Постанова № 11781847, 13.09.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2010 року Справа № 20/489-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чохи Л.В.(доповідач),

суддів: Чимбар Л.О, Тищик І.В,

секретар судового засідання Пруднікова Г.В,

за участю представників сторін:

від позивача: Гордієнко Т.А, довіреність №б/н від 07.08.09, представник; від відповідача-2: Барбуль С.О, довіреність №1473 від 12.05.03, директор; представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Барс" та товариства з обмеженою відповідальністю "Ланнівська МТС" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2010 року у справі № 20/489-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Барс", м. Дніпродзержинськ

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Ланнівська МТС " с. Куми, Карлівський район , Полтавська область

відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю аграрно-виробничого об'єднання "Новоолександрівське" , м. Дніпродзержинськ

про стягнення 146 200 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ланнівська МТС" до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю „Барс"

відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю аграрно-виробничого об'єднання "Новоолександрівське"

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2009року товариство з обмеженою відповідальністю "Барс" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Ланнівська МТС ", до товариства з обмеженою відповідальністю аграрно-виробничого об'єднання "Новоолександрівське" з позовом про стягнення солідарно 146 200 грн. (а.с.2-5 т.1).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланнівська МТС" позов не визнало і 25.02.2010 року звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Барс", до товариства з обмеженою відповідальністю аграрно-виробничого об'єднання "Новоолександрівське" з зустрічним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 01/11-06 від 01.11.2006 року (а.с. 40-42 т.2).

25.02.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Барс" подало до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій відмовилось від позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю аграрно-виробничого об'єднання "Новоолександрівське" і просило провадження в частині стягнення 146 200 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю аграрно-виробничого об'єднання "Новоолександрівське" припинити.(а.с.75 т.2).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2010 року (суддя - Пархоменко Н.В.) в задоволенні зустрічного позову відмовлено. Первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Барс»задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Ланнівська МТС»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Барс»- 25 800 грн. основного боргу, 258 грн. витрат по сплаті державного мита, 41 грн. 64 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено. Провадження в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю аграрно-виробничого об'єднання "Новоолександрівське" припинено (а.с. 133-136 т.2).

Не погодившись з прийнятим у справі рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Барс»звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення господарського суду Дніпропетровської області змінити і стягнути 146 200 грн. (а.с. 140-144).

В апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Ланнівська МТС»просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким в первісному позові відмовити, а зустрічний - задовольнити (а.с. 12-14 т.3).

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Барс" підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Ланнівська МТС" задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Предметом спору за первісним позовом в даній справі є обов'язок відповідача відшкодувати позивачу вартість безпідставно придбаного майна, а саме: скошеного насіння соняшника з площі 25 га в кількості 43 тони.

01.11.2006 року товариство з обмеженою відповідальністю аграрно-виробниче об'єднання "Новоолександрівське" (продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Барс" (покупець) заключили договір купівлі-продажу № 01/11-06, за умовами якого продавець передає у власність покупця насіння соняшника сорту "Ковчег", що знаходилось на полях № 4, 5, 6, 7 загальною площею 334,3 га в с. Сомівка Зачепилівського району Харківської області, а покупець приймає насіння соняшника і зобов'язується оплатити його.

22.11.2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ланнівська МТС»самовільно здійснило скошування належного товариству з обмеженою відповідальністю "Барс" насіння соняшника та вивезло його з поля. Виконавча служба до цих дій залучена не була, ніяких виконавчих документів при цьому не складалось, зерно не зважувалось.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2006 року у справі № 12/374-06 виключено з акту опису і арешту майна від 22.11.2006 року та звільнено з під арешту насіння соняшника сорту "Ковчег" 574, 99 тони вирощене на полях № 4, 5, 6, 7 загальною площею 304 га в с. Сомівка Зачепилівського району Харківської області, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Барс" (а.с. 15-18 т.1).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2007 року у справі № 9/522-06 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2006 року про накладення арешту на соняшник урожаю 2006 року засіяний на площі 300 га за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с. Домівка, скасовано.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Приймаючи до уваги вимоги вказаного закону та те, що вартість насіння соняшника “Ковчег” на умовах поставки самовивоза з поля виробника в листопаді 2009 року склала 3200 грн./тон, суд повинен при розрахунку вартості відшкодовуваного майна виходити саме з цієї суми: 3200 грн./тон х 43 т = 137 600 грн, в цій частині рішення підлягає зміні.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Приписи постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику про визнання угод недійсними" передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом; в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Звертаючись із даним позовом та вимагаючи визнати недійсним договір купівлі-продажу на підстав ст. ст.215, 216, 234, 236 ЦК України, позивач посилається на те, що оспорюваний ним договір є фіктивним.

Відповідно до ст. 234 ЦК України правочин, який вчиняється без наміру створити будь-які наслідки є фіктивним і визнається судом недійсним. Фіктивний правочин вчиняється сторонами лише для виду без подальшого його виконання, при цьому сторони мають інші цілі, ніж ті, що ним передбачені.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно. При розгляді справ суди мають врахувати, що ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину.

При зверненні до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, на позивача покладається обов'язок довести відсутність наміру в учасників правочину щодо створення юридичних наслідків.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем, всупереч приписів ст. ст. 32, 33, 34 ПІК України не доведено підстав, з якими законодавець пов'язує визнання недійсним /фіктивним/ правочину.

Доводи позивача за зустрічним позовом ґрунтуються на припущенні, а не на доказах.

Судовою колегією відзначається, що при укладенні договору № 1/11-06 сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Умови договору виконані сторонами, що підтверджується актом приймання-передачі насіння і актом взаєморозрахунків.

З огляду на викладене суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ланнівська МТС" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Барс" частково задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2010 року змінити і резолютивну частину викласти в наступній редакції:

“Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ланнівська МТС” (39541, Полтавська область, Карлівський район, с.Куми, код ЄДРПОУ 32886235) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Барс”(51934, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ , вул. Миру,25, код ЄДРПОУ 20217003) –137 600 грн, 1376 грн. витрат по сплаті державного мита, 220 грн. 20 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню судового процесу.”

В решті рішення залишити без змін.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Чоха

Суддя                                                                                Л.О. Чимбар

Суддя                                                                                І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 30.09.2010 року