Рішення № 11786538, 12.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2010Справа №2-33/4395-2010 за позовом закритого акціонерного товариства «Теодосія» (98100, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б)

до приватного підприємства «Файзуллін» (98100, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, 24/3)

про стягнення 11687.65 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Позивача: Євсеєв Олександр Володимирович, представник, довіреність № 14/Д від 22.09.2010р. ЗАТ «Теодосія».

Відповідача: не з’явився, ПП «Файзуллін».

Суть спору: закрите акціонерне товариство «Теодосія» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, приватного підприємства «Файзуллін», та просить суд стягнути 11687.65 грн., у тому числі 10720.72 грн. заборгованості, 837.40 грн. – пені та 129.53 грн. – 3% річних

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем умов договору транспортування природного газу № 167/Т від 05 травня 2009 року, в частині своєчасної оплати за отриманий природний газ, та обґрунтовані посиланням на статті 525, 526, 610 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 37), причини нез’явлення суду невідомі.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засідання, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні позивачу роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України «Про судоустрій України», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення позивача, суд

           встановив:

05 травня 2009 року між закритим акціонерним товариством «Теодосія» (транспортна організація) та приватним підприємством «Файзуллін» (замовник) був укладений договір транспортування природного газу № 167/Т, відповідно до пункту 1.1 якого, предметом цього договору є надання послуг з транспортування природного газу розподільчими газопроводами замовнику, який зобов’язується в 2009 році прийняти природний газ в місцях приймання-передачі природного газу та оплати послуги з його транспортування в порядку на умовах, визначених даним договором (а.с.9-14).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що транспортна організація здійснює протягом 2009 року транспортування газу замовнику в об’ємі 402 тис. куб. м.

Споживання замовником об’ємів газу, вказаних в пункті 2.1 договору здійснюється рівномірно щодобово протягом місця, виходячи із середньомісячного об’єму газу.

Зміна місячних об’ємів газу можливо лише по узгодженню сторін. Свої пропозиції відносно змін об’ємів газу замовник надає в письмовому вигляді транспортній організації за 15 днів до початку місяця, в якому запропоновується змінити об’ємі газу (пункт 2.2 договору).

Пунктом 3.3 договору визначені обов’язки замовника, зокрема, прийняття природного газу від транспортній організації в об’ємах, визначених в пункті 2.1 договору; споживання природного газу рівномірно протягом місяця в межах середньодобовий норми; передачі щодобово транспортній організації інформацію про витрати газу та режиму газоспоживання.

У відповідності з пунктом 4.4 замовник зобов’язаний щомісячно до 01 числа місяця, наступного за звітним, в якому були надані послуги, з журналами обліку витрат природного газу, актами реалізації природного газу явиться в транспортну організацію.

Відповідно до пункту 6.1 договору тариф на транспортування природного газу розподільчими газопроводами, який підлягає сплаті замовником по даному договору, встановлений Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 07 серпня 2008 року № 981 та складає 87.12 грн. за тис. куб. м.

На підставі пункту 7.1 договору оплата послуг з транспортування природного газу здійснюється замовником шляхом авансових платежів до 01 числа місяця, в якому надаються послуги. Остаточний розрахунок за надані послуги з транспортування природного газу здійснюються замовником до 10 числа наступного місяця, в якому надавалися послуги, на підставі рахунків транспортної організації (пункт 7.2 договору).

В силу вимог пункту 12.1 договору, він набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2009 року, а в частині взаєморозрахунків з 01 січня 2009 року та до повного їх здійснення.

01 січня 2010 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 167/Т транспортування природного газу (а.с. 15), відповідно до якого пункт 2.1 договору від 05 травня 2009 року, домовилися викласти в наступній редакції: «транспортна організація здійснює протягом 2010 року транспортування газу замовнику в об’ємі 402 тис. м. куб».

Пункт 12.1 договору сторони виклали в наступній редакції: «у зв'язку з тим, що за один місяць до закінчення дії даного договору жодна із сторін не виявила бажання розірвати його, то договір вважається пролонгованим до 31 грудня 2010 року».

Умови додаткової угоди розповсюджуються на правовідносини сторін, що виникли з 01 січня 2010 року (пункт 3 угоди).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач, за актами приймання-передачі послуг з транспортування природного газу транспортував відповідачеві:

-          у лютому 2010 року – 52180 куб. м. на суму 4545.92 грн., що підтверджується актом приймання-передачі послуг № 2 від 28 лютого 2010 року (а.с.16);

-          у березні 2010 року – 51177 куб. м. на суму 4458.54 грн., що підтверджується актом приймання-передачі послуг № 3 від 31 березня 2010 року (а.с.17);

-          у квітні 2010 року – 19700 куб. м. на суму 1716.26 грн., що підтверджується актом приймання-передачі послуг № 4 від 30 квітня 2010 року (а.с.18)

Всього за лютий-квітень 2010 позивачем поставлено, а відповідачем отримано природного газу на суму 10720.72 грн.

У зв’язку з тим, що оплата по вищезазначеним актам відповідачем проведена не була, це з’явилося підставою для звернення закритого акціонерного товариства «Теодосія» до господарського суду з позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини, які виникли у зв’язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі актів приймання-передачі (а.с. 16-18) позивачем надані, а відповідачем отримані послуги з транспортування природного газу на загальну суму 10720.72 грн., однак, відповідачем такі послуги оплачені не були, у зв’язку з чим за останнім створилася заборгованість в сумі 10720.72 грн.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт отримання послуг з транспортування природного газу підтверджується особистими підписами уповноважених представників приватного підприємства «Файзуллін», та печаткою товариства.

Отже відповідач, прийнявши від позивача послуги, прийняв на себе зобов’язання щодо здійснення оплати їх вартості, однак дані зобов’язання відповідачем належним чином виконані не були.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, відповідачем під час розгляду даної справи не були надані суду докази оплати заборгованості в сумі 10720.72 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 10720.72 грн. заборгованості.

Одночасно позивач просив стягнути з відповідача 837.40 грн. пені.

Дані вимоги також підлягають задоволенню, при цьому судом прийнято до уваги на ступне.

Відповідно до пункту 8.2 договору за прострочення виконання зобов’язання щодо своєчасної оплати наданих послуг замовник оплачує транспортній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення оплати послуг, виходячи від суми основної заборгованості.

З розрахунку, наданому позивачем, вбачається, що за період з 11 березня 2010 року по 27 серпня 2010 року відповідачу нарахована пеня в розмірі 837.40 грн. (а.с. 4).

Судом перевірений наданий розрахунок, який проведений вірно, у зв'язку з чим, враховуючи наявність у відповідача заборгованості в розмірі 10720.72 грн., вимоги про стягнення пені в розмірі 837.40 грн. підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 129.53 грн. 3% річних, з огляду на положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірений розрахунок наданий позивачем (а.с. 5), який проведений вірно, у зв'язку з чим вимоги про стягнення 3% річних в сумі 129.53 грн. також підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 14 жовтня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Файзуллін» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.Сімферопольське шосе, 24/3; п/р 26004026515 в КФ АБ «Експрес-банк», МФО 384674, ЄДРПОУ 3251163) на користь закритого акціонерного товариства «Теодосія» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б, п/р 26009044450002 у ФАКБ «Імексбанк», МФО 308304, код ЄДРПОУ 30689644) 10720.72 грн. заборгованості, 837.40 грн. пені, 129.53 грн. 3% річних, 116.87 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.