Постанова № 117834240, 22.03.2024, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/12172/23 Провадження № 3/591/3844/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2024 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., у присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвоката Юшкевич Є.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , -

ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 24 грудня 2023 року серії ААД №698722, водій ОСОБА_1 23.12.2023 о 22-59 год у м.Суми по вул. Охтирська, в районі буд. 20, керував т/з ВАЗ 21099, д.н.з.- НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`явідмовивсяпідвідеозапис,чимпорушив п.2.5ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Представник повністю підтримала письмові заперечення, які були подані через канцелярію суду та просила закрити справу про адміністративне правопорушення з підстав, які у них викладені.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що алкогольні напої він не вживав і від проходження огляду він не відмовлявся. Підтримав письмові заперечення представника.

Однак, дослідивши матеріали справи, слід зробити висновок про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться наступними матеріалами справи:

-даними протоколупро адміністративнеправопорушення від 24 грудня 2024 року серії ААД №698722, в якому зазначені встановлені судом обставини щодо часу і місця вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення (а.с. 1);

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який мав бути проведений у зв`язку з виявленими ознаками: зокрема, щодо запаху алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (а.с. 2).

Крім того, з переглянутого відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було те, що останній керував автомобілем у комендантську годину. Під час спілкування з водієм, у працівників поліції виникла підозра, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 просить працівників поліції надати йому документи на прилад Драгер. Коли йому надають свідоцтво, яке свідчить про те, що прилад дійсний до 02 листопада 2024 року, то останній просить надати додатки до цього свідоцтва та ліцензію. Проте, працівники поліції повідомляють, що видача ліцензії на прилад нічим не передбачена, а свідоцтво свідчить про те, що наданий йому прилад Драгер є чинним станом на день проходження огляду. Проте, ОСОБА_1 , після того, як йому декілька разів пропонують пройти огляд, наполягає на тому, що йому не дали належним документів на прилад, тому він проходити огляд не буде.

Так, згідно з п.2 Інструкції про порядок та виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року, огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п.3 названої Інструкції, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Крім того, слід зазначити про те, що діючим законодавством про адміністративне правопорушення зокрема ст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У даному випадку на відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до відповідальності, що є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті.

Суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Так, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Уразі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення.

Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу ОСОБА_1 зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в закладах охорони здоров`я.

Суд вважає, що працівниками поліції було правомірно та у відповідності до вимог КУпАП зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі.

Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`янінням у встановленому законом порядку.

Таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Пункт 1.3 ПДР України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, особа, яка керує транспортним засобом може відмовитись від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тільки за наявністю обставин, які передбачені ст.17 КУпАП.

При цьому, суд не може взяти до уваги заперечення представника з огляду на наступне.

Представником зазначалось, що у протоколі та акті не зазначено про залучення двох свідків, що є грубим порушенням вимог встановленого порядку огляду водія.

Так, як зазначалось вище, ч.2 ст.266 КУпАП передбачає залучення свідків тільки у разі неможливості застосування технічних засобів відеофіксації огляду. В даному випадку фіксація тезнічними засобами процедури огляду здійснювалась та матеріали відеозапису долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, дійсно, Порядком та Інструкцією передбачено, що при проведенні огляду водія на стан сп`яніння необхідно залучення 2 свідків. Проте, Кодекс це сукупність законів у якій-небудь галузі права, а закони це нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами (у нашій державі Верховною Радою України), які мають вищу юридичну силу та регулюють найважливіші суспільні відносини. А підзаконні нормативно-правові акти приймаються уповноваженими нормотворчими суб`єктами на основі і на виконання законів, не повинні суперечити їм. За таких обставин, в даному випадку дії поліцейських під час проведення огляду відповідають вимогам ст.266 КУпАП.

Тому, суд вважає, що працівниками поліції була дотримана процедура огляду, а так як свідки не залучались, то і у протоколі згадки про них не має.

До того ж, суд не може погодитись з позицією, що ОСОБА_1 не відмовлявся від прозходження огляду, а скориставшись своїм правом просив у працівників поліції надати йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Як зазначалось вище, з дослідженого відео вбачається, що другий екіпаж працівників поліції привозить Драгер та на вимогу ОСОБА_1 надає йому свідоцтво, яке свідчить про те, що наданий прилад дійсний до 02 листопада 2024 року. Він останній просить надати додатки до цього свідоцтва та ліцензію. Проте, працівники поліції повідомляють, що видача ліцензії на прилад нічим не передбачена, а свідоцтво свідчить про те, що наданий йому прилад Драгер є чинним станом на день проходження огляду. Проте, ОСОБА_1 , після того, як йому декілька разів пропонують пройти огляд, наполягає на тому, що йому не дали належним документів на прилад, тому він проходити огляд не буде.

Суд вважає, що працівниками поліції цілком правомірно була розцінена така продемонстрована поведінка, як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

Щодо того, що ОСОБА_1 не вручили другий примірник акту огляду, то це жодним чином не впливає на наявність у його діях складу адміністативного правопорушення.

Інших доказів чи переконливих довідів, які б безумовно спростували досліджені у судовому засіданні докази, суду не надано.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно довідки ст. інспектора відділу АП УПП в Сумській області Лєонової Д. від 25.12.2023, ОСОБА_1 не притягувавсядо адміністративноївідповідальності зач.1ст.130КУпАП протягомроку.Також матеріалимістять відомостіпро те,що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 19.07.2001, яке було вилучено та знаходиться в УПП в Сумській області (а.с.5).

Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.

Керуючисьч. 1 ст.130, ст. 283, ст. 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 гривень (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя І.В. Клімашевська