Рішення № 11786632, 14.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

14.10.2010Справа №2-4/2786-2010 За позовом ТОВ «Кандагар-Тур» (юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Гоголевська, буд.10, оф.13., поштова адреса: 99007, м. Севастополь, вул. Олега Кошового, буд.1/1)

до відповідача ТОВ «Компанія «Новий Крим» (95000, АР Крим, вул. Горького, 7, оф.14 та м. Сімферополь, вул. Лугова, 37)

про розірвання договору та стягнення 10 020,84 грн.

Суддя І.К. Бєлоглазова

представники:

Від позивача – представник Балян Е.С., дов. від 15.01.10 р. у справі.

Від відповідача – представник Гафарова Е.Ш., дов. від 04.08.2010 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кандагар-Тур», м. Київ, звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Новий Крим», м. Сімферополь, про стягнення 25020,84 грн. Заявою від 02.07.2010 р. позивач змінив позовні вимоги та просить суд розірвати договір №56 від 19.11.2009 р. та стягнути з відповідача 25020,84 грн., у тому числі 5004,17 грн. штрафу. 16.09.2010 р. позивач зменшив суму позову та просить суд стягнути з відповідача 10020,84 грн., з них 5004,17 грн. штрафу. Позовні вимоги (з врахуванням заяви від 16.09.2010 р.) мотивовані тим, що за договором про надання рекламних послуг від 19.11.2009 р. №56 відповідач зобов’язався надати позивачу рекламні послуги під час підготовки та проведення вручення премії «Общественное признание», церемонія якого відбулася 19.12.2009 р. в театрі ім.. Чехова в м. Ялті. Загальна сума договору становить 20016,67 грн. На підставі рахунку відповідача від 19.11.2009 р. №56 позивач здійснив оплату замовлених рекламних послуг у повному обсязі. Але відповідач виконав взяті на себе зобов’язання частково. Не були виконані зобов’язання щодо підготовки публікацій стосовно позивача в грудневому і лютневому випусках журналу «Новий Крим. Курорти і туризм», а також щодо розміщення іміджевої реклами у каталозі «Курорти Криму». На виконання цих послуг позивачем було перераховано відповідачу 5016,67 грн. (платіжне доручення №11077 від 23.12.2009 р.). Позивач вважає це істотним порушенням умов договору з боку відповідача та підставою для розірвання договору та повернення 5016,67 грн. Крім того, на підставі п. 4.1. договору позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 25% від суми договору.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність підписаного договору №56 від 19.11.2009 р. між сторонами. У відзиві на позов відповідач вказує, що на прохання директора ТОВ «Кандагар-Тур» ТОВ «Компанія «Новий Крим» направила рахунки та проект типового договору для коригування. Але ТОВ «Кандагар-Тур» підписані екземпляри договору не повернув. На підставі усної домовленості позивачем були сплачені рахунки від 20.11.2009 р. та 25.11.2009 р., а «Компанія «Новий Крим» взяла на себе зобов’язання з надання рекламних послуг. Більшу частину з них було виконано. Зараз планується випуск у тираж в вересні-жовтні поточного року журналу «Новий Крим. Курорт і туризм» з інформацією про діяльність ТОВ «Кандагар-Тур» та його керівника. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що порушення умов договору в його діях відсутні та просить у позові відмовити.

У судовому засіданні оголошувалася перерва.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В :

18.11.2009 р. ТОВ «Компанія «Новий Крим» на підставі усної домовленості з ТОВ «Кандагар-Тур» направила на його електронну адресу непідписаний проект договору про надання рекламних послуг для правлення.

Після коригування позивачем наданий текст договору було повернуто відповідачеві.

19.11.2009р. відповідачем було направлено на електронну адресу позивача узгоджений текст договора №56 від 19.11.2009 р. про надання рекламних послуг під час підготовки та проведення вручення премії з електронним підписом та печаткою. Одночасно позивачу було направлено рахунок №56 від 19.11.2009 р. на суму 20016,67 грн., завірений таким же підписом та печаткою відповідача.

На підставі цього договора та рахунка позивач перерахував відповідачу 5000,00 грн. платіжним дорученням №10651 від 20.11.2009 р., 10000,00 грн. платіжним дорученням №10717 від 25.11.2009 р. та 5016,67 грн. платіжним дорученням №11077 від 23.12.2009 р., всього 20016,67 грн.

За даними позивача, представленими суду, в той же день отриманий проект договору було ним підписано, скріплено печаткою та направлено відповідачу.

Відповідач стверджує, що не одержував підписаного позивачем тексту договору та вважає, що договір не було укладено.

19.12.2009р. у м. Ялта відбулася церемонія вручення премії «Общественное признание», у якій прийняв участь керівник позивача. При цьому зауважень з його боку щодо виконання умов договору відповідачем не надходило.

30.04.2010 р. позивач листом за вих.. №410 звернувся до відповідача з вимогою до 07.05.2010 р. письмово повідомити про фактичний об’єм наданих на підставі договору від 19.11.2009 р. №56 рекламних послуг.

Відповіді від ТОВ «Компанія «Новій Крим» позивач не отримав.

12.05.2010 р. позивач звернувся до відповідача з претензією (вих.. №416) про повернення перерахованої суми 20016,67 грн. та штрафу в розмірі 5004,17 грн.

Зараз позивач просить розірвати договір від 19.11.2009 р. №56 у зв’язку з істотним порушенням його умов відповідачем, яким вважає ненадання всього визначеного об’єму рекламних послуг в обумовлений договором термін, та стягнути з відповідача 5016,67 грн., перерахованих на оплату невиконаного об’єму послуг, а також 5004,17 грн. штрафу згідно п 4.2. договору.

Відповідно до ст.. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) договору іншою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.

Статтею 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України передбачено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Аналіз матеріалів справи надає змогу суду зробити висновок, що оферта відповідача щодо укладення договору про надання рекламних послуг була прийнята позивачем. Виконання останнім дій, передбачених цим договором, свідчить про досягнення згоди сторін щодо істотних умов договору. Так, судом встановлено, що разом з проектом договору №56 від 12.11.2009 р. було отримано від відповідача рахунок №56 від 19.112.2009 р. на суму договору - 20016,67 грн., який був оплачений ним в порядку, передбаченому п. 3.1 договору. Крім того, позивачем були надані відповідачеві згідно п.п. 2.2.1, 2.2.2 договору логотип, рекламні банери та інші матеріали, необхідні для виконання умов договору.

В свою чергу відповідач прийняв передплату за договором, необхідні матеріали та виконав більшу частину рекламних послуг, вказаних у п. 2.1 договору.

Отже, доводи відповідача щодо не укладення спірного договору спростовуються матеріалами справи та не відповідають чинному законодавству. Крім того, виконаний стороною повністю або частково договір не може вважатися неукладеним. Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанови Вищого господарського суду України у справах №2-22/9499-08 господарського суду АР Крим від 23.04.2009 р., №8-221/09-4/285/09 ГС Запорізької області від 04.03.2010 р., №2-15/2487.1-09 господарського суду АР Крим від 29.04.2010 р., № 2/237 господарського суду Львівської області від 25.05.2010 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, більша частина рекламних послуг за договором була виконана відповідачем під час підготовки та проведення вручення премії «Общественное признание» 19.12.2009 р. Термін опублікування іміджевої реклами ТОВ «Кандагар-Тур» в каталозі «Курорти Криму» договором взагалі не визначений, тому не може бути порушений. Що стосується публікування інформації про ТОВ «Кандагар-Тур» та його керівника, то ці обов’язки відповідач мав виконати у грудні 2009 р. та лютому 2010 р. При цьому в самому тексті договора відсутнє вказання на рік публікації, але судом на підставі вивчення матеріалів справи та пояснень сторін, встановлено, що фактично сторони при укладанні договору мали на увазі грудневий номер 2009 р. та лютневий номер 2010 р. Це вбачається як з пояснень представника позивача та директора ТОВ «Компанія «Новий Крим», так і з переписки сторін, пов’язаної з виконанням договора.

Посилання відповідача на те, що ці зобов’язання мали бути виконані по виходу журналу, а фактично журнал ще не виходив, не можуть бути прийняті судом. Так, у судовому засіданні 11.08.2010 р. відповідачем надана копія робочого екземпляра договору від 19.11.2009 р., у якій вказані ті ж самі строки, що у договорі, наданому позивачем. Крім того, видавцем журналу є саме відповідач, тому він був зобов’язаний видати журнал з передбаченими договором публікаціями в обумовлені строки.

П. 5.2. договору було встановлено, що сторона, для якої виникла неможливість виконання зобов’язань за цим договором, має негайно повідомити про це іншу сторону протягом 3 днів. Відповідач не надав доказів повідомлення позивача про те, що він з тих чи інших причин не може виконати зобов’язання щодо публікації рекламної інформації в журналі «Новий Крим. Курорти і туризм» за грудень 2009 р. та лютий 2010 р. У судовому засіданні представники відповідача наполягали на тому, що відповідач має намір виконати ці обов’язки за договором в жовтні 2010 р. Але це не відповідає узгодженим сторонами умовам договору та фактично є односторонньою зміною цих умов, що є порушенням приписів ч. 1 ст.651 Цивільного кодексу України.

Доводи відповідача стосовно узгодження з позивачем питання про зміну строків публікації інформації про позивача та його керівника у журналі з врахуванням приписів ст.. 654 Цивільного кодексу України не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Як пояснив представник позивача, він був зацікавлений у публікації рекламної інформації щодо компанії та її керівництва саме перед початком туристичного сезону 2010 р.

Внаслідок порушення строків публікації рекламної інформації стосовно позивача він значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладанні договору.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України таке порушення є істотним та може бути підставою для розірвання договору на вимогу однієї із сторін.

Порядок розірвання господарських договорів встановлений ст.. 188 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 188 Господарського процесуального кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений 20-денний строк з врахуванням часу поштового перебігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Вказаний порядок розірвання договору позивачем не було дотримано. Але відповідно до ст.. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. у справі №15-рп/2002, положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов’язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє його права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору.

З огляду на вищевикладене та враховуючи істотне порушення відповідачем своїх зобов’язань за договором щодо публікацій в журналі «Новий Крим. Курорти і туризм», суд вважає, що вимоги позивача стосовно розірвання договору №56 від 19.11.2009 р. про надання рекламних послуг підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 5004,17 грн. за порушення відповідачем зобов’язань, вказаних в п. 2.1. договора. Такий вид відповідальності передбачено п. 4.2. договору від 19.11.2009 р. №56.

Оскільки судом встановлено порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо публікації в журналі «Новий Крим. Курорт і туризм» інформації про діяльність позивача та його керівника, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 5004,17 грн. штрафу.

Позивач також просить стягнути з відповідача 5016,67 грн., які на підставі договору та рахунку №56 від 19.11.2009 р. були перераховані відповідачу платіжним дорученням №11077 від 23.12.2009 р. за рекламні послуги, яки не були надані, а саме за публікацію інформації про керівника компанії – спонсора та про діяльність компанії – спонсора в журналі «Новий Крим. Курорти і туризм», а також іміджевої реклами в каталозі «Курорти Криму».

При цьому позивач не надав жодного обґрунтування вартості цих послуг. Посилання позивача на те, що оплата за інші послуги була здійснена до проведення 19.12.2009 р. церемонії вручення премії «Общественное признание», а перерахування 23.12.2009 р. 5016,67 грн. було призначено саме на оплату послуг з публікації рекламної інформації в журналі та каталозі, не базується на матеріалах справи. П. 3.1 договору передбачено порядок розрахунків за договором, яким встановлена передплата 15000,00 грн. до 27.11.2009 р. та кінцевий розрахунок протягом 5 банківських днів з дня проведення заходу, а саме до 25.12.2009 р. З умов договору не вбачається окрема вартість тих чи інших рекламних послуг, обумовлених договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Згідно ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що позивач не представив доказів понесення збитків саме у розмірі 5016,67 грн., суд не знаходить підстав для задоволення вимог в цій частині.

У судовому засіданні 14 жовтня 2010 р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення відповідно до ст.. 85 господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати суд відносить на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ТОВ «Кандагар-Тур», м. Київ, до ТОВ «Компанія «Новий Крим», м. Сімферополь, про розірвання договору №56 від 19.11.2009 р. та стягнення 10020,84 грн. задовольнити частково.

2. Розірвати договір №56 від 19.11.2009 р. про надання рекламних послуг, укладений між ТОВ «Компанія «Новий Крим», (м. Сімферополь, вул. Горького, 7, оф.14 та м. Сімферополь, вул. Лугова, 37, ЄДРПОУ 36165970) та ТОВ «Кандагар-Тур», (м. Київ, вул.. Гоголевська, 10, оф. 13, поштова адреса: 99007, м. Севастополь, вул.. О. Кошевого, 1/1, ЄДРПОУ 35625585).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Новий Крим», (м. Сімферополь, вул. Горького, 7, оф.14 та м. Сімферополь, вул. Лугова, 37, ЄДРПОУ 36165970, р/р 26003166407 в КРД ВАТ «Райффазен Банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021) на користь ТОВ «Кандагар-Тур», (м. Київ, вул.. Гоголевська, 10, оф. 13, поштова адреса: 99007, м. Севастополь, вул.. О. Кошевого, 1/1, ЄДРПОУ 35625585, р/р 26009310022501 у Севастопольської філії АБ «Південний», МФО 384919) 5004,17 грн. штрафу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Новий Крим», (м. Сімферополь, вул. Горького, 7, оф.14 та м. Сімферополь, вул. Лугова, 37, ЄДРПОУ 36165970, р/р 26003166407 в КРД ВАТ «Райффазен Банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021) на користь ТОВ «Кандагар-Тур», (м. Київ, вул.. Гоголевська, 10, оф. 13, поштова адреса: 99007, м. Севастополь, вул.. О. Кошевого, 1/1, ЄДРПОУ 35625585, р/р 26009310022501 у Севастопольської філії АБ «Південний», МФО 384919) 136,00 грн. витрат зі сплати державного мита та 157,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В частині стягнення 5016,67 грн. збитків відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоглазова І.К.