Постанова № 11784140, 05.10.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

05 жовтня 2010 р. № 16/18-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя

суддіМуравйов О. В.

Кривда Д. С.

Полянський А. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Синельниківський ресорний завод"

на постанову

відДніпропетровського апеляційного господарського суду

29.06.2010 року

у справі№ 16/18-10 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовомСинельниківської міської ради

доВідкритого акціонерного товариства "Синельниківський ресорний завод"

провнесення змін до договору За участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача: не з'явились не з'явились В С Т А Н О В И В:

Синельниківська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Синельниківський ресорний завод" про внесення змін до договору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2010 року по справі №16/18-10 (суддя Загинайко Т. В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 року по справі №16/18-10 (головуючий суддя Лотоцька Л. О., судді Головко В. Г., Євстигнеєв О. С.), позов задоволено частково: внесено зміни в пункти 9, 10 договору оренди земельної ділянки, укладеного 21.03.2006 року між Синельниківською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Синельниківський ресорсний завод" та зареєстрованого у Синельниківському структурному підрозділі центру Державного земельного кадастру 21.03.2006 року за 040611500012, викладено їх в наступній редакції:

"п.9 Орендна плата складає 24,13 грн. (двадцять чотири грн. 13 копійок) за рік, що становить 0,09% від грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Законів України "Про оренду землі" та "Про плату за землю".

"п.10 Орендна плата вноситься "Орендарем" щомісяця до 30 числа місяця, наступного за місяцем за який проводиться оплата, у грошовій формі в розмірі 2,02 грн. (дві грн. 02 коп.) на розрахунковий рахунок 33218812700034, код бюджетної класифікації 13050500, Банк ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 23929833, одержувач - управління Державного казначейства у м. Синельниковому".

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Відкрите акціонерне товариство "Синельниківський ресорний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 610, 651, 652 ЦК України, ст. ст. ст. 83, 188 ГК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач проти вимог та доводів скаржника заперечує, просить залишити в силі оскаржені судові рішення.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники сторін в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні по даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, 21.03.2006 року на підставі рішення Синельниківської міської ради №491-28/ІV від 26.10.2005 року між Синельниківською міською радою - орендодавець та ВАТ "Синельниківський ресорний завод" - орендар укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Синельниківському структурному підрозділі центру Державного земельного кадастру за №040611500012, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на вул. Леніна, 185-б у м. Синельникове, Дніпропетровської області для обслуговування гуртожитку №1.

Пунктами 9, 10 визначено, що орендна плата складає 7,82 грн. за рік, що становить 3% суми земельного податку грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Синельниківської міської ради від 23.12.2005 року №514-29/IV.

Орендна плата вноситься орендарем щомісяця до 30-го числа місяця, наступного за місяцем, за який проводиться оплата у грошовій формі в розмірі 0,65 грн. на розрахунковий рахунок №33214812500034 в Банку УДКУ у Дніпропетровській області, код бюджетної класифікації –13050200, МФО 805012, код ОКПО 23929833, одержувач –відділення Державного казначейства у м. Синельниковому.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VI від 03.06.2008 року, яким внесені, поміж іншим, зміни у частини 4 та 5 статті 21 Закону України "Про оренду землі", якими встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за згодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Умовами договору передбачено перегляд розміру орендної плати у випадках, передбаченими законодавчими актами України.

Вищенаведене спростовує доводи скаржника щодо відсутності підстав внесення змін до договору і порушення судом норм ст. ст. 651, 652 ЦК України.

З метою приведення діючих договорів у відповідність до чинного законодавства, позивач листом від 01.12.2009 року № 3109/25 повідомив відповідача про встановлення розміру орендної плати у сумі 804,32 грн. за рік, що становить 3% від грошової вартості земельної ділянки та направив пропозицію щодо внесення змін до статей 9, 10 договору оренди земельної ділянки від 21.03.2006 року № 040611500012 шляхом підписання додаткової угоди, яка додавалася до листа.

З матеріалів справи вбачається, що лист було отримано відповідачем 03.12.2009 року.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що у зв’язку з встановленням вищенаведеним Законом мінімального розміру орендної плати, у позивача виникли підстави для внесення змін до договору оренди землі.

Судами встановлено, що земельна ділянка за договором надана відповідачу для обслуговування гуртожитку №1, а орендна плата за користування земельною ділянкою, зайнятою гуртожитком, не повинна бути меншою трикратного розміру земельного податку, обчисленого відповідно до частин 1, 6 статті 7 Закону України "Про плату за землю",

Отже, річна орендна плата за користування земельною ділянкою, зайнятою для обслуговування гуртожитку №1 по вул. Леніна, 185-б м. Синельникового Дніпропетровської області повинна становити 0,09% від грошової оцінки земельної ділянки і дорівнює 24,12 грн. за рік та 2,02 грн. за місяць.

Посилання скаржника на те, що суд вийшов за межі позовних вимог, вже були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, який дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки суд першої інстанції в межах заявлених вимог зменшив суму орендної плати з урахуванням частини 1 статті 7 Закону України "Про плату за землю" і частин 5-10 цієї ж статті, розмір орендної плати в процентному співвідношенні не змінився та відповідає позовним вимогам.

Решта доводів, викладених в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що ст. 1117 ГПК України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Синельниківський ресорний завод" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 року по справі №16/18-10 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді Д. С. Кривда

А. Г. Полянський