Рішення № 11786936, 07.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 жовтня 2010 р.           Справа 11/128-10

за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі

Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії відкритого

акціонерного товариства «Укртелеком», м. Вінниця

до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій

області, м. Вінниця

про стягнення 132 426,43 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача - О. Матвєєва за довіреністю;

від відповідача - С. Пилипенко за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області заборгованості за договором № 11140 від 01.01.2004р. в загальному розмірі 132426,43 грн., з яких: 123415,97 грн. основний борг, 4290,98 грн. –пеня, 3086,47 грн. –сума інфляційних збитків та 1633,01 грн. - 3% річних.

В процесі розгляду позивачем зменшено розмір позовних вимог, про що його представником подано відповідні заяви від 20.09.2010р. та від 07.10.2010р.. Згідно даних заяв, після звернення з позовом до суду відповідачем проведені часткові розрахунки за договором, і станом на 01.10.2010р. сума основного боргу становить 43635,13 грн.. При цьому позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення пеня, суми інфляційних збитків та трьох відсотків річних і просить стягнути з відповідача основний борг в розмірі 43635,13 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі договору № 11140 від 01.01.2004р. позивач забезпечував відповідачу безперебійне та якісне надання послуг електрозв’язку. Відповідно до п. 4.3 вказаного договору відповідач зобов’язався своєчасно вносити плату за послуги електрозв’язку.

Позивач виконує свої зобов’язання, забезпечує відповідача послугами електрозв’язку та надає рахунки для оплати, тоді як відповідач свої зобов’язання щодо оплати телекомунікаційних послуг по договору не виконує належним чином, і станом на 01.10.2010р. за ним рахується заборгованість в розмірі 43635,13 грн..

Відповідач пояснень відносно обставин вкладених в позовній заяві не надав. Представник відповідача в судовому засідання не заперечував проти наявності заборгованості та наголошував на тій обставині, що заборгованість погашається по мірі надходження коштів з бюджету.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

01 січня 2004 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(позивач) та Управлінням Міністерства внутрішній справ України у Вінницькій області (відповідач) укладено договір № 11140 за умовами якого позивач зобов’язався забезпечувати безперебійне та якісне надання послуг електрозв’язку, а відповідач відповідно своєчасно вносити плату за надані послуги.

Розділом 4 договору визначено порядок та строки проведення розрахунків, зокрема пунктом 4.3 договору встановлено, що Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, свої зобов’язання за договором в частині забезпечення безперебійного та якісного надання послуг електрозв’язку позивачем виконувались належним чином.

Тоді як відповідач свої зобов’язання виконує з порушенням, і станом на 01.10.2010р. за ним рахується заборгованість в розмірі 43635,13 грн.. Даний борг виник за період з 01.12.2009р. по 01.07.2010р., що стверджується рахунками за телекомунікаційні послуги, журналом оплат по юридичним особам та платіжними дорученнями.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 43 635,13 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити .

2.          Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 10, код 21727137) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(21001, м. Вінниця, вул. Коцюбинського, 28, код 01182204) 43 635 (сорок три тисячі шістсот тридцять п’ять) грн. 13 коп. - боргу; 436 (чотириста тридцять шість) грн. 35 коп. - витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.10.2010р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи