Вирок № 117837612, 20.03.2024, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8522/23

1-кп/296/180/24

Вирок

Іменем України

20 березня 2024 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представник потерпілого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060400001807 від 11.06.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волосівка, Чуднівського району, Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого ТОВ «Луксор Україна» на посаді водія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 11.06.2023 близько 00 год. 20 хв, обвинувачений ОСОБА_9 в порушення вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем Ford Focus р/н НОМЕР_1 та рухався ним по проїзній частині вул. Гоголівська у м. Житомирі, зі сторони вул. Вокзальна, в напрямку Івана Мазепи, що у м. Житомирі.

Рухаючись у вказаний день, час та місці зазначеним транспортним засобом водій ОСОБА_9 у порушення вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України), на перехресті вулиць Гоголівська та Східної у м. Житомирі, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю Volkswagen Passat р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , який рухався по вул. Східна зі сторони вул. Київська в напрямку вул. Бориса Тена, що у м. Житомирі разом з трьома пасажирами, внаслідок чого допустив зіткнення керованого ним транспортного засобу з автомобілем Volkswagen Passat р/н НОМЕР_2 .

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Volkswagen Passat р/н НОМЕР_2 ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою легенів, лівобічного гемотораксу, перелому 3-5 ребер зліва по передньо-пахвовій лінії, 2-го ребра справа по середньоключичній лінії, які належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Порушення водієм ОСОБА_9 вимог пункту 16.11 ПДР України, знаходиться у причинному зв`язку зі створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, та пояснив суду, що дійсно 11.06.2023 близько 00 год. 20 хв він розвозив людей з весілля, будучи в стані алкогольного сп`яніння на своєму автомобілі «Ford Focus», р/н НОМЕР_1 . Рухаючись по проїзній частині вул. Гоголівська у м. Житомирі, зі сторони вул. Вокзальна, в напрямку Івана Мазепи, що у м. Житомирі, на перехресті вулиць Гоголівська та Східної не надав дорогу автомобілю «Volkswagen Passat», р/н НОМЕР_2 під керуванням потерпілого, внаслідок чого допустив зіткнення керованого ним транспортного засобу з автомобілем «Volkswagen Passat», р/н НОМЕР_2 . Після ДТП залишився на місті, викликали швидку та поліцію. Усвідомлює свою провину, щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати, має намір відшкодовувати потерпілому і далі шкоду, яку на даний час відшкодував частково.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченим ОСОБА_9 йому була відшкодована матеріальна та моральна шкода частково у сумі 75 000 грн, у зв`язку з чим він відмовляється від матеріальних збитків, оскільки вони будуть виплачені страховою компанією. Моральні збитки з частковим відшкодуванням він оцінює в сумі 45 000 грн, та вважає їх повністю відшкодованими обвинуваченим, у зв`язку з чим просить залишити цивільний позов без розгляду.

Просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_9 не пов`язане з позбавленням волі.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_9 добровільно визнає провину у вчиненні даного кримінального правопорушення, прокурор під час визначення порядку дослідження доказів по справі, просив суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнати недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_9 , дослідити матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.

Відповідно до вимог процесуального законодавства судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити відповідні обставини в апеляційному порядку. Обвинувачений ОСОБА_9 зазначив, що зміст ч. 3 ст. 349 КПК України йому зрозумілий, заперечень проти не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, він не має.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Окрім повного визнання своєї вини з боку обвинуваченого, його винність підтверджується доказами, які були зібрані органами досудового розслідування і які ОСОБА_9 визнав у судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Тому, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують ОСОБА_9 як особу.

Суд вважає пред`явлене обвинувачення доведеним, дії обвинуваченого ОСОБА_9 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей Кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини й громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, Конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вибачення перед потерпілим, часткове відшкодування завданої шкоди потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Згідно з висновком досудової доповіді відносно ОСОБА_9 , орган пробації на підставі інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства (в тому числі для окремих осіб)., вважає, що виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, при визначенні покарання ОСОБА_9 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, класифікується як нетяжкий злочин, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що воно не потягло за собою тяжких наслідків, ставлення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, виявляв щирий жаль з приводу вчиненого та засуджує свої дії, добровільно відшкодував потерпілому шкоду завдану кримінальним правопорушенням та має намір відшкодовувати й далі; особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює у ТОВ «Луксор Україна», позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.

Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин у справі, особи обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаявся, а також тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, покарання, яке передбачено за вчинений злочин, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, які його обтяжують, ураховуючи думку потерпілого, який просив не призначати покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі та призначити більш м`яке покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та дає підстави для застосування ст. 69 КК України.

Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Колегія суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 03 лютого 2021 року №629/2739/18 зауважила про те, що частина 1 статті 69 КК надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.

При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеня тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини у своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно несправедливим.

Отже, призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а саме те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України є необережним нетяжким злочином, тобто обвинувачений не мав конкретних мотивів чи умислу на вчинення злочину, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують його покарання, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується, одружений, має міцні соціальні зв`язки.

Крім того, суд враховує позицію потерпілого, а саме те, що він повідомив суду про те, що обвинувачений добровільно відшкодував завдану шкоду, і він не має до останнього жодних претензій та просить суд не призначати обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі.

Також, суд враховує поведінку обвинуваченого під час вчинення злочину та після його вчинення, а саме те, що останній не мав намір ухилятися від відповідальності, частково відшкодував завдану його діями шкоду, у теперішній час продовжує надавати допомогу потерпілому.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі явно не буде відповідати вимогам справедливості та меті покарання.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов до висновку, що призначаючи покарання можливо застосувати до обвинуваченого положення ст. 69 КК України, а саме перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України за цей злочин, а саме штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 КК України штраф це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.

При цьому, обираючи такий вид покарання, суд враховує, що обвинувачений офіційно працевлаштований та має змогу його сплатити.

На переконання суду дане покарання, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості й не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (не свавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи Бакланов проти Росії від 09 червня 2005 року; Фрізен проти Росії від 24 березня 2005 року; Ісмайлова проти Росії від 29 листопада 2007 року) та перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного й особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що до обвинуваченого слід застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у межах строку, визначеного санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Цивільний позов, у зв`язку із заявою потерпілого ОСОБА_6 від 19.03.2024 року залишити без розгляду.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 15.06.2023, на: автомобіль Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_3 , змив з ручки дверей водія, змив з керма, змив з важіля коробки передач автомобіля та запаховий слід підлягає скасуванню.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 20.06.2023, на майно, а саме: автомобіль марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_4 - підлягає скасуванню.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити, згідно з положеннями ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів становлять 9321 (дев`ять тисяч триста двадцять одна) гривня, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371,373-374,376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_9 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому основне покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п`ятдесят одну тисячу гривень) 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 9321 (дев`ять тисяч триста двадцять одну) гривню 00 копійок. Отримувач: УК у м. Житомир/Житомирська міська ОТГ 24060300; Банк отримувача: Казначейство України; Код ЗПО: 38035726; Рахунок: НОМЕР_5 ; Код класифікації доходів: 24060300.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 15.06.2023 на майно, а саме: автомобіль Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_3 , змив з ручки дверей водія, змив з керма, змив з важіля коробки передач автомобіля та запаховий слід скасувати

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 20.06.2023 на майно, а саме: автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_4 скасувати.

Речові докази: автомобіль «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 належить ОСОБА_9 повернути власнику; автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , належить ОСОБА_6 повернути власнику; змив з ручки дверей водія, змив з керма, змив з важіля коробки передач автомобіля та запаховий слід знищити.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий суддя ОСОБА_1