Рішення № 11780476, 06.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.10                                                                       Справа№ 11/150 (2010)

Суддя Сало І.А.

Секретар судового засідання Боржієвській Л.

По справі:

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Галичина-Авто», м.Львів

До відповідача: Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів

Про стягнення 3731,40грн.

У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

Від позивача: Усенко М.І.-предст. доручення б/н від 11.08.2010року

Від відповідача: Перетятко М.В. - предст. доручення № 3964/10-15 від 25.08.2010року

Суть позову: Розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Галичина-Авто»про стягнення із Головного управління юстиції у Львівській області 3731,40боргу, з яких: 2109,60грн.-сума основної заборгованості, 483,43грн. –інфляційні втрати, 135,42грн.-річні та 1002,95грн.-пеня.

Ухвалою господарського суду від 11.08.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.08.2010року.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах господарського суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторони відмовились.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 27.05.2008року відповідачем зроблено замовлення-наряд № ЗН-0009025 на ремонт автомобіля Leganza VA69Z держ.№ 77776 ТА.

Відповідачем виконано ряд робіт на підставі замовлення наряду № ЗН-0009025 від 27.05.2008року, що підтверджується Актом виконаних робіт № ЗА-0008922 від 27.05.2008року на суму 2109,60грн.

Однією із підстав позову позивача є договір № 30 від 30.05.2008року між ВАТ «Галичина-Авто»(правонаступником якого є ПАТ «Галичина-Авто») та Головним управлінням юстиції у Львівській області про проведення ремонту автомобіля ДЕУ Leganza АН 77776 ТА. Договір підписаний представниками сторін та скріплений мокрими печатками сторін.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунок за виконані роботи і задіяні в ремонті виконавцем деталі та матеріали проводиться замовником в термін 3 банківські дні після отримання автомобіля.

Оскільки станом на 12.07.2010року вартість ремонту не погашена позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

Крім суми основної заборгованості, позивач наполягає на стягненні 1002,95грн. пені, 135,42грн. річних та 483,43грн. інфляційних.

Таким чином, загальна сума позову складає 3731,14грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

Позивачем надано відповідачу послуги по ремонту автомобіля Leganza VA69Z держ.№ 77776 ТА на підставі зроблено замовлення-наряд № ЗН-0009025 від 27.05.2008року що підтверджується Актом виконаних робіт № ЗА-0008922 від 27.05.2008року на суму 2109,60грн.

У своїй позовній заяві ПАТ «Галичина-Авто»посилається на Договір № 30 укладений між сторонами 30.05.2008року. Відповідно до п.7.6 зазначеного договору він вступає у силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2008року. Отже, договір, вступав в силу 30.05.2008року, а ремонт автомобіля проводився 27.05.2008року тобто до вступу договору в силу. З огляду на викладене, суд не вбачає підстав, розглядати дані правовідносини як вчинені на виконання договору № 30.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до положень ст. ст. 638,639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.

Таким чином між Позивачем та відповідачем було укладено усну угоду, згідно якої позивач виконав ряд робіт на підставі замовлення-наряду № ЗН-0009025 від 27.05.2008року вартість яких зазначена в Акті виконаних робіт № ЗА-0008922 від 27.05.2008року і складає 2109,60грн.

Дані правовідносини за своєю суттю є разовим договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст.525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку встановлені договором.

Факт надання позивачем послуг підтверджується Актом виконаних підрядних виконаних робіт № ЗА-0008922 від 27.05.2008року, підписаним сторонами, копію якого долучено до матеріалів справи.

Ціна вартості послуг вказана у Акті приймання і становить 2109,60грн.

Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач виконав роботи по ремонту автомобіля, а Головне управління юстиції у Львівській області»зобов’язалося провести оплату, при цьому термін оплати визначений не був.

Ст. 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направляв відповідачу вимоги про сплату боргу вих.№ 2025 від 04.09.2008року та вих.№ 418 від 04.02.2009року.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що роботи виконані позивачем згідно Акту виконаних підрядних виконаних робіт № ЗА-0008922 від 27.05.2008року на суму 2109,60грн. були безкоштовним усуненням недоліків в попередньому ремонті, що мав місце в травні 2008року на суму 9598,63грн., за які відповідач розрахувався.

Однак, заперечення відповідача безпідставне, оскільки ним підписано Акт виконаних підрядних виконаних робіт № ЗА-0008922 від 27.05.2008року із зазначенням вартості проведених робіт без жодних зауважень.

Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов’язання недопустима.

Крім суми основної заборгованості, позивачем, правомірно нараховано 135,42грн. річних та 483,43грн. інфляційних.

Відповідач (Емітент) не може бути звільненим від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання згідно вимог пункту 1 статті 625 Цивільного кодексу України.

Окрім того, пункт 2 статті 625 ЦК України визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. По-перше, Емітент (Відповідач) повинен сплатити на вимогу кредитора (Позивача) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

По-друге, боржник (Відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (Позивача) зобов'язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, стаття 625 ЦК України вказує на те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства України.

Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

Щодо нарахованої позивачем пені в сумі 1002,95грн., суд відмовляє у її стягненні з огляду на наступне:

Стаття 546 ЦК України у п.1 зазначає, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, у п.3 зазначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Однак, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин, щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним (ст. 547 ЦК України).

З огляду на викладене, із врахуванням того, що сторони не укладали договору і не могли передбачити нарахування пені, суд відмовляє у її стягненні.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Судові витрати покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,

суд-

в и р і ш и в :

           Позов задоволити частково.

Стягнути з Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львівву Шашкевича, 1 (код ЄДРПОУ 34942940) на користь Публічного акціонерного товариства «Галичина-Авто», м.Львів, вул. Городоцька, 282 (код ЄДРПОУ 32801235) 2109,60грн. основного боргу, 483,43грн. –інфляційних, 135,42грн.-річних, 75,48грн. держмита та 174,64грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В рештій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя                                                                                           Сало І.А.