Київ, 04071, код 26549551) 56149,82 грн. - основної суми боргу; 2427,75 грн. - інфляційних витрат; 1299,52 - 3% річних; 598,77 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. – відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення направити сторонам.

Суддя           Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 жовтня 2010 р. віддрук. прим.:

1 - до справи