Рішення № 11786440, 30.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2010Справа №2-7/4367-2010

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БДК-стройсервис» (Російська Федерація, Московська область, м. Реутов, вул. Некрасова, буд. 14; 95000, м. Сімферополь, вул. Гоголя, буд. 68, кв. 33 )

До відповідачів: 1) Алуштинського експериментального спортивно-культурного об’єднання «Алуштинська асоціація» (98500, м. Алушта, вул. Перекопська, буд. 2А, ідентифікаційний код 04799537); 2) Акціонерного товариства відкритого типу «Концерн «Ліко» (01015, м. Київ, вул. Московська, буд. 42, ідентифікаційний код 21462224); 3) Акціонерного товариства закритого типу «Алушта-Марина» (96000, м. Красноперекопськ, вул. Промислова, буд. 1, ідентифікаційний код 22298843)

Про визнання недійсними рішення установчих зборів, установчого договору, акта передачі майна та запису про державну реєстрації акціонерного товариства.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – Антонов О. В. – предст., дов. б/н від 10.09.2010р.

Від відповідачів – 1) Наумович Д. А. – предст., дов. б/н від 14.09.2010р.

2) не з’явився

3) не з’явився.

Сутьспору: Товариство з обмеженою відповідальністю «БДК-стройсервіс» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Алуштинського експериментального спортивно-культурного об’єднання «Алуштинська асоціація»; Акціонерного товариства відкритого типу «Крнцерн «Ліко» та до Акціонерного товариства закритого типу «Алушта - Марина», в якій просить суд:

-          визнати рішення установчих зборів, яке було оформлене протоколом установчих зборів підприємства, яке створюється у формі акціонерного товариства від 21 квітня 1993 року протокол Установчих зборів Акціонерного товариства закритого типу «Алушта - Марина» від 21.04.1993року – недійсним;

-          визнати установчий договір про створення Акціонерного товариства закритого типу «Алушта - Марина» від 21.04.1993 року та акт передачі незакінченого будівництва яхт-клубу АЕСКО «Алуштинська асоціація» та концерну «Ліко» Акціонерному товариству закритого типу «Алушта - Марина» від 26 квітня 1993 року – недійсним;

-          визнати запис про державну реєстрацію Акціонерного товариства закритого типу «Алушта - Марина» - недійсним.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «БДК-стройсервіс» посилається на те, що воно є учасником Алуштинського експериментального спортивно-культурного об’єднання «Алуштинська асоціація», однак позивачеві в липні 2004 року стало відомо, що певне майно, а саме незакінчене будівництво яхт-клубу, що належало АЕСКО «Алуштинська асоціація», було передано до статутного фонду Акціонерного товариства закритого типу «Алушта-Марина», що було створено на підставі рішення установчих зборів, яке було оформлено протоколом установчих зборів підприємства, яке створюється у формі акціонерного товариства, від 21.04.1993 р., установчого договору від 21.04.1993 р. та акта передачі незакінченого будівництвом яхт-клубу. Позивач зазначає, що в порушення положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства засновники (відповідачі) до дня скликання установчих зборів не внесли 50 відсотків номінальної вартості акції; на установчих зборах не затверджували оцінку вкладів, які були внесені в натуральній формі; акт передачі вкладів в натуральній формі в Статутний фонд АТЗТ «Алушта - Марина» був підписаний пізніше ніж проведення установчих зборів - тільки 26 квітня 1993 року, засновники не здійснювали підписку та випуск акції, рішення з боку відповідача АЕСКО «Алуштинська асоціація» не приймалося, щодо передачі належних йому об'єктів незакінченого будівництва в статутний фонд АТЗТ «Алушта - Марина», а також передачі належних йому об'єктів незакінченого будівництва в статутний фонд АТЗТ «Алушта-Марина» замість акціонерному товариству відкритого типу «Концерн Ліко». З урахуванням цього, позивач вважає, що наведені обставини є підставами для визнання рішення установчих зборів, яке було оформлено протоколом установчих зборів підприємства, яке створюється у формі акціонерного товариства від 21 квітня 1993 року, установчого договору про створення акціонерного товариства закритого типу «Алушта-Марина» від 21.04.1993 року, акта передачі незакінченого будівництва яхт-клубу АЕСКО «Алуштинська асоціація» та концерну «Ліко» акціонерному товариству закритого типу «Алушта-Марина» від 26 квітня 1993 року та запису про державну реєстрацію акціонерного товариства закритого типу «Алушта - Марина» недійсними.

Алуштинське експериментальне спортивно-культурне об’єднання «Алуштинська асоціація» у відзиві на позов вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БДК-стройсервис» визнало у повному обсязі та пояснило, що фактично створення АТЗТ «Алушта-Марина» було фіктивним, підприємство за весь час існування господарську діяльність не здійснювало. Відповідач зазначив, що акції до АТЗТ «Алушта-Марина» не випускалися, статутний фонд формувався тільки за рахунок внеску АЕСКО «Алуштинська асоціація», Акціонерне товариство відкритого типу «Концерн «Ліко» до статутного фонду майно або грошові кошти не вносило. Крім того, за твердженням відповідача, будь-яких рішень з боку АЕСКО «Алуштинська асоціація» про створення та формування статутного фонду АТЗТ «Алушта-Марина» не приймалося, а під час створення товариства була порушена процедура – рішення про підписку та випуск акцій не приймалося, акції не випускалися, на момент створення акціонерного товариства з боку акціонерів (засновників) з дня скликання установчих зборів не було сплачено 50 відсотків номінальної вартості акцій.

Акціонерне товариство відкритого типу «Концерн «Ліко» та Акціонерне товариство закритого типу «Алушта-Марина» у судове засідання не з’явилися, відзиви на позов не надали, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з пункту 1.1. Статуту Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання «Алуштинська асоціація» Товариство з обмеженою відповідальністю «БДК-стройсервис» є учасником Алуштинського експериментального спортивно-культурного об'єднання «Алуштинська асоціація» з часткою в статутному капіталі товариства на рівні 12,5%.

Матеріали справи свідчать, що на підставі рішення установчих зборів, яке було оформлено протоколом установчих зборів підприємства, яке створюється у формі акціонерного товариства від 21 квітня 1993 року, було створено Акціонерне товариство закритого типу «Алушта - Марина» (а. с. 38-39).

Крім того, 21.04.1993 р. між засновниками був підписаний установчий договір про створення акціонерного товариства закритого типу «Алушта-Марина» (а. с. 40-50).

Згідно рішення установчих зборів від 21.04.1993 року та установчого договору від 21.04.1993 року засновниками АТЗТ «Алушта-Марина» є АЕСКО «Алуштинська асоціація» та акціонерне товариство відкритого типу «Концерн «Ліко».

У відповідності з пунктом 7 Протоколу установчих зборів від 21.04.1993 року та пунктів 4.1 - 4.2. статті 4 установчого договору від 21.04.1993 року статутний фонд АТЗТ «Алушта-Марина» складає 400 000 000,00 (чотириста мільйонів) карбованців. Номінальна вартість однієї акції складає 100 000,00 (сто тисяч) карбованців. Загальна кількість акції 4000 (чотири тисячі) штук. Між засновниками акції розподіляються в наступній пропорції: АЕСКО «Алуштинська асоціація» - 1400 (одна тисяча чотириста) акції по номінальній вартості на загальну суму 140 000 000,00 (сто сорок мільйонів) карбованців, що складає 35 процентів статутного фонду товариства; концерн «Ліко» - 2600 (дві тисячі шістсот) акції по номінальній вартості на загальну суму 260 000 000,00 (двісті шістдесят мільйонів) карбованців, що складає 65 процентів статутного фонду товариства.

Між АЕСКО «Алуштинська асоціація» та АТВТ «Концерн «Ліко» 26.04.1993 року був підписаний акт передачі незакінченого будівництва яхт-клубу АЕСКО «Алуштинська асоціація» та концерну «Ліко» акціонерному товариству закритого типу «Алушта-Марина» від 26 квітня 1993 року.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «БДК-стройсервіс» просить суд визнати недійсними вищевказані рішення установчих зборів, яке було оформлене протоколом установчих зборів підприємства, яке створюється у формі акціонерного товариства від 21 квітня 1993 року; установчий договір про створення Акціонерного товариства закритого типу «Алушта - Марина» від 21.04.1993 року; акт передачі незакінченого будівництва яхт-клубу АЕСКО «Алуштинська асоціація» та концерну «Ліко» Акціонерному товариству закритого типу «Алушта - Марина» від 26 квітня 1993 року, а також запис про державну реєстрацію Акціонерного товариства закритого типу «Алушта - Марина».

З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, за приписами статті 31 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції від 31.12.1992 року) у випадках, коли всі акції акціонерного товариства розподіляються між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50 відсотків номінальної вартості акцій. Аналогічне положення закріплено в пункті 4.4. ст. 4 Установчого договору АТЗТ «Алушта Марина» від 21 квітня 1993 року.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Однак, суд не були надані належні та допустимі докази того, що засновниками на день скликання установчих зборів було внесено 50 відсотків номінальної вартості акцій. Більш того, факт невнесення 50 відсотків номінальної вартості акцій визнається безпосередньо Алуштинським експериментальним спортивно-культурним об’єднанням «Алуштинська асоціація» у відзиві на позов.

Крім того, статтею 36 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції від 31.12.1992 року) передбачено, що установчі збори акціонерного товариства вирішують такі питання: а) приймають рішення про створення акціонерного товариства і затверджують його статут; б) приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що перевищує кількість акцій, на які було оголошено підписку (у разі прийняття рішення про підписку, що перевищує розмір, на який було оголошено підписку, відповідно збільшується передбачений статутний фонд); в) зменшують розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, вказана у повідомленні; г) обирають раду акціонерного товариства (спостережну раду), виконавчий та контролюючий орган акціонерного товариства; д) вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до створення акціонерного товариства; є) визначають пільги, що надаються засновникам; є) затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній форм; ж) інші питання відповідно до установчих документів.

Однак, суд звертає увагу на те, що в порядку денному протоколу установчих зборів підприємства, яке створюється у формі акціонерного товариства, від 21.04.1993 року, питання щодо затвердження оцінки вкладів, внесених у натуральній формі, не розглядалося.

Суд також звертає увагу на те, що в пункті 4.1. статті 4 Установчого договору від 21.04.1993 року вказується, що статутний фонд товариства формується шляхом оплати акціонерами випущених акції по їх номінальній вартості. На момент створення Статутний фонд товариства складає 400 000 000,00 карбованців. Однак, засновниками на момент створення товариства акції не оплачувалися, рішення про внесення вкладів у натуральній формі не приймалися, договори про обмін майна на акції або їх (купівлю) не підписувалися. Іншого суду, всупереч вимогам статей 33, 34 ГПК України, доведено не було.

Пунктом 4.2. статті 4 Установчого договору від 21.04.1993 року передбачено, що вартість вкладів оцінюються в карбованцях спільним рішенням акціонерів товариства та складає їх частку в статутному фонді.

Проте, спільного рішення відносно вкладів майнового характеру акціонерами також не приймалося. У відповідності зі ст. 24 Закону України «Про господарські товариства» акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Таким чином, статутний фонд акціонерного товариства не має часток.

Протоколом установчих зборів АТЗТ «Алушта Марина» від 21 квітня 1993 року та установчим договором від 21.04.1993 року не було передбачено, що акції оплачуються шляхом внесення АЕСКО «Алуштинська асоціація» в статутний фонд АТЗТ «Алушта Марина» належного йому майна.

Актом передачі незакінченого будівництва яхт-клубу АЕСКО «Алуштинська асоціація» та концерну «Ліко» акціонерному товариству закритого типу «Алушта-Марина» від 26 квітня 1993 року в АТ «Алушта - Марина» визначено, що передається незакінчене будівництво та проектна документація в складі:

1. Берегоукріплювальні споруди: а) від річки Демерджі на схід довжиною 231 метрів площею 5640 кв. м.; б) північний мол довжиною 150 метрів шириною 25 метрів;

2. Проектно-кошторисну документацію яхт клубу;

3. Будівельно-монтажні роботи, які були виконані до квітня 1993 року;

4. Матеріальний склад площею 110 кв. м.

Концерн «Ліко» внесло в установчий фонд акціонерного товариства закритого типу „Алушта -Марина":

1. Берегоукріплювальні споруди: а) Корінна частина південного молу об'ємом 6632 м3; б) Причальна берегова об'ємом 9481 м3; в). Експериментальна секція південного молу об'ємом 2074 м3;

2. Морський водозабір: а) Земельні роботи об'ємом 1700 м3; б) Сталеві труби та конструкцій, обладнання об'ємом 1095 м3; 3. Проектно-дослідницькі роботи: Договір № 21 від 17.10.89 з ПКБ „Гідротехнік"; Договір № 215 від 15.03.93 з ПКБ „Гідротехнік"; Договір № 704 від 23.11.92, № 676 від 12.04.93 з ПКБ Гідротехнік"; Договір № 704 від 23.11.92 з „Крим НДІ проект".

В акті передачі від 26 квітня 1993 року вказується, що він був складений на підставі рішення конференції уповноважених представників організації - засновників АЕСКО «Алуштинська асоціація» від 21 квітня 1993 року. Даний акт був підписаний генеральним директором АЕСКО «Алуштинська асоціація» та генеральним директором концерн «Ліко».

Однак, доказів наявності вказаного рішення конференції уповноважених представників організації-засновників суду надано не було. Відсутність вказаного рішення визнається і відповідачем у справі – Алуштинським експериментальним спортивно-культурним об’єднанням «Алуштинська асоціація», у відзиві на позов.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в акті передачі від 26 квітня 1993 року вказується, що концерн «Ліко» вносить в Статутний фонд АТЗТ «Алушта - Марина» майно, яке фактично належить АЕСКО «Алуштинська асоціація».

Так, берегоукріплювальні споруди від річки Демерджі на схід довжиною 231 метр та південний мол довжиною 150 метрів були придбані АЕСКО «Алуштинська асоціація» на підставі акта приймання-передачі основних засобів від 01.06.1990 року АЕСКО «Алуштинська асоціація» повністю була сплачена компенсація протизсувному управлінню у розмірі, зазначеному в акті - 1 260 000 крб.

Зі змісту статей 12, 13 Закону України «Про господарські товариства» внеском до статутного фонду може бути тільки власне майно замовника, тому що майно передається у власність товариства, та замовник має право розпоряджатися майном, яке передається до статутного фонду.

Суду не були представлені докази наявності рішень з боку АЕСКО «Алуштинська асоціація» щодо передачі акціонерному товариству відкритого типу "Концерн Ліко" свого майна та доказів набуття Акціонерним товариством відкритого типу "Концерн Ліко" права власності на майно, вказане в акті.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» підтвердженням права власності на цінні папери у документарний формі є сертифікат, а на цінні папери, випущені у бездокументарний формі, або знерухомлені (тобто переведені з документарних у бездокументарну), - виписка з рахунку у цінних паперах. Сертифікати цінних паперів оформлюються на бланках суворої звітності.

Пунктом 4.2. статті 4 Установчого договору від 21.03.1993 року передбачено, що акціонерам може видаватися за їх вимогою сертифікат на сумарну вартість акції.

Згідно з частиною 4 статті 26 Закону України «Про господарські товариства» в редакції від 31.12.1992 року) для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.

Однак, згідно з листом за вих. № 01/02/721 від 24 червня 2009 року Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку територіального управління в Автономної Республіці Крим випуск акції АТЗТ «Алушта - Марина» не реєструвався.

Засновниками АТЗТ «Алушта - Марина», тобто відповідачами, підписка на акції та випуск акції не здійснювалися. Фактично обмін корпоративних прав (акції) АТЗТ «Алушта -Марина» на майно АЕСКО «Алуштинська асоціація» не відбувся.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного суд погоджується з твердженнями позивача про те, що в порушення положень чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства засновники (відповідачі) до дня скликання установчих зборів не внесли 50 відсотків номінальної вартості акції; на установчих зборах не затверджували оцінку вкладів, які були внесені в натуральній формі; акт передачі вкладів в натуральній формі в Статутний фонд АТЗТ «Алушта - Марина» був підписаний пізніше ніж проведення установчих зборів - тільки 26 квітня 1993 року, засновники не здійснювали підписку та випуск акції, рішення з боку відповідача АЕСКО «Алуштинська асоціація» не приймалося, щодо передачі належних йому об'єктів незакінченого будівництва в статутний фонд АТЗТ «Алушта - Марина», а також передачі належних йому об'єктів незакінченого будівництва в статутний фонд АТЗТ «Алушта-Марина» замість акціонерному товариству відкритого типу «Концерн Ліко».

Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

З урахуванням цього. Пленум Верховного суду України в пункті 17 Постанови «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24 жовтня 2008 року N 13 зазначив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

В пункті 15 цієї постанови також зазначено, що договори про створення (заснування) АТ, ТОВ та ТДВ мають відповідати загальним вимогам, що пред'являються до правочинів, і при розгляді спорів про визнання їх недійсними суди повинні керуватися відповідними нормами про недійсність правочинів.

Відповідно до статті 48 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі -відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

З урахуванням цього, суд вважає, що порушені права позивача, як засновника Алуштинського експериментального спортивно-культурного об’єднання «Алуштинська асоціація», підлягають судовому захисту шляхом визнання недійсними спірного рішення установчих зборів, яке було оформлене протоколом установчих зборів підприємства, яке створюється у формі акціонерного товариства від 21 квітня 1993 року; установчого договору про створення Акціонерного товариства закритого типу «Алушта - Марина» від 21.04.1993 року, а також запису про державну реєстрацію Акціонерного товариства закритого типу «Алушта - Марина».

Однак, провадження у справі в частині визнання недійсним акта передачі незакінченого будівництва яхт-клубу АЕСКО «Алуштинська асоціація» та концерну «Ліко» Акціонерному товариству закритого типу «Алушта - Марина» від 26 квітня 1993 року підлягає припиненню через непідвідомчість спору в цій частині господарським судам України.

Так, відповідно до роз’яснень президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/53 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” (з наступними змінами і доповненнями) акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт – це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкту (чи визначеного ними певного кола суб’єктів), якому вони адресовані.

Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкту (чи визначеного ними певного кола суб’єктів), якому вони адресовані.

Згідно з пунктом 6.2 Роз’яснень не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, різного роду листи, інформації, роз’яснення тощо, у зв’язку з тим, що не мають обов’язкового характеру для виконання.

Господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, в тому числі актів господарських товариств, які згідно з законом або статутними документами мають обов’язковий характер для учасників правовідносин, які виникають або припиняються з прийняттям такого акту.

Однак, акт передачі незакінченого будівництва яхт-клубу не відноситься до таких актів, оскільки за своєю суттю він лише фіксує факт передачі майна, тобто є документом, яким оформлюється відповідний правочин. У даному випадку належним способом захисту права позивача, на думку суду, є визнання недійсним правочину щодо передачі майна – незакінченого будівництва яхт-клубу АЕСКО «Алуштинська асоціація» та концерну «Ліко» Акціонерному товариству закритого типу «Алушта - Марина» від 26 квітня 1993 року. Однак, відповідні вимоги позивачем заявлені не були.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності суд зазначає наступне.

Так, суд приймає до уваги твердження позивача про те, що до липня 2004 року йому не було відомо про те, що Генеральним директором АЕСКО «Алуштинська асоціація» без проведення конференції засновників об'єднання та без прийняття відповідного рішення було передано майно в статутний фонд акціонерного товариства закритого типу «Алушта - Марина».

При цьому, у відповідача - АЕСКО «Алуштинська асоціація» з моменту створення АТЗТ «Алушта - Марина» до теперішнього часу відсутні докази того, що він є акціонером АТЗТ «Алушта - Марина», оскільки акції не випускалися.

Матеріали справи свідчать, що в липні 2004 року до господарського суду АР Крим з позовом про визнання права власності на майно звернулося третя особа (справа № 2-5/8499.1-2007), в результаті чого позивач дізнався про факт передачі майна в Статутний фонд АТЗТ «Алушта - Марина» без згоди учасників АЕСКО «Алуштинська асоціація».

Також позивачу у липні 2004 року стало відомо про те, що рішенням Арбітражного суду АР Крим від 29.11.1999 року у справі № 2-9/8865-99 була скасована державна реєстрація АТЗТ «Алушта - Марина». На підставі вказаного судового рішення органом державної реєстрації була скасована реєстрація СПД - АТЗТ «Алушта - Марина».

Однак, рішенням Господарського суду АР Крим від 01.10.2007 року у справі № 2-7/10903-2007 було визнано незаконною скасування державної реєстрації АТЗТ «Алушта-Марина» та підприємство відновлено в Єдиному державному реєстрі підприємств та організації України.

Таким чином, фактично у позивачеві не було права на звернення з даним позов до суду, оскільки відповідача АТЗТ «Алушта - Марина» в період з 29.11.99 року до 01.10.2007 року не існувало.

Наведені факти є достатніми для визнання причини пропуску строку позовної давності поважною та захисту порушених прав позивача в судовому порядку.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Припинити провадження у справі в частині визнання недійсним акта передачі незакінченого будівництва яхт-клубу Алуштинського експериментального спортивно-культурного об’єднання «Алуштинська асоціація» та Акціонерного товариства відкритого типу «Концерн «Ліко» Акціонерному товариству закритого типу «Алушта - Марина» від 26 квітня 1993 року .

3.          Визнати недійсним рішення установчих зборів підприємства, яке створюється у формі акціонерного товариства, від 21 квітня 1993 року про створення Акціонерного товариства закритого типу «Алушта - Марина», яке було оформлено протоколом установчих зборів від 21.04.1993 р.

4.          Визнати недійсним установчий договір про створення Акціонерного товариства закритого типу «Алушта - Марина», укладений 21.04.1993 року між Алуштинським експериментальним спортивно-культурним об’єднанням «Алуштинська асоціація» (98500, м. Алушта, вул. Перекопська, буд. 2А, ідентифікаційний код 04799537) та Акціонерним товариством відкритого типу «Концерн «Ліко» (01015, м. Київ, вул. Московська, буд. 42, ідентифікаційний код 21462224).

5.          Визнати недійсним запис про державну реєстрацію Акціонерного товариства закритого типу «Алушта-Марина» (96000, м. Красноперекопськ, вул. Промислова, буд. 1, ідентифікаційний код 22298843).

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим           (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 04.10.2010 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.