Рішення № 11786679, 14.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120

РІШЕННЯ

Іменем України

14.10.2010Справа №2-1/3709.1-2010 За позовом – ТОВ «Лізінг» (98600, м. Ялта, вул. Полікурівська, 27)

до відповідача – Ялтинської міської ради (98600, м. Ялта, площа Радянська, 21)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ТОВ «Евас – Альянс» (98600, м. Ялта, вул. Кірова, 82а, кв. 3)

про визнання недійсними рішеннь

Суддя А.В.Привалова

представники:

від позивача – Антонюк А.В., представник, дов.№37 від 02.06.2010, Турчик В.С., директор, протокол № 7 від 02.10.2007 року

від відповідача – Матвиєць О.П., дов.№02.9-2/146 від 03.12.08, представник

від третьої особи - Бєломєстнов А.Д., дов. б/н від 28.09.2010, преставник

Обставини справи:

          Позивач - ТОВ «Лізінг» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Ялтинської міської ради, в якої просить суд визнати недійсним рішення 5-ої сесії 5-го скликання № 266 від 29.11.2006 року «Про надання згоди ТОВ «Евас – Альянс» на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,1800 га для будівництва та обслуговування готельного комплексу з рекреації за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська, на землях Ялтинської міської ради».

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 10.11.2009 року у справі № 2-3/5936-2009 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ТОВ «Евас – Альянс».

Під час розгляду справи ТОВ «Лізінг» в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подана заява про доповнення позову, відповідно до якої просить суд визнати недійсним рішення 28-ої сесії 5-го скликання № 62 від 17.11.2009 року «Про розгляд заяви ТОВ «Лізінг» про надання в оренду земельної ділянки площею 0,2400 га для будівництва та обслуговування пансіонату на 20 місць за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська, 27-а на землях Ялтинської міської ради».

Ухвалою господарського суду АРК від 18.12.2009 доповнення позивача до позову об’єднанне у одне провадження з даною справою.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2009 у справі № 2-22/5936-2009, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.02.2010, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2010 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.02.2010 та рішення господарського суду АРК від 21.12.2009 у справі №2-22/5936-2009 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно резолюції голови господарського суду АРК справа передана на розгляд судді Приваловій А.В., з присвоєнням справі номеру №2-31/3709.1-2010.

          Ухвалою господарського суду АРК від 19.07.2010 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

          Ухвалою Господарського суду АРК від 22.09.2010 відмовлено позивачу у задовленні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення прав ТОВ «Лізінг» не розглянувши по суті клопотання щодо надання спірної земельної ділянки у оренду, прийняв оспорюване рішення про надання згоди ТОВ «Евас-Альянс» на розробку проекту землеустрою з відведення спірної земельної ділянки. Вказує, що відповідно до рішення Ялтинської міської ради 46-ої сесії 23-го скликання дана земельна ділянка була відведена ТОВ "Дисконт", а оскільки новим власником майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці, є ТОВ "Лізинг", то, на його думку, право на оформлення договору оренди відповідної земельної ділянки належить йому, як новому власникові. Також вважає, що є неправомірним рішення відповідача №62 від 17.11.2009, яким необґрунтовано відмовлено в передачі ТОВ «Лізінг» у оренду земельної ділянки, з огляду на наявність судових рішень у справі 2-8/11768-2007, якими встановлено переважне право позивача на спірну земельну ділянку.

          Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити. Вважає позов безпідставним з огляду на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Лізинг" не має права користування спірною земельною ділянкою до моменту прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

Третя особа у письмових поясненнях на позов просить провадження у справі припинити з підстав непідвідомчості спору господарському суду. Також надала письмові пояснення по суті позовних вимог, в яких проти задоволення позову заперечує, вказуючи на відсутність права позивача на спірну земельну ділянку.

Суд вважає, що даний спір відповідно до положень п.6 ч.1 ст.12 ГПК України підвідомчий господарському суду і має розглядатись за правилами господарського судочинства, оскільки позивачем є суб’єкт господарської діяльності і в даних правовідносинах Ялтинська міська рада виступає як суб’єкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й позивач. Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у її власності, рада відповідно до статті 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб’єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею. У даному випадку відсутня підпорядкованість одного учасника земельних правовідносин (позивач) іншому (відповідач), яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій. Правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права користування на спірну земельну ділянку та підстав його набуття. Рада як власник землі вільна у виборі суб’єкта щодо надання йому цього права в порядку, встановленому законом. Разом із цим, рада владних управлінських функцій не здійснювала і суб’єктом владних повноважень у цих відносинах не виступала. Отже враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї суб’єкту господарської діяльності, має розглядатись за правилами ГПК України.

Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні 07.10.2010 оголошувалась перерва до 14.10.2010 в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Cкасовуючи рішення суду від 21.12.2009 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.02.2010 по даній справі, Вищий господарський суд України в своєї постанові від 10.06.2010 звертав увагу на те, що матеріали справи містять судові рішення у справі №2-5/9380 господарського суду АРК за позовом ТОВ «Евас-Альянс» до ТОВ «Лізінг», треті особи: Ялтинська міська рада, комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м.Ялта» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та спонукання до виконання певних дій, які скасовані постановою Вищого господарського суду України від 19.03.08 з направленням справи на новий розгляд, а також рішення суду господарського суду АРК від 08.09.09. у справі №2-8/3684.1-2008, проте суди попередніх інстанцій не дослідили питання щодо набрання законної сили вказаними рішеннями та не дали цим обставинам відповідної правової оцінки відповідно до вимог ст.35 ГПК України.

Згідно зі ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

При новому розгляді справи судом встановлено наступне.

23.04.03 між товариством з обмеженою відповідальністю "Дисконт" (Продавець) та ТОВ "Лізинг" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого Продавець передав у власність Покупця споруди, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта, вул.Полікуровська, 27А, а саме: адміністративний корпус –літери А, склад –літери Б, котельню –літери В, сарай –літери Г, які розташовані на земельній ділянці загальною площею 1 124 м2.

Матеріалами справи також підтверджено, що з метою оформлення права користування земельною ділянкою під зазначеним майном ТОВ "Лізинг" у 2003 році звернулось до Міськради з заявою про надання згоди на складення проекту відводу земельної ділянки загальною площею 0,24 га, яка розміщена за адресою: м.Ялта, вул.Полікуровська, 27а, для будівництва та обслуговування пансіонату на 20 місць.

Підставою для звернення з заявою було те, що відповідно до рішення Ялтинської міської ради 46-ої сесії 23-го скликання дана земельна ділянка була відведена ТОВ "Дисконт", а оскільки новим власником майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці, є ТОВ "Лізинг", то, на його думку, право на оформлення договору оренди відповідної земельної ділянки належить йому, як новому власникові.

В обґрунтування зазначеної заяви ТОВ «Лізінг» посилається на те, що відповідно до рішення Ялтинської міської ради 46-ї сесії 23-го скликання дана земельна ділянка відведена ТОВ «Дисконт», а оскільки новим власником майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці, є ТОВ «Лізінг», то відповідно і право на оформлення оренди цієї земельної ділянки належить новому власникові.

Ялтинська міськрада листом від 07.04.04 № 519/04 повідомила ТОВ "Лізинг" про те, що питання передачі в оренду земельної ділянки площею 0,24 га, яка розташована за адресою: м.Ялта, вул.Полікуровська, 27а, для будівництва та обслуговування пансіонату на 20 місць буде розглянуто депутатською комісією з землекористування та екології на черговій сесії Ялтинської міськради, яке у встановлений земельним законодавством строк розглянуто не було.

Одночасно з цим, 29.11.2006 Ялтинська міська рада 5-го скликання прийняла рішення 5-ї сесії № 266 «Про надання згоди ТОВ «Евас – Альянс» на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,1800 га для будівництва та обслуговування готельного комплексу з рекреації за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська, на землях Ялтинської міської ради»30.05.2007.

В подальшому 30.05.2007 Ялтинська міська рада прийняла рішення №382 «Про передачу в оренду ТОВ «Евас-Альянс» земельної ділянки площею 0,1200га для будівництва та обслуговування готельного комплексу за адресою: м.Ялта, вул.Полікуровська в районі будинку №27 на землях Ялтинської міської ради».

На підставі зазначеного рішення між Ялтинською міською радою та ТОВ «Евас – Альянс» був укладений договір оренди спірної земельної ділянки від 31.05.2007.

Судом встановлено, що при здійсненні апеляційного провадження постановою від 07.04.08 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-8/11768-2007 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом ТОВ "Лізинг" до Ялтинської міської ради та ТОВ "Евас-Альянс" про визнання недійсними рішення та договору оренди, задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Лізинг", рішення господарського суду АРК від 21.02.2008 скасовано, прийнято нову постанову про задоволення позову, якою визнано недійсним рішення 10-ої сесії Ялтинської міської ради 5-ого скликання № 382 від 30.05.07 "Про передачу в оренду ТОВ "Евас-Альянс" земельної ділянки площею 0,1200 га для будівництва та обслуговування готельного комплексу за адресою: м.Ялта, вул.Полікуровська в районі будинку № 27а на землях Ялтинської міської ради", кадастровий номер земельної ділянки 0111900000:01:004:0112, та визнано недійсним договір від 31.05.07оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта, вул.Полікуровська в районі будинку № 27а, який укладено між Ялтинською міською радою та ТОВ "Евас-Альянс", кадастровий номер земельної ділянки 0111900000:01:004:0112, і зобов'язано Ялтинську міську раду розглянути на найближчій сесії заяву ТОВ "Лізинг" про передачу йому в оренду земельної ділянки площею 0,24 га для будівництва та обслуговування пансіонату на 20 місць за адресою: м.Ялта, вул.Полікуровська, 27а.

          Постановою Вищого господарського суду АРК від 02.07.2008 у справі №2-8/11768-2007 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2008 у справі №2-8/11768-2007 залишено без змін. Ухвалою Верховного суду України від 11.09.2008 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 02.07.2008 у справі №2-8/11768-2007.

          Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2008 у справі №2-8/11768-2007 встановлено факт незаконності рішення №382 від 30.05.2007 Ялтинської міської ради про передачу в оренду ТОВ «Евас-Альянс» спірної земельної ділянки та укладеного на підставі цього рішення договору оренди від 31.05.2007 з огляду на порушення прав і законних інтересів позивача, в якого у фактичному користуванні, як власника нерухомого майна, знаходиться спірна земельна ділянка.

Отже, факт порушення прав і законних інтересів позивача на спірну земельну ділянку встановлений судовим рішенням і не потребує доказування.

Як свідчать обставини справи, договір купівлі –продажу нерухомого майна від 23.04.2003, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Дисконт" і позивачем, ніким не оскаржувався, а отже, право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг" на придбане майно є неоспорюваним. Також судами при розгляді справи №2-8/11768-2007 встановлено, що при укладенні вищезазначеного договору купівлі-продажу товариство з обмеженою відповідальністю "Дисконт" передало позивачеві затверджений проект відводу земельної ділянки загальною площею 0,24 га, що розташована за адресою: місто Ялта, вул.Полікуровська, 27а, для будівництва та обслуговування пансіонату на 20 місць, а також всі права на інтелектуальну власність, погоджувальні документи відносно зазначеного проекту.

Відповідно до 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлі та споруди до нового власника переходить і право користування земельною ділянкою. Аналогічне положення міститься в ст.377 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що до покупця будівель та споруд переходить право власності (користування) на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Зазначена правова позиція також викладена у постанові Вищого господарського суду від 19.03.2008 у справі № 2-5/9380-2007.

Згідно зі статтями 116, 120, 122 Земельного кодексу України в користування може бути передана тільки вільна земельна ділянка , тобто та, відносно якої відсутній будь-який спір.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка на момент прийняття Ялтинською міською радою оспорюваного рішення №266 від 29.11.2006 року „Про надання товариству з обмеженою відповідальністю "Евас-Альянс" дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,1800 га для будівництва та обслуговування готельного комплексу з рекреації за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська, на землях Ялтинської міської ради” знаходилася у фактичному користуванні позивача та не була у нього витребувана або вилучена у встановленому законом порядку.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2008 по справі №2-8/11768-2007, залишеним без змін Постановою Вищого господарського суду від 02.07.2008 по справі №2-8/11768-2008, враховуючи вищенаведені обставини, було встановлено, що ТОВ “Лізинг”має переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,24 га для будівництва та обслуговування пансіонату на 20 місць, що розташована за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська,буд.27а.

Таким чином, нерухоме майно - домоволодіння, що знаходиться за адресою: Автономна республіка Крим, місто Ялта, вулиця Полікурівська, буд. 27а, є розташованим саме на земельній ділянці площею 0,24 га, переважне право на оренду якої має ТОВ “Лізинг”.

Але, не зважаючи на це, Ялтинська міська рада безпідставно відмовила оспорюваним рішенням №62 від 17.11.2009 ТОВ “Лізинг” в наданні в оренду земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) № 18-рп/2004 від 01.12.2004 року поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

З врахуванням вищенаведеного суд вважає, що рішення 5-ої сесії 5-ого скликання Ялтинської міської ради №266 від 29.11.2006 року „Про надання товариству з обмеженою відповідальністю "Евас-Альянс" дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,1800 га для будівництва та обслуговування готельного комплексу з рекреації за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська, на землях Ялтинської міської ради” та рішення 28-ої сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради № 62 від 17.11.2009 року “Про розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Лізинг” про передачу у оренду земельної ділянки площею 0,2400 га для будівництва та обслуговування пансіонату на 20 місць за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська, 27а, на землях Ялтинської міської ради”, порушує законні інтереси позивача, що є підставою для скасування оскаржених актів органу місцевого самоврядування.

З підстав, наведених вище, посилання відповідача на те, що до позивача перейшло безспірне право користування земельною ділянкою лише площею 0,11234 га не приймаються до уваги, оскільки не грунтуюються на приписах земельного законодавства щодо права власника нерухомого майна отримати у оренду земельну ділянку необхідну для його обслуговування.

Посилання відповідач на той факт, що рішенням №35 5-ої сесії 5 скликання Ялтинської міською ради від 15.11.2006 рішення №19 46-ї сесії Ялтинської міської ради 23 скликання про надання ТОВ “Дисконт” у оренду земельної ділянки площею 0,24 га за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська, 27 для будівництва та обслуговування пансіонату на 20 місць строком на 50 років скасовано у зв’язку з не оформленням правовстановлюючих документів на надану земельну ділянку, судом не приймається до уваги.

Відповідно до статті 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Згідно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Оскільки рішення про надання земельної ділянки є за своєю правовою природою ненормативним правовим актом, господарський суд виходить з того, що Ялтинська міська рада під час прийняття рішення №35 5-ої сесії 5 скликання Ялтинської міською ради від 15.11.2006 вийшла за межи наданих їй повноважень, отже це рішення є незаконним, та відповідно, рішення №19 46-ї сесії Ялтинської міської ради 23 скликання від 28.03.2002 про надання ТОВ “Дисконт” у оренду земельної ділянки площею 0,24 га за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська, 27 для будівництва та обслуговування пансіонату на 20 місць строком на 50 років зберігає юридичну силу.

Ялтинською міською радою процедура щодо вилучення земельної ділянки площею 0,24га, наданої в оренду, відповідно до приписів статті 149 ЗК України, по відношенню, а ні до ТОВ «Дисконт», а ні до ТОВ “Лізинг” реалізована не була, рішення щодо вилучення зазначеної земельної ділянки не приймались.

Не впливають на суть спірних правовідношень і посилання відповідача - Ялтинської міської ради на судове рішення господарського суду АРК від 08.09.2009 у справі №2-8/3684.1-2008, що набрало законної сили 09.12.2009, за яким зобов’язано ТОВ «Лізінг» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Ялта, вул.Полікуровська, у районі будинку №27 (кадастровий номер 0111900000:01:004:0112) шляхом зносу самовільно забудованої огорожі та капітального одноповерхового гаража розміром 6Х12м. Суд зазначає, що підставою для зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самовільно збудованих споруд стало саме відсутність у ТОВ «Лізінг» правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, оформлення яких позивач вимагав у встановленому законом порядку від відповідача, але останнім без достатніх правових підстав в цьому було відмовлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Лізінг» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 19 жовтня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49,82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсним рішення 5-ої сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради від 29.11.2006 №266 “Про надання ТОВ “Евас –Альянс” дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,1800 га для будівництва та обслуговування готельного комплексу з рекреації за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська, на землях Ялтинської міської ради”

3. Визнати недійсним рішення 28-ої сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради від 17.11.2009 № 62 “Про розгляд заяви ТОВ “Лізінг” про передачу у оренду земельної ділянки площею 0,2400 га для будівництва та обслуговування пансіонату на 20 місць за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська, 27а, на землях Ялтинської міської ради”.

4. Стягнути з Ялтинської міської ради (98600, АР Крим, м. Ялта, пл. Радянська, 1, код ЄДРПОУ 25149223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лізинг”(98600, м. Ялта, вул. Полікурівська, 27, код ЄДРПОУ 20739523) 85,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.