Рішення № 11780466, 06.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.10                                                                                           Справа№ 18/61

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ХоСаРо", м.Львів,

до відповідача:Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів,

про: стягнення 38’513,47 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:Мудрак Р.Б. –дов. б/н від 18.02.2010 р.,

відповідача:Фоміч М.С. –дов. від 23.02.2010 р. №2504/357.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "ХоСаРо" до Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про стягнення 38’513,47 грн. Ухвалою від 02.08.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 18.08.2010 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду. Розпорядженнями голови суду від 30.09.2010 р. та заступника голови суду від 30.09.2010 р. відбувалися зміни у складі суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору підряду №127 від 28.11.2008 р. не здійснив оплати за виконані роботи у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 31’758 грн. Крім того, відповідачу нараховано 5’238,92 грн. інфляційних збитків, 1’516,55 грн. –3% річних.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, яким проти позову частково заперечує. Визнає факт виконання позивачем робіт на суму 31’758,00 грн. Свої заперечення мотивує тим, що позивач не дотримав умов про строки виконання підрядних робіт, що стало підставою для нарахування йому пені в сумі 11’982,60 грн. Таким чином, на підставі пункту 6.1 договору підряду розмір належних до сплати платежів за цим договором повинен бути зменшений на цю суму. До стягнення підлягає 19’775,40 грн. основного боргу. Що стосується сплати інфляційних збитків та 3% річних, то вони стягуються лише в разі прострочення виконання грошового зобов’язання. Кінцеві розрахунки в силу пункту 5.6 договору підряду проводяться протягом 15 днів з моменту підписання акту державної комісії приймання об’єкта до експлуатації, а тому термін кінцевих розрахунків було зірвано не з вини відповідача, а через невиконання позивачем своїх зобов’язань.

Позивач навів свої доводи про необґрунтованість позиції відповідача. Так, на думку позивача, відповідач повинен був звернутися із зустрічним позовом, якщо би вважав, що його право було порушено, оскільки вимоги щодо нарахування пені позивачеві є не запереченням вимог позивача, а окремою вимогою майнового характеру. Крім того, вказує на поетапність виконання робіт, правомірність своєї бездіяльності (невиконання робіт у повному обсязі) у силу статей 612 та 613 Цивільного кодексу України.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №127 від 28.11.2008р. на капітальний ремонт покрівлі і заміну вікон у СЗШ №70 по вулиці Дорога Кривчицька, 1 (надалі –Договір). За умовами Договору генпідрядник (позивач у справі) зобов’язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об’єкті, а замовник (відповідач у справі) зобов’язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Факт виконання позивачем договірних зобов’язань щодо капітального ремонту покрівлі і заміни вікон у СЗШ №70 по вулиці Дорога Кривчицька, 1, підтверджено актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 р. від 11.12.2008 р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 р. від 11.12.2008 р., скріплених печаткою та підписами повноважних представників сторін. Погоджена вартість виконаних підрядних робіт становить 31’758,00 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 5.2 Договору оплата прийнятих робіт здійснюється щомісячно шляхом проміжних платежів протягом 10 днів з моменту підписання замовником представлених генпідрядником актів виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідки ф (ф. КБ-3).

Враховуючи ті обставини, що позивач виконав підрядні роботи на суму 31’758,00 грн., відповідач їх прийняв без застережень, проте не оплатив, вимоги позивача про стягнення 31’758, грн. вартості виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року є обгрунтованими, доведені зібраними по справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача з таких підстав. Відповідачем заявлено про необхідність застосування положень Договору, які регламентують порядок застосування санкцій (неустойки) до позивача за порушення строків виконання підрядних робіт. Проте суд звертає увагу відповідача на ту обставину, що нарахування та стягнення будь-яких санкцій, передбачених законом чи договором відбувається у відповідності до визначених процедур. Зокрема, у випадку порушення якимось із контрагентів за договором узятих на себе зобов’язань, інша сторона вправі захистити свої порушені права у способи, визначені статтею 16 Цивільного кодексу України. Якщо порушник зобов’язання відмовляється від виконання вимог кредитора, то в такому випадку кредитор має право на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи охоронюваного інтересу. Порядок реалізації права на судовий захист визначено нормами Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. При чому захист порушених прав здійснюється судом шляхом розгляду позовних заяв. Натомість відповідачем не проводилися нарахування штрафних санкцій за порушення строків виконання підрядних робіт, не заявлялися вимоги про стягнення неустойки до подання позову до суду.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на ту обставину, що предметом розгляду справи судом є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору. Тому подані заперечення не спростовують висновків суду про обґрунтованість та підставність позовних вимог.

Згідно з положеннями частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення 5’238,92 грн. інфляційних збитків, 1’516,55 грн. –3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти заявлених до стягнення санкцій є необґрунтованими, оскільки строк виконання зобов’язань за виконані підрядні роботи у грудні 2008 року настав, а тому боржник прострочив їх виконання.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (адреса: вулиця Горбачовського, будинок 10, місто Львів, 79044; ідентифікаційний код 04056049) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ХоСаРо" (адреса: вулиця Промислова, будинок 50/52, Шевченківський район, місто Львів, 79024; ідентифікаційний код 20794249) 31’758,00 грн. основного боргу, 5’238,92 інфляційних збитків, 1’516,55 грн. –3% річних, 385,14 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2010 р.

Суддя